Слайд 2
Сонце — центральне і наймасивніше тіло Сонячної системи.
Його маса приблизно в 333 000 раз більша за
масу Землі та у 750 разів перевищує масу всіх інших планет, разом узятих.
Слайд 3
Сонце — могутнє джерело енергії, яку воно постійно
випромінює в усіх ділянках спектра електромагнітних хвиль — від
рентгенівських і ультрафіолетових променів до радіохвиль. Це випромінювання дуже впливає на всі тіла Сонячної системи: нагріває їх, позначається на атмосферах планет, дає світло й тепло, необхідні для життя на Землі.
Слайд 4
Видимий кутовий діаметр Сонця дещо змінюється через еліптичність
орбіти Землі. У середньому він становить близько 32' або
1/107 радіана, тобто діаметр Сонця дорівнює 1/107 а.о., або приблизно
1 400 000 км.
Слайд 5
Як і всі зорі, Сонце — розжарена газова
куля. Хімічний склад (за кількістю атомів) визначено з аналізу
сонячного спектра:
водень складає близько 90%,
гелій — 10%,
інші елементи — менше 0,1% .
Речовина на Сонці дуже іонізована, тобто атоми втратили свої зовнішні електрони й разом з ними стали вільними частинками іонізованого газу — плазми.
Слайд 6
Середня густина сонячної речовини ρ ≈ 1400 кг/м³.
Це значення близьке до густини води та в тисячу
раз більше густини повітря біля поверхні Землі. Однак у зовнішніх шарах Сонця густина в мільйони разів менша, а в центрі — у 100 раз більша за середню.
Слайд 7
Найглибший шар атмосфери, товщиною 200—300 км, називається фотосферою
(сфера світла). З нього випромінюється майже вся енергія, яка
спостерігається у видимій частині спектра
Слайд 8
У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця,
температура знижується з віддаленням від центра, змінюючись приблизно від
8000 до 4000 К: зовнішні шари фотосфери охолоджуються внаслідок випромінювання з них у міжпланетний простір.
Слайд 9
СОНЯЧНА АКТИВНІСТЬ - регулярне виникнення в атмосфері Сонця
характерних утворень: сонячних плям, смолоскипів у фотосфері, флоккулів і
спалахів у хромосфері, протуберанців у короні.
Слайд 10
СОНЯЧНО-ЗЕМНІ ЗВ'ЯЗКИ - вплив змін сонячної активності на
земні процеси: виникнення магнітних бур, посилення іонізації газів в
атмосфері, у біосфері на врожаї сільськогосподарських культур, епідемії.
Слайд 11
Вище від хромосфери температура сонячних газів становить
і далі на протязі багатьох радіусів Сонця майже не змінюється. Ця розріджена й гаряча оболонка називається сонячною короною.
Слайд 12
Хромосферу та корону найкраще спостерігати з супутників та
орбітальних космічних станцій в ультрафіолетових і рентгенівських променях.
Часом у
деяких ділянках фотосфери темні проміжки між гранулами збільшуються, утворюються невеликі круглі пори, деякі з них розвиваються у великі темні плями, оточені напівтінню, що складається з довгастих, радіально витягнутих фотосферних гранул.
Слайд 14
Сонце містить у собі 99,87% маси усієї Сонячної
системи.
Середня густина Сонця складає всього 1,4 г/см³, тобто дорівнює
густині води Мертвого моря.
Кожну секунду Сонце випромінює в 100 000 разів більше енергії, ніж людство виробило за всю свою історію.
Слайд 15
Питома (на одиницю маси) енерговитрата Сонця — всього
2×10-4 Вт/кг, тобто приблизно така ж, як у купи
гнилого листя.
8 квітня 1947 року на поверхні південної півкулі Сонця було зафіксовано найбільше скупчення сонячних плям за весь час спостережень. Його довжина становила 300 000 км, а ширина — 145 000 км. Воно було приблизно у 36 разів більше за площу поверхні Землі і його можна було легко розгледіти неозброєним оком під час заходу Сонця.
На честь Сонця названо нову валюту Перу (новий соль)
Слайд 16
Середня відстань від центру Чумацького Шляху 2,5×1017 км
(26 000 світлових років)
Галактичний період 2,26×108 років
Швидкість 217 км/с
Маса 1,9891 × 1030
кг
(332 950 Земних)
Густина 1,408 г/см³
Слайд 17
Середня відстань від Землі - 149,6×106 км
Видима зоряна
величина (V) −26,8m
Абсолютна зоряна величина 4,8m
Діаметр 1,392×106 км
(109 ×R Землі)