Презентация на тему Закони руху планет

Сонця та обумовлюють їх видимість на небосхилі. Усі планети

світяться відбитим сонячним промінням, тому краще видно ту планету, яка знаходиться ближче до Землі, за умови, якщо до нас повернена її денна, освітлена Сонцем півкуля.

Землі й Сонця.

таку конфігурацію, коли Земля буде знаходитися на одній прямій

між Марсом та Сонцем. У протистоянні яскравість планети найбільша, тому що до Землі повернена вся її денна півкуля

у протилежному від Сонця напрямку

до Сонця, ніж Земля, тому в протистоянні вони не

бувають.

до Землі, їх не видно, бо до нас повернена

нічна півкуля планети (рис., положення В4). Така конфігурація називається нижнім сполученням з Сонцем.

тому що між нею та Землею знаходиться Сонце.

у конфігураціях, які називаються елонгаціями.

планету видно зліва від Сонця ввечері (B1).

видно праворуч від Сонця в східній частині небосхилу (В2).

по еліпсу, а потім було доведено, що й інші

планети теж мають витягнуті орбіти.

еліпсах, а Сонце знаходиться в одному з фокусів цих

еліпсів

та Сонцем не залишається сталою і змінюється у межах

rmax≥ r ≥ rmin .

Сонця, називається перигелієм (від грец. peri — поблизу, helios

— Сонце), а точка, де планета знаходиться на найбільшій відстані від Сонця (точка В), — афелієм (від грец. аро — вдалині).

і афелії дорівнює великій осі АВ еліпса: rmax+

rmin = 2a. Велика піввісь земної орбіти (ОА або OB) називається астрономічною одиницею,
а = 1 а. о. = 149,6 • 106 км.

від Сонця — 147 млн. км

Земля в афелії 4

липня найдальше від Сонця — 152 млн. км

у фокусі кожної орбіти знаходиться центр відповідної планети.

описує рівні площі.

по орбіті з часом змінюється не тільки відстань планети

від Сонця, але і її лінійна швидкість.

до Сонця найменша, а найменшу швидкість — в афелії,

коли відстань найбільша.

Найбільшу швидкість Земля має взимку:
Vmax = 30,38 км/с

Найменшу швидкість Земля має влітку:
V min= 29,36 км/с

Сонця співвідносяться як куби великих півосей їх орбіт:

що закони Кеплера не досить точно описують рух планет

навколо Сонця, бо у Всесвіті існує фундаментальний закон всесвітнього тяжіння, який не тільки зумовлює рух планет у Сонячній системі, але й визначає взаємодію зір у Галактиці.

сформулював цей закон так:
дві матеріальні точки притягуються одна

до одної з силою, величина якої пропорційна добуткові їх мас та обернено пропорційна квадрату відстані між ними

еліптичній траєкторії, бо закони Кеплера справедливі тільки для двох

тіл, які обертаються навколо спільного центра мас. Відомо, що у Сонячній системі обертаються навколо Сонця 9 великих планет та безліч малих тіл, тому кожну планету притягує не тільки Сонце — одночасно притягаються між собою всі ці тіла. У результаті такої взаємодії різних за величиною і напрямком сил рух кожної планети стає досить складним, і його називають збуреним. Орбіта, по якій рухається при збуреному русі планета, не буде еліпсом.