Презентация на тему біогеохімічний цикл

неорганічній природі через рослини і тварини в органічну природу.
Найбільше значення мають наступні цикли:

Кругообіг азоту

в природі
Кругообіг вуглецю
Кругообіг сірки в природі
Кругообіг води
Кругообіг фосфору в природі (зокрема Кругообіг фосфору у воді)

перетворення, переміщення речовин у природі, який має циклічний характер,

відбувається за обов'язкової участі живих організмів і часто порушується людською діяльністю.
Завдяки біотичному кругообігу можливе тривале існування й розвиток життя при обмеженому запасі доступних хімічних еле­ментів. Використовуючи неорганічні речовини, зелені рослини за рахунок енергії Сонця створюють органічну речовину, яка інши­ми живими істотами (гетеротрофами-споживачами та деструкто­рами) руйнується, з тим щоб продукти цього руйнування могли бути використані рослинами для нових органічних синтезів.

Важлива роль у глобальному кругообігу речовин належить циркуляції води між океаном, атмосферою та верхніми шарами літосфери. Вода випаровується і повітряними течіями переноситься на багато кілометрів. Випадаючи на поверхню суші у вигляді опадів, вона сприяє руйнуванню гірських порід, робля­чи їх доступними для рослин і мікроорганізмів, розмиває верхній ґрунтовий шар і проникає разом із розчиненими в ньому хімічни­ми сполуками та зваженими органічними частинками в океани та моря.

взаємопов'язаних шляхів, якими азот циркулює через екосистеми та в земній біосфері.
У результаті природних процесів

зв'язується від 100 до 150 млн тон азоту на рік. Найважливіші шляхи природного виробництва оксидів азоту — це окислювальні процеси при високих температурах, якими можуть бути:

Високі температури лісових пожеж.
Окислення молекулярного азоту (інертного в нормальних умовах) при виверженнях вулканів.
Спалахи блискавок, які відбуваються близько ста разів на планеті кожну секунду.
 Електричний розряд нагріває атмосферу навколо себе, азот з'єднується з киснем (відбувається реакція горіння) з утворенням різних оксидів азоту. Ця досить видовищна форма зв'язування охоплює лише 10 млн тонн азоту на рік.

є різні види бактерій 

наприклад, у вигляді двоокису вуглецю) між атмосферою, океаном, біосферою танадрами Землі.
Колообіг вуглецю у природі включає

біологічний цикл, виділення СО2 в атмосферу при згорянні палива, із вулканічних газів, гарячих мінеральних джерел, із поверхневих шарів океанічних вод та ін.

Біологічний колообіг вуглецю пов’язаний з життєдіяльністю організмів. Біологічний цикл полягає в тому, що вуглець у вигляді СО2 поглинається із тропосфери рослинами. Потім із біосфери знову повертається в геосферу : з рослинами вуглець потрапляє до організму тварин та людини, а потім при гнитті тваринних та рослинних матеріалів – до ґрунту, і у вигляді СО2 – до атмосфери.

кулі, що відбувається під впливом сонячної радіації і дії сили тяжіння.
Випаровування за

рік з поверхні Світового океану 448 тисяч км³, з поверхні суші близько 71 тисяч км³, сума опадів — 519 тис. км³ при постійному вмісті води в атмосфері біля 13 тис. км³.

Три чверті поверхні земної кулі вкриті водою. Водну оболонку землі називають гідросферою. Більшу її частину становить солона вода морів і океанів, а меншу — прісн вода озер, річок, льодовиків, ґрунтові води та водяна пара.
На землі вода існує в трьох агрегатних станах: рідкому, твердому та газоподібному. Без води неможливе існування живих організмів. У будь якому організмі вода є середовищем, у якому відбуваються хімічні реакції, без яких не можуть жити живі організми. Вода є найціннішою та найнеобхіднішою речовиною дляжиттєдіяльності живих організмів.

кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки,

випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді стоку. У процесі вологообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищається.

Малий  або океанічний, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, сконденсується і випадає у вигляді опадів знову в океан.

Внутрішньоконтинентальний кругообіг - вода, що випарувалась над поверхнею суходолу, знову випадають на суходіл у вигляді атмосферних опадів.

пов'язані з реакціями навколишнього природного середовища на антропогенний вплив.

Природний екологічно сбалансирований стан навколишнього середовища зазвичай називають нормальним. Цей стан, при якому окремі групи організмів біосфери взаємодіють один з іншим та з абіотичним середовищем без порушення рівноваги кругообігів речовин та потоків енергії в межах певного геологічного періоду, обумовлене нормальним протіканням природних процесів в всій геосфері.

Природні процеси можуть мати катастрофічний характер, наприклад виверження вулканів, землетрус, повінь, що, однак, також складає 'норму' природи. Ці та інші природні процеси поступово, із геологічною швидкістю, еволюціонують і в той же час на протязі тысячорічч (протягом одного геологічного періоду) залишаються в сбалансированному стані. При цьому протікають малий (біологічний) та великій (геологічний) кругообіги речовин та встановлюються енергетичні баланси між різноманітними геосферами і космосом, що поєднує природу в єдине ціле. Кругообіги речовин та енергії в біосфері характеризуються певними кількісними параметрами, які специфичні для даного геологічного періоду