Презентация на тему Фактори і процеси грунтоутворення

і енергії у верхньому шарі земної кори під впливом

комплексу природних факторів

живих та відмерлих організмів, клімату, віку країни та рельєфу

місцевості
В.В.Докучаєв

останнього клаптика цілинні степи...
ґрунтознавець завжди зуміє документально реставрувати

й колишні ліси й прадавні ліси...
є навіть достатньо підстав сподіватися,
що в недалекому майбутньому ми зуміємо з легкістю розрізняти між собою не тільки степові, але й землі березові, липові, дубові, букові...”
В. В Докучаєв

фізичних і фізико-хімічних процесів.

скельних або пухких породах і в своєму розвитку проходить

ряд стадій

Р)×Т
Г  грунт
К  клімат
О  організми
Г 

гірська (материнська) порода
Р  рельєф
Т  час

Фізичний стан атмосфери

джерелом енергії для всіх процесів та явищ, що мають

місце на земній поверхні. Сонячна енергія, що попадає на земну поверхню, має свою ритмічність (добову та річну), а її вплив на процеси ґрунтоутворення буває прямим та опосередкованим. Прикладом прямого впливу є тепловий режим ґрунту, який безпосередньо залежить від надходження на поверхню променистої енергії.
Опосередкованим проявом впливу сонячної енергії є хімічна енергія, що вивільнюється при розкладанні органічних решток і являє собою променисту енергію сонця, трансформовану та акумульовану зеленими рослинами в процесі фотосинтезу. Її дія проявляється також і через вплив на другий елемент клімату – атмосферу.

має суттєвий вплив на хід ґрунтотворного процесу . Перш

за все це:
кількість атмосферних опадів, що надходять у ґрунт та їх розподіл протягом року;
кількість тепла, що надходить у ґрунт, вологість повітря та інше.

Атмосферні явища разом з променистою енергією сонця визначають тип водного та теплового режимів ґрунту або його гідротермічний режим.
Гідротермічний режим впливає на швидкість розкладу та швидкість розкладу та перетворення мінералів, направленість та швидкість пересування речовин у ґрунтовій товщі.
Атмосфера є джерелом кисню для ґрунтових організмів та хімічних реакцій Між ґрунтом та атмосферою проходить постійний газообмін киснем ( з атмосфери в ґрунт) та вуглекислим газом (з ґрунту в атмосферу).

континентальний клімат з деяким ростом континентальності на схід.
Різко

змінюється на території України і ступінь зволоженості, який виражають коефіцієнтом зволоження за Івановим (КЗ).

коефіцієнт показує співвідношення кількості опадів до випаровування з відкритої водної поверхні на окремій території.
Якщо КЗ понад 1, то кількість опадів перевищує випаровуваність;
якщо менше 1, то, навпаки, випаровуваність переважає над опадами.

nubip
Пароль - numeteo

до випаровуваності з відкритої водної поверхні

млдр. т органічної речовини

рослин
і тварин
(утворення гумусу)

Мінералізація
органічних
речовин

г грунту (по Разумову і Ремезову)

грунту 0-45 см, тис на 1 га

та повітряних мас.
Різне прогрівання схилів призводить до розвитку

різних асоціацій рослинного покриву

плакорів:
найбільше світла одержують південні схили: на 17-32% більше від

північних схилів і на 9-14% більше від плакорів і на 10-23% більше, ніж днища балок.
починаючи з весни, найшвидше нагріваються і довше зберігають набране від сонця тепло схили південної експозиції: у квітні середньомісячна різниця температур між грунтами південних і північних схилів в шарі 0-20 см становила 1,6 оС, тобто за місяць південні схили одержали тепла на 48 оС більше, ніж північні;
розміри втрат води на поверхневий стік складають : з південних схилів 18-50 мм, з північних – від 8 до 39 мм (іноді стік води не спостерігається), днища балок додатково одержують до 63 мм.
глибина ранньовесняного промочування грунтів на плакорах в середньому становить 67 см, на південних схилах – 47 см, на північних схилах – 90 см і більше, на днищах балок – понад 100 см.

швидкістю, яка з часом може змінюватись.
Залежно від тривалості

грунтоутворення, навіть при однакових його умовах, ступінь збіднення грунту одними речовинами та ступінь накопичення в грунті інших, будуть різними, внаслідок чого будуть різнитись і грунти, що мають різний вік.
Тому фактор часу, тобто тривалість грунтоутворення, дуже суттєво впливають на склад та властивості грунтів.

того моменту, коли грунт та рослини, що на ньому

ростуть, стали засобом виробництва.
Вплив людини на грунт дуже різноманітний.
Вирубка лісів, перетворення його на пасовище, механічний обробіток грунту, внесення добрив та інших меліоруючих матеріалів (вапно, гіпс), осушення та зрошення – це лише частина прикладів того різноманітного, а з часом глобального впливу людини на грунтове вкриття, яке може не тільки впливати на хід грунтотворного процесу, а й міняти його напрямок.

які формують генетичні горизонти, ґрунтовий профіль, новоутворення, ґрунтові режими

Відносяться нагрівання і охолодження, зволоження і висихання, поглинання поживних речовин рослинами, розкладання рослинних залишків, пептизация и коагуляція грунтових колоїдів і ін.
МЕЗОПРОЦЕСИ − ґрунтові процеси, які складаються з мікропроцесів і формують найважливіші властивості грунту.
Відносяться гумусоутворення, опідзолення, лесиваж, оглеєння, засолення, осолонцювання, латеризація, торфоутворенння, оглинення.
МАКРОПРОЦЕСИ − сукупність мезопроцесів, які формують зональний грунт.
Відносять чорноземоутворення, підзолоутворення, червоноземоутворення, солонцеутворення і ін.

органічної речовини
Синтез органо-мінеральних сполук ↔ розкладання органо-мінеральних сполук
Розпад

первинних мінералів ↔ утворення
вторинних мінералів
Акумуляція органічних і мінеральних речовин ↔ винесення (вимивання) органічних і мінеральнеих речовин
Надходження води в грунт ↔ випаровування води з грунту
Поглинання сонячної енергії грунтом

тривалого розвитку грунтоутворювального процесу, який можна умовно об'єднати в

5 типів (процесів) грунтоутворення:
• Підзолистий
• Чорноземний (дерновий)
• Солонцевий (галогенний)
• Болотний (гідроморфний)
• Латеритний (ферралітний)
• Антропогенний (культурний).

на 5 груп:
деревесные (таежные, широколиственные, субтропические и тропические леса)
древесно-травянистые

(ксерофитные леса, кустарниковые, саванны)
травянисті (суходільні і заболочені луки, степ)
пустынные (ксерофитная травянисто-кустарниковая растительность)
лишайниково-моховые (тундра, верховые болота)

в умовах вологого клімату з промивним типом водного режиму,

на безкарбонатних материнських породах.
У таких умовах з органічних решток утворюються водорозчинні органічні кислоти (фульвокислоти), які здатні руйнувати мінеральну частину грунту. Продукти руйнування вимиваються водою з верхнього (елювіального) горизонту в нижні (ілювіальні).

в умовах вологого клімату з промивним типом водного режиму,

на безкарбонатних материнських породах.
У таких умовах з органічних решток утворюються водорозчинні органічні кислоти (фульвокислоти), які здатні руйнувати мінеральну частину грунту. Продукти руйнування вимиваються водою з верхнього (елювіального) горизонту в нижні (ілювіальні).

при періодичному зволоженні грунту в умовах помірно теплого клімату

на пухких карбонатних породах (переважно лесах).

Сутність процесу полягає в збагаченні материнської породи і верхніх горизонтів грунту нерозчинним (важкорозчинним) у воді гумусом, в якому переважають не фульвокислоти, як у підзолах, а гумінові кислоти, які в поєднанні з кальцієм утворюють важкорозчинний гумат кальцію.

Трав'яниста рослинність
Не промивний або періодично промивний водний режим

Карбонатна (CaCO3) пухка материнська порода

колоїдами у верхніх горизонтах.

У поглиненому стані переважають катіони

кальцію (більше 80% від поглинених катіонів), мало катіонів натрію, водню, заліза, алюмінію.

Реакція грунтового розчину - близька до нейтральної.
.

високим вмістом гумусу, хорошими фізико-механічними властивостями.
Перерозподілу колоїдів за профілем

не спостерігається.
Чорноземні грунти переважають у степовій (чорнозем звичайний, чорнозем південний) і лісостеповій (чорнозем типовий) зонах.

хлоридів, сульфатів і карбонатів натрію.
Засолені грунти (солончаки, солонці, солоді)

інтразональні - можуть проявляється в різних природних зонах, переважно у сухому степу, напівпустелях і пустелях.

солей:
мінералізовані грунтові води;
засолені материнські породи;
зрошення мінералізованими водами;
зрошення надмірними нормами

при високому рівні грунтових вод (вторинне засолення);
надмірні норми мінеральних добрив (теоретично).