Презентация на тему Одесская область

займає територію північно-західного Причорномор’я від гирла Дунаю до Тилігульського

лиману і простягається від моря на північ, у глибину суші на 200-250 км. Займає значну територію – 33,3 тис.км2 – найбільшу серед інших областей України.

року. 1956 року до її складу увійшла територія колишньої

Ізмаїльскої області (територія від Дністровського лиману до р. Дунай).

області — місто Одеса

13,7 тис. га, майже 3500зсувонебезпечних ділянок, близько 20% території

області уражено карстом. Площа лісового фонду області складає 222,9 тис. га, з яких вкрито лісом – 198,9 тис. га. Загальна лісистість території області становить 5,9%, а за площею суші – 6,3%. Проблемними питаннями в сфері діяльності об’єктів природно-заповідного фонду, що потребують вирішення залишаються: відсутність проектів землеустрою та проектів організації територій у більшості з них, державних актів на користування землею, що сприяє чисельним порушенням природоохоронного режиму .

нецільового їх використання, в тому числі й органами місцевого

самоврядування, внаслідок незадовільного фінансування; відсутність встановленого порядку сплати за спеціальне використання природних рослинних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду.

втрату цінних сільськогосподарських земель відносяться зсуви .

В цілому на території області зареєстровано більше 5 тисяч зсувів, найбільша їх частина формується на півночі області. Особливе місце в розвитку зсувів займає морське узбережжя та схили лиманів Площа зсувонебезпечних ділянок складає майже 20% території області. Протизсувні заходи в області носять локальний характер і виконуються в останні роки тільки у разі аварійного стану споруд, руйнування транспортних мереж.

населених пунктів області. Активізація цього процесу обумовлена незбалансованою водогосподарською

діяльністю, засвоєнням та забудовою території без виконання належного комплексу інженерно-технічних заходів, засипання яружно-балочної мережі. Всього на території області під впливом підтоплення різного ступеню знаходяться 390 населених пунктів. При цьому систематично підтоплюються 72 населених пункти, зокрема с. Мирне і Яськи Біляївського р-ну, с. Багате та смт Суворово Ізмаїльського р-ну, с. Струмок Татарбунарського р-ну, сільські населенні пункти Великомихайлівського, Косовського, Розділянського, Фрунзільського, Саратського.

над викидами від стаціонарних джерел і складають 77 відсотків

від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря. Причиною цього є значне зростання кількості приватного транспорту, його незадовільний технічний стан, низька якість палива та відсутність дійового контролю за його якістю та ін. Відсутність необхідного обладнання, ефективних технологій та очисних установок, брак коштів на ремонт обладнання та удосконалення технологічних процесів уповільнюють вирішення проблеми уловлення та утилізації шкідливих речовин.

аграрного сектору економіки вносять значний вклад у формування техногенного

навантаження на природні ресурси та екосистеми регіону. Найбільш небезпечні для навколишнього середовища і здоров’я населення пестициди, які є джерелами забруднення ґрунту, атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод високотоксичними хімічними елементами і їх сполуками (ртуть, миш’як, кадмій, сурма, фтор, хлор та інші). В області налічується більше 1500 тонн непридатних, заборонених, непізнаних сумішей хімічного захисту рослин (ХЗЗР), що зберігаються з порушенням порядку зберігання, більшість із складів залишаються фактично безхазяйними. Це склади у Великомихайлівському, Ізмаїльському, Ширяєвському, Миколаївському, Овідіопольскому та ін. районах.

значного негативного впливу від діяльності людини. Мають місце такі

проблеми, як засмічення, вирубка лісів, чисельні пожежі. Причинами виникнення та розповсюдження лісових пожеж поряд з екстремальними погодними умовами є проведення населенням масових випалювань сухого травостою біля доріг, на яругах і балках, а також неповне забезпечення протипожежною технікою, радіо- та телефонним зв’язком, паливними матеріалами, автотранспортом.
Тривалий і високий ступінь господарського освоєння території, значний рівень розораності земель обумовлюють зміну природного стану рослинного світу. Головними факторами, що негативно впливають на стан лісів, їх протиерозійну, гідрологічну, кліматичну функцію, є характерні для області посухи, вітри, недостатня забезпеченість прісною водою, неконтрольований випас худоби.

з відходами, які накопичені у військовій галузі, що традиційно

займає не останнє місце в Одеському регіоні. Військові об’єкти, включаючи техніку, житлові військові містечка, мережі забезпечення і комунікації, є потенційними джерелами забруднення навколишнього природного середовища відходами в місцях їх дислокації, тимчасового базування та знаходження .
При цьому найбільш характерними забруднювачами довкілля в місцях базування є: нафтові вуглеводні, феноли, полі хлоровані біфеніли, кадмій, свинець, мідь, цинк.

вода в межах м. Одеси, де зосереджено найбільше антропогенне

навантаження, а гідрологічні властивості Одеської затоки не забезпечують достатнього самоочищення морської води.
На відміну від Дністра, річка Дунай більше потерпає від промислового забруднення. Це підтверджується частішими визначеннями солей важких металів, особливо заліза, марганцю, цинку і кадмію, незначними перевищеннями показників окислюваності та помірним бактеріальним забрудненням. Стан якості води в придунайських озерах також нестабільний.