Слайд 2
Закарпатська область
Рис. 1. Карта Закарпатської області
Слайд 3
І. Економіко-географічне положення Закарптаської області та місце регіону
в економіці України за ВРП
розташована на заході України;
межує з
країнами - членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією;
з півночі і сходу має адміністративні кордони з Львівською та Івано-Франківською областями;
площа області становить 12.777 тис. км2 (2,1 відсотка площі території України);
чисельність населення – 1258,2 тис. осіб або2,9 відсотка від чисельності населення України;
в області формується 1,41 % валового регіонального продукту України.
Слайд 4
Рис. 2 Динаміка валового регіонального продукту
Закарпатської області, млн
грн
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у
Закарпатській області
Слайд 5
Закарпатська область включає:
13 районів;
11 міст;
19
селищ;
579 сільських населених пунктів.
Обласний центр – місто Ужгород
Рис. 3. Адміністративний устрій Закарпатської області
Слайд 6
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області
Природні умови
Близько 2/3
території займають гори, а решту Притиснянська низовина.
Область з північного
та північно-східного напрямків захищена хребтами Українських Карпат.
Від інших регіонів України Закарпатську область відділяють гірські перевали – Ужоцький, Верецький, Торунський та Яблуницький.
Слайд 7
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закарпатської області
Природні умови (клімат)
Клімат формується переважно вологими повітряними масами з Атлантичного океану
і континентальним повітрям помірних широт.
Протягом року в горах випадає в середньому 1400 мм опадів,
у низовині – 500–600 мм.
Влітку середня температура становить +21°С, взимку –4°С.
Помірно-континентальний клімат, створює цінний природний і рекреаційний потенціал області.
Слайд 8
Природні ресурси
За рівнем лісистості Закарпаття займає перше місце
в Україні. Лісами вкрито 51,4 % території області.
Запаси
деревини оцінюються майже у 200 млн. м3.
Більше половини запасів це цінні породи деревини (дуб, бук, граб).
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
Найбільше багатство регіону - ліси.
Слайд 9
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
лісистість
Рис. 4. Лісистість
Закарпатської та інших областей України
Слайд 10
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
Корисні копалини
Мінерально-сировинна
база налічує 217 розвіданих родовищ більш як 30 видів
корисних копалин, серед яких низка нетрадиційних для України - поліметали, алуніт, перліт, ліпарит, цеоліти.
Закарпаття - один з найбагатших регіонів світу щодо покладів цеоліту, запаси якого визначаються у 125 млн. тонн. (на рис. Сокирнецьке відсолонення цеолітів та їх видобуток)
Слайд 11
Корисні копалини
В області є родовища облицювального каменю в
основному білий мармур.
Малоуглянське родовище мармуру
копалини
Значними є запаси будівельного каменю, що представлені андезитами,
андезито-дацитами, ліпаритами, базальтами.
Область володіє значними запасами високоякісної кам'яної солі, яка добувається у Солотвино.
Експлуатується єдине в Україні Мужіївське родовище золото поліметалевих руд.
Андезити
Кам'яна сіль
Золото
Слайд 13
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
родовища корисних копалин
Рис.
5. Корисні копалини Закарпатської області
Слайд 14
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області
Табл. 1. Стан мінерально-сировинної
бази
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській
області
Слайд 15
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
водні ресурси
По водозабезпеченості Закарпатська
область займає перше місце в державі.
Область є надзвичайно
багатою на водні ресурси, на її території беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм. Загальна площа водного басейну області становить 15 тис. га.
Найбільші річки: Тиса (ліва притока Дунаю), Тересва, Теребля, Ріка, Боржава, Латориця, Уж.
Найбільші озера: Синевир, Ворожеська, Апшинець, Бребенескул.
Слайд 16
Озеро Синевир - найбільша водойма Українських Карпат
Річка Тиса-
найбільша річка Закарпаття
Слайд 17
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області
Табл.2. Водні ресурси Закарпатської
області
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у
Закарпатській області
Слайд 18
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
рекреаційний потенціал
Лікувальними водами Закарпаття
є вуглекислі гідрокарбонатні або гидрокарбонатно-хлорідні натрієві мінеральні води.
Основні
запаси термальних мінеральних вод у Закарпатті зосереджені в 33-х водопроявах. Із шести родовищ сьогодні найширше можуть використовуватись і є перспективними: Берегівське (лікувально-оздоровчий комплекс «Закарпаття»), Боржавське, Косоньське (санаторій-профілакторій «Косонь»).
Слайд 19
Рис.6.Основні термальні курорти Закарпатської області
Слайд 20
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
родовища мінеральних вод Закарпаття
Рис.
7. Родовища мінеральних вод Закарпатської області
Основні джерела мінеральних
вод:
Келечинське,
Гірськотисенське
Рахівське
Шаянське
Свалявські
Полянське
Плосківське
Синяцьке
Слайд 21
Рис. 8. Структура земельної площі Закарпатської області, %
(2014 рік)
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
структура земель
Слайд 22
ІІ. Природно-ресурсний потенціал Закаратської області:
структура земель
Рис. 9. Структура
земельної площі Закарпатської області та України, % (2014 рік)
Слайд 23
ІІІ. Населення області
Табл.3. Динаміка населення Закарпатської області
Джерело:
офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області
Слайд 24
Рис.10. Вікова структура населення Закарпатської області
Джерело: офіційний
сайт Головного управління статистики у Закарпатській області
ІІІ. Населення області
Слайд 25
ІІІ. Населення області
Табл.4. Природний рух населення Закарпатської
області
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській
області
Слайд 26
ІІІ. Населення області
Рис. 11. Природний рух населення Закарпатської
області
(на 1000 осіб наявного населення)
Слайд 27
ІІІ. Населення області
Табл. 5. Останні тенденції природного руху
населення області порівняно з Україною, ‰ (2014 рік)
Джерело:
офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області
Слайд 28
ІІІ. Населення
Міграційні процеси в закарпатській області
(2015 рік)
Кількість
прибулих осіб – 6103;
Кількість вибулих осіб – 7754;
Міграційне скорочення
– 1651 осіб.*
*На основі адміністративних даних щодо зміни реєстрації постійного місця проживання.
Інформація включає усі потоки міграції (внутрішньорегіональну , міжрегіональну та міждержавну )
Слайд 29
ІІІ. Населення
Табл. 6. Місце Закарпатської області в загальнодержавних
міграційних процесах
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики
у Закарпатській області
Слайд 30
ІІІ. Населення
Рис. 12. Міграційний приріст / скорочення
Закарпатської області
(на 1000 осіб наявного населення)
Слайд 31
ІІІ. Населення
Джерело: офіційний сайт Головного управління
статистики у Закарпатській області
Рис. 13. Національний склад населення Закарпатської
області
Слайд 32
ІІІ. Населення
Рис. 14. Рівень урбанізації населення Закарпатської
області на кінець року, %*
*Закарпатська область є найменш урбанізованою
з –поміж усіх областей України.
Дані по Україні за 2015 рік не враховують тимчасово окуповані території
Слайд 33
ІІІ. Населення:
додаткові демографічні показники Закарпатської області (2014 рік)
Густота
населення, 99 осіб / км2
Очікувана тривалість життя при
народженні складає 71 рік: для чоловіків – 67 років, для жінок – 75 років.
На внутрішньо-регіональну міграцію припадає 55% вибулих, на міжрегіональну – 38%, на міждержавну – 7%.
63% населення Закарпаття проживає у сільській місцевості (793,5 тис. осіб), 34% – у містах (461,9 тис. осіб).
Слайд 34
ІІІ. Населення
*Середній вік населення Закарпатської області 37
років, по Україні – 40 років
Рис. 15. Середній
вік населення, років (2013 рік)
Слайд 35
ІІІ. Населення: трудовий потенціал
Джерело: офіційний сайт
Головного управління статистики у Закарпатській області
Рис.16. Економічно активне
населення у віці 15-70 років, тис. осіб
Слайд 36
ІІІ. Населення: трудовий потенціал
Табл.7. Економічна активність, зайнятість
і безробіття, у % до всього населення відповідного віку
(2014 рік)
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області
Слайд 37
ІІІ. Населення: трудовий потенціал
Рис. 17. Тенденції у
зайнятості населення Закарпатської області
Слайд 38
ІІІ. Населення: трудовий потенціал
Сфери зайнятості населення Закарпатської
області
(2014 рік)
Кількість зайнятого населення у віці 15-70 років
495 тис. осіб.
Основні сфери :
Сільське, лісове, рибне господарство, мисливство 129 тис.осіб.
Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани 96 тис.осіб.
Промисловість 60 тис.осіб.
Освіта 48 тис.осіб.
Колективні, громадські, особисті послуги, та інше 42 тис.осіб.
Слайд 39
ІІІ. Населення: трудовий потенціал
Додаткові показники (2014 рік)
Навантаження
на одне робоче місце складає 18 осіб
Середня тривалість безробіття
складає 4 місяці
2,9 % працівників навчено новим професіям, 7,9 % працвіників підвищили кваліфікацію.
Коефіцієнт обороту робочої сили по прийому – 17,6%, коефіцієнт обороту по звільненню – 20,0%
Слайд 40
ІІІ. Населення: трудовий потенціал
Сфери зайнятості населення
Кількість зайнятого
населення у віці 15-70 років 495 тис. осіб
Сільське,
лісове, рибне господарство, мисливство 129 тис. осіб.
Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани 96 тис. осіб.
Промисловість 60 тис. осіб.
Освіта 48 тис. осіб.
Колективні, громадські, особисті послуги, та інше 42 тис. осіб.
Будівництво 29 тис. осіб.
Охорона здоров’я 28 тис. осіб.
Транспорт та зв'язок 28 тис. осіб.
Державне управління 26 тис.осіб.
Операції з нерухомістю 5 тис. осіб
Фінансова діяльність 4 тис. осіб.
Слайд 41
Економічний розвиток Закарпатської області
Слайд 42
Рис. 18. Структура обсягів реалізованої продукції за секторами
економіки Закарпатської області , % (2014 р.)
Економічний розвиток Закарпатської
області
Слайд 43
Табл.8. Кількість підприємств за їх розмірами у 2014
році
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській
області
Слайд 44
ІV. Галузі спеціалізації
Табл. 9. Структура обсягів
реалізованої продукції за видами промислової діяльності у Закарпатській області
Джерело:
офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській області
Слайд 45
ІV. Галузі спеціалізації
Промисловість
Основними видами продукції є автомобілі (ПрАТ
«Єврокар»), електрокабельна продукція для автомобільної промисловості (ТОВ «Ядзакі Україна»),
електроніка (ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»), вузли та деталі до електроустаткування двигунів і транспортних засобів (ТзОВ «Аутомотив –Україна»)
У структурі переробної промисловості основну частку займає машинобудування (33,2% обсягів виробництва).
Слайд 46
Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції (9,8% обсягів
промислового виробництва)
Виробництво смол (карбамідних, тіокарбамідних, меламінових) етилацетату, парфумів
та туалетної води, мила, засобів мийних та засобів для чищення, дезодорантів для тіла та антиперспірантів.
ВАТ “Перечинський лісохімкомбінат”
ТОВ “Інтерфіл” (побутова хімія, косметика)
Слайд 47
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (9,4%
обсягів виробництва)
Основні виробники:
ОП “Ужгородський коньячний завод” (виробництво коньяку),
ТДВ “Свалявські
мінеральні води” (виробництво мінеральних вод),
ТОВ “Фрут Майстер Фудс” (виробництво соків, вин)
ТОВ “Влад” (виробництво борошна та круп),
ТОВ “Консервний завод “Універ”,
ТОВ “Корадо Каннінг Інкорпорейтед” (перероблення та консервування овочів та фруктів).
Слайд 48
На текстильн виробництво, виробництво одягу припадає по 6,8%
виробництва промислової продукції
ВАТ “Мукачівська трикотажна фабрика”
ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика»
Слайд 49
V. АПК: розвиток сільського господарства
Табл.10. Динаміка основних показників
розвитку рослинництва Закарпатської області
Джерело: офіційний сайт Головного управління
статистики у Закарпатській області
Слайд 50
V. АПК: розвиток сільського господарства
Рис. 19. Структура вирощування
основних сільськогосподарських культур, тис.ц (2014 р)
Слайд 51
Більшість картоплі вирощується у господарствах населення
Слайд 52
Теплиці для вирощування овочів
(с.Заріччя Іршавський район)
Слайд 53
Вирощування винограду для виноробства розвинене в усіх низинних
районах
Слайд 54
V. АПК: розвиток сільського господарства
Табл. 11. Виробництво основних
видів продукції тваринництва у Закарпатській області
Джерело: офіційний сайт
Головного управління статистики у Закарпатській області
Слайд 55
Позитивними є тенденції птахівництва та виробництва яєць
Найбільші птахофабрики
розміщені в Ужгородському, Виноградівському, Хустському районах
Страусина ферма у м.Хуст
Слайд 56
На Закарпатті відроджується вівчарство.
Поголів'я овець та кіз
на кінець 2015 р. складало 175 тис.голів
Слайд 57
V. АПК: розвиток сільського господарства
Рис. 20. Структура валової
продукції сільського господарства за категоріями виробників, %
Слайд 58
V. АПК: розвиток сільського господарства
Рис. 21. Рівень рентабельності
сільськогосподарського виробництва
в сільськогосподарських підприємствах, %
* Дані попередні
Слайд 59
VI. Транспорт
Транспорна інфраструктура Закарпатської області:
Протяжність автомобільних доріг загального
користування в області становить
3328,8 км, у тому числі
1100,4 км - автодоріг державного та 2247,4 – місцевого значення.
Рис. 22. Карта автомобільних доріг Закарпатської області
Слайд 60
VI. Транспорт
Транспортна інфраструктура Закарпатської області:
У Закарпатській області
розташована низка залізничних прикордонних переходів: до Словаччини: Ужгород—Матьовце та
Чоп—Чієрна над Тисою; до Угорщини: Чоп—Загонь та Батєве—Еперєшке; до Румунії: Дяково—Халмеу, Тересва—Кимпулунг ла Тиса та Берлебаш—Валя Вишеулуй.
Рис. 23 Карта залізничних шляхів Закарпатської області
Слайд 61
VI. Транспорт
Табл. 12. Перевезення вантажів за видами
транспорту Закарпатської області, тис. т.
Джерело: офіційний сайт Головного
управління статистики у Закарпатській області
Слайд 62
VI. Транспорт
Табл. 13. Перевезення пасажирів за видами
транспорту Закарпатської області, тис. пас
Джерело: офіційний сайт
Головного управління статистики у Закарпатській області
Слайд 63
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Інвестиції у Закарпатську область надійшли зі
56 країн світу.
Основними інвесторами є країни:
Японія, Кіпр,
Австрія, Польща, Німеччина, США, Угорщина та Нідерланди.
Слайд 64
а) прямі іноземні інвестиції
б) надходження прямих іноземних інвестицій
Рис. 24. Динаміка прямих іноземних інвестицій в економіку регіону за 2006 – 2016 рр.
2014- 2016 рр. – прогноз
Джерело: побудовано на основі даних Головного управління статистики у Закарпатській області
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Слайд 65
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
У Закарпатській області для іноземних
інвесторів найпривабливішими видами діяльності у 2014 році були: промислові
підприємства, де зосереджено 301,7 млн.дол. США (80,1%), у т.ч. переробної – 298,9 млн.дол. США, добувної промисловості і розроблення кар’єрів – 1,1 млн.дол. США, з постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 0,4 млн.дол. США, водопостачання; каналізації, поводження з відходами – 1,3 млн.дол США.
Слайд 66
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Джерело: офіційний сайт Головного управління
статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/zez/index2015.html
Рис.25. Географічна структура експорту товарів Закарпатської області
Слайд 67
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Джерело: офіційний сайт Головного управління
статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/zez/index2015.html
Рис. 26. Географічна структура імпорту товарів Закарпатської області
Слайд 68
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Джерело: офіційний сайт Головного управління
статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/zez/index2015.html
Рис. 27. Динаміка географічної структура експорту послуг Закарпатської області
Слайд 69
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Джерело: офіційний сайт Головного управління
статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/zez/index2015.html
Рис. 28. Географічна структура імпорту послуг Закарпатської області
Слайд 70
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
У січні 2016р. експорт товарів становив
77,1 млн.дол. США, імпорт – 77,8 млн.дол. Порівняно із
січнем 2015р. експорт скоротився на 9,9% (на 8,5 млн.дол.), імпорт – на 2,3% (на 1,8 млн.дол.). Негативне сальдо становило 0,7 млн.дол. (у січні 2015р. позитивне – 6,0 млн.дол.). Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,99 (у січні 2015р. – 1,07).
Слайд 71
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із
73 країн світу. Серед країн-партнерів найбільше експортували товари до
Угорщини – 48,6%, Німеччини – 8,5%, Словаччини – 7,4%, Польщі – 5,6% та Австрії – 4,7%. Експорт товарів до країн Європейського Союзу становив 71,1 млн.дол., або 92,2% від загального обсягу експорту та зменшився порівняно з січнем 2015р. на 8,9%.
Слайд 72
VII. Зовнішньо-економічні зв’язки
Основу товарної структури експорту складали машини,
обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 60,6%, деревина і
вироби з деревини – 6,8%, різні промислові товари – 6,5% та готові харчові продукти – 4,6%.
Найбільші імпортні поставки товарів надходили з Китаю – 16,9%, Німеччини – 14,6%, Угорщини – 10,4%, Чехії – 8,2%. Імпорт товарів із країн Європейського Союзу становив 43,6 млн.дол., або 56,1% від загального обсягу та збільшився на 6,7%. Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання складали 52,7%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них – 9,1%, текстильні матеріали та текстильні вироби – 8,5%, готові харчові продукти – 4,5%, недорогоцінні метали та вироби з них – 4,1%.
Слайд 73
VIII. Соціальна сфера, освіта, культура
Табл. 14. Стан та
охорони здоров’я в області
Джерело: офіційний сайт Головного
управління статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/zez/index2015.html
Слайд 74
VIII. Соціальна сфера, освіта, культура
Табл. 15. Дошкільні освітні
заклади Закарпатської області
Джерело: офіційний сайт Головного управління
статистики у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/hotel.pdf
Слайд 75
VIII. Соціальна сфера, освіта, культура
Табл. 16.Загальноосвітні навчальні заклади
Закарпатської області
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики
у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/hotel.pdf
Слайд 76
VIII. Соціальна сфера, освіта, культура
Табл. 17. Вищі навчальні
заклади
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській
області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/hotel.pdf
Слайд 77
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Розвиток туризму та курортно-рекреаційної галузі є одним
з пріоритетних напрямів розвитку області.
На сьогодні мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних
та готельних закладів області нараховує 356 об′єктів, в яких одночасно можна розмістити близько 20 тис. осіб.
Оздоровчі заклади області нараховують 32 об’єкти, що складає 9 відс. від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі області.
Найбільш розвинута мережа закладів даного профілю у Свалявському, Мукачівському, Хустському та Тячівському районах (24 об’єкти), які забезпечують 50 відс. ліжкового фонду області.
Слайд 78
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики
у Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/hotel.pdf
Рис. 29.
Показники діяльності туристичних оранізацій у Закарпатській області
Слайд 79
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рекреаційні заклади області нараховують 103 об’єкти, що
складає 29 відс. від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі
області. Найбільш розвинута мережа закладів даного профілю у Тячівському, Міжгірському, Свалявському та Перечинському районах (69 об’єктів), які забезпечують 34 відс. ліжкового фонду області.
Туристичні заклади області нараховують 221 об’єкт, що складає 62 відс від загальної кількості об’єктів туристично-рекреаційної галузі області. Найбільш розвинута мережа закладів даного профілю у Рахівському, Свалявському районах та місті Ужгород (105 об’єктів), які забезпечують 43 відс. ліжкового фонду області.
Слайд 80
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рекреаційні ресурси Закарпаття включають: бальнеологічні; лісові та
кліматичні; біологічні; водні; історико-культурні; ландшафтні.
Одними із найважливіших природних
ресурсів області є бальнеологічні, що включають лікувальні мінеральні води, лікувальні грязі та озокерит.
За кількістю та якістю лікувальних мінеральних вод Закарпаття займає перше місце на Україні.
Тут зосереджено 620 мінеральних джерел, з яких понад 300 є вивченими. У області виявлено і досліджено понад 700 водопроявів у складі 67 основних родовищ мінеральних вод біля 30 типів.
Слайд 81
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рис. 30. Мінеральні води Закарпаття на фоні
України
Слайд 82
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Табл. 18. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у Закарпатській
області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/hotel.pdf
Слайд 83
Джерело: офіційний сайт Головного управління статистики у
Закарпатській області. – Режим доступу: http://www.uz.ukrstat.gov.ua/statinfo/turism/hotel.pdf
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рис. 31
Туристичні потоки за видами туристів у Закарпатті, осіб
Слайд 84
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Перелік замків у Закарпатській області:
Ужгородський (м.Ужгород) –
XI ст., нині музей.
Мукачівський (м.Мукачево) - XI ст., нині музей.
Невицький (с.Невицьке
Ужгородського району) – руїни, XIII-XVII ст.
Середнянський (с.Середнє Ужгородського району) – руїни, XII-XVIIIст.
Чинадієвський (смт.Чинадієво Мукачівського району) – паркова споруда, XV ст.
Бронецький (с.Бронька Іршавського району) – залишки, XIII-XIV ст.
Квасівський (с.Квасово Берегівського району) – руїни, XII-XVI ст.
Боржавський (с.Вари Берегівського району) – залишки, XI XVII ст.
Королевський (смт.Королево Виноградівського району) – руїни, XII-XVII ст.
Виноградівський (м.Виноградів) – руїни, XI-XVI ст.
Хустський (м.Хуст) – руїни, XI-XVIII ст.
Слайд 85
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рис. 32. Карта основних замків Закарпаття
Слайд 86
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 33.
“Кращий санаторій та рекреаційно-оздоровча установа-2015- Курорт “Квітка Полонини” (Свалявський
р-н)
Слайд 87
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 34.
“Кращий готельний комплекс-2015 – готель “Олд Континент”, Ужгород
Слайд 88
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 35.
“Кращий ресторанний заклад-2015 – Ресторан «Кілікія» Ужгородський р-н
Слайд 89
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 36.
“Краща закарпатська етногастрономія-2015 – “Мисливська чарда”, Берегівський р-н
Слайд 90
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 37.
“Краща закарпатська кав’ярня-2015 – кав’ярня “Антресоль”,Ужгород
Слайд 91
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 38.
“Кращий фестиваль року-2015» – “Срібний Татош”, смт.Чинадієво
Слайд 92
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 39.
“Краща садиба-2015» – Садиба «У Дяді Вані», с. Вишка
Слайд 93
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис. 40.
“Краща гірськолижна база-2015» – ГК “Пилипець” Міжгірський р-н
Слайд 94
X.Туристично-рекреаційний потенціал
Рейтинг «Кращий учасник туристичного ринку Закарпаття-2015»
Рис.41. “Краща
туристська анімація-2015» – “Нічний варош”, Мукачево
Слайд 95
XI. Екологія
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. -
Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Рис. 42. Динаміка викидів в атмосферне повітря
за джерелами
Слайд 96
XI. Екологія
Таблиця 46. Динаміка водокористування в області
Джерело: Екологічний
паспорт Закарпатської області 2015р. - Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Рис. 43.
Динаміка водокористування в області
Слайд 97
XI. Екологія
Таблиця 19. Обсяги оборотної, повторної і послідовно
використаної води
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. - Режим
доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Слайд 98
XI. Екологія
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. -
Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Рис. 44. Динаміка скидування забруднюючих речовин у
Закарпатській облаті , тис.т.
Слайд 99
XI. Екологія
Таблиця 20. Порушені, відпрацьовані землі та їх
рекультивація
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. - Режим доступу:
http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Слайд 100
XI. Екологія
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. -
Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Рис. 45. Проведення рубок лісових ресурсів: освоєна
та неосвоєна лісосіка за 2014 рік, тис. м3
Слайд 101
XI. Екологія
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. -
Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Рис. 46. Лісовідновлення у Закарпатській області,
2013-2014
рр., га.
Слайд 102
XI. Екологія
Таблиця 21. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)
у 2014 році
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р.
- Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Слайд 103
XI. Екологія
Таблиця 22. Види рослин та грибів, що
охороняються
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. - Режим доступу:
http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Слайд 104
XI. Екологія
Таблиця 23. Види тваринного світу, що охороняються
Джерело:
Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. - Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Слайд 105
XI. Екологія
Джерело: Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. -
Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Рис. 47. Динаміка основних показників поводження з
відходами I-ІV класів небезпеки (тис. т)
Слайд 106
XI. Екологія
Таблиця 24. Перелік регіональних (місцевих) природоохоронних програм
Джерело:
Екологічний паспорт Закарпатської області 2015р. - Режим доступу: http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308
Слайд 107
XI. Екологія
Найважливіші екологічні проблеми області
Вирішення питання екологічно-безпечного
зберігання невідомих, непридатних та заборонених до використання хімічних засобів
захисту рослин (ХЗЗР) та їх подальша утилізація.
Разом із тим, на території регіону (с.Рокосово, Рокосівська сільська рада Хустського р-ну) зберігається 225 тонн забрудненого пестицидами ґрунту, який за висновком Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (м.Харків) є токсичними відходами І та ІІ класу небезпеки і потребує термінового вивезення за межі області або знешкодження.
Слайд 108
XI. Екологія
Найважливіші екологічні проблеми області
Ліквідації надзвичайної ситуації
на ДП "Солотвинський солерудник"
Головним осередком розвитку небезпечних техногенно-геологічних явищ
є територія впливу гірничих робіт ДП "Солотвинський солерудник" (шахт №8 та №9).
На урядовому рівні прийнято рішення щодо ліквідації ДП "Солотвинський солерудник" (розпорядження КМУ від 04.03.2013 року № 107-р, наказ Мінагрополітики України від 04.07.2013 року № 412).
На цей час на території Солотвинської промислово-міської агломерації спостерігається загрозлива тенденція до зниження рівня існуючої екологічної безпеки.
Слайд 109
XI. Екологія
Найважливіші екологічні проблеми області
Щодо ситуації навколо
відновлення робіт ТОВ "Закарпатполіметали"
За наслідками виробничої діяльності підприємства ТОВ
"Закарпатполіметали", яке з 01.01.2007 р. припинило свою діяльність, спричинено забруднення довкілля, зокрема, ґрунту, поверхневих та підземних вод. На промисловому майданчику розташовано 5 відвалів зубожених (засмічених) та пустих порід загальним об’ємом до 164 тис. тонн та місце для збагачення руд у напіврідкій масі у кількості до 168 тис. кбм , що розташовано у відпрацьованому кар’єрі.
Слайд 110
XI. Екологія
Найважливіші екологічні проблеми області
Відсутність системи та
інфраструктури збору та сортування твердих побутових відходів
Районними державними адміністраціями
проведена інвентаризація місць видалення відходів (МВВ). На території області обліковано 174 місць видалення відходів, з яких паспортизованих 78 або 44,8 % від загальної кількості МВВ.
Слайд 111
ХІІ. Проблеми і песпективи розвитку
Закарпатської області
Сильні
сторони
Вигідне геополітичне розташування, автомобільні, залізничні та повітряні сполучні
шляхи міжнародного значення
Розвиток транскордонного співробітництва
Природні (насамперед лісові та водні), еколого-рекреаційні та людські ресурси
Глибокі історичні трудові традиції господарювання, розвиток народних промислів
Висока ділова активність населення
Розвинена торгівельна інфраструктура
Інвестиційна привабливість регіону
Етнічна, культурна та мовна самобутність національних меншин, їх гармонійне співіснування в межах регіону
Наявність диференційованого туристичного продукту
Високий рівень спеціалізації у аграрній сфері
Джерело: Стратегія Закарпатської області до 2020 року.
Слайд 112
ХІІ. Проблеми і песпективи розвитку
Закарпатської області
Проблеми:
Нерозвиненість
соціальної та виробничої інфраструктури, низький рівень розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури у сільській
місцевості
Малоземелля
Застаріла матеріально-технічна база виробництва
Низький рівень кооперації у сфері промисловості та сільського господарства, відсутність замкнутого циклу виробництва продукції
Низька інноваційна активність підприємств, низький рівень науково-виробничої інтеграції
Нерозвиненість інфраструктури підтримки малого та середнього підприємництва
Низька конкурентоспроможність та експортна орієнтованість товарів власного виробництва, висока інтервенція іноземних товарівНизька якість сервісу туристичної інфраструктури Порущення екологічної рівноваги
Джерело: Стратегія Закарпатської області до 2020 року.
Слайд 113
ХІІ. Проблеми і песпективи розвитку
Закарпатської області
Перспективи:
Залучення
європейських структурних фондів,участь у грантових програмах
Гармонізація українського законодавства з
європейським
Організація транскордонних природоохоронних територій
Можливість навчання, стажування, набуття досвіду роботи за кордоном
Надходження в область фінансових потоків від заробітчан
Оптимізація транспортно-логістичних схем промислових підприємств
Експорт екологічно чистої, органічної сільськогосподарської продукції
Кооперативні зв’язки із закордонними виробниками, створення міждержавних територіальних агро-кластерів
Розширення збутової бази вітчизняної продукції
Впровадження європейських стандартів якості продукції
Налагодження співпраці з науковими установами сусідніх держав
Участь у міжрегіональних та міжнародних ярмарках, бізнес-зустрічах, виставках
Джерело: Стратегія Закарпатської області до 2020 року.
Слайд 114
ХІІ. Проблеми і песпективи розвитку
Закарпатської області
Загрози
Вищий
рівень доходів в інших регіонах України та за кордоном
Відтік
іноземних інвестицій з області
Безповоротна міграція у інші регіони та країни
Висока конкурентність європейських ринків, складність виходу на них
Перетворення регіону на ресурсний придаток Європи
Зростання конкуренції на ринку високотехнологічної та інноваційної продукції з боку розвинених країн
Зниження зовнішнього попиту на продукцію області
Перенаправлення туристичних потоків області в інші західні регіони та країни ЄС
Підвищення вартості енергоносіїв
Нестабільність, зміна законодавчої та нормативно-правової бази
Більш привабливі умови залучення інвестицій в інших країнах, в т.ч. в суміжних країнах ЄС
Джерело: Стратегія Закарпатської області до 2020 року.
Слайд 115
СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ ТА МІСІЯ РОЗВИТКУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Бачення:
Закарпаття
– привабливий, гостинний, самобутній і відкритий для співпраці край
у центрі Європи, в якому громади і влада спільно дбають про гармонійне поєднання: розвитку інноваційної економіки та сучасної інфраструктури – з охороною і збереженням унікальної природи та досягненням європейських стандартів життя.
Край, у якому миролюбиві, освічені і працьовиті громадяни різних національностей досягають європейського рівня життя, духовно збагачуються та примножують вікові культурно-історичні традиції.
Місія:
Забезпечення високої якості та рівня життя нинішнього і майбутнього поколінь закарпатців через: розвиток людського капіталу, гармонійне поєднання формування конкурентоспроможної економіки і сучасної інфраструктури зі збереженням унікальної природи і культурно-духовних традицій, ефективне використання конкурентних переваг регіону.
Стратегічні цілі:
Розвиток людського та соціального капіталу
Формування конкурентноспроможності та інноваційності економіки регіону
Інтегрований розвиток сільських і міських громад та територій
Забезпечення якості і безпеки довкілля та просторової гармонії
Джерело: Стратегія Закарпатської області до 2020 року.
