Презентация на тему Житомирская область

- 5:
Бердичів, Житомир, Коростень, Малин, Новоград-Волинський.
Міст

районного значення - 6
Селищ міського типу - 43
Сільських населених пунктів - 1619

в основний капітал - 3781,2¹ млн.грн.
Обсяги викидів забруднюючих речовин

- 86,8 тис.т

кольорового напівдорогоцінного каміння - берилу, топазу, кварцу; є необмежені

запаси декоративно-облицювального каменю (лабрадориту, граніту, габро); родовища високоякісного пірофіліту, унікальне родовище кварцитів.

Водні ресурси:
Територією області протікає 221 річка загальною довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра. Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів, Случ, Ірпінь, Уж, Ірша. На
Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.

піщані, глинисто-піщані й супіщані, оглеєні (52,4% площі області). У

балках, долинах річок переважають дернові ґрунти, в заплавах і зниженнях рельєфу сформувалися болотні й торфово-болотні ґрунти. В лісостеповій частині області – сірі лісові, темно-сірі опідзолені ґрунти, а також чорноземи опідзолені, на лесових «островах» формуються ясно-сірі лісові ґрунти. Є невеликі масиви чорноземів малогумусних глибоких і неглибоких, вилугуваних (3 % площі області). 

глин і ряду інших видів мінеральної будівельної сировини, є

великі поклади габро, гранітів, лабродоритів. Присутні також рідкісноземельні елементи —ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. У межах Іршанського титанорудного району видобувають ільменіт (оксид титану).
Перспективним є родовище мармуру, що має рисунок надзвичайної краси, добре полірується.
В області видобувається кольоровий напівдорогоцінний камінь — берил, топаз, кварц з подальшою його обробкою та виготовленням ювелірних виробів.
Родовища корисних копалин :
Ємельянівське родовище граніту
Коростенське родовище граніту
Коростишівське родовище граніту
Лезниківське родовище граніту
Іршанський титанорудний район

1 млн. 279 тис. осіб (2,8 % від населення України), в тому

числі міського населення — 741,2 тис. осіб, сільського — 537,8 тис. осіб

на 2001 рік.

характеризувався зменшенням частки дітей у загальній кількості населення поряд

із підвищенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, що ускладнює сучасну демографічну ситуацію в Житомирській області.
Національний склад населення Житомирської області налічує більше 100 національностей. Переважну більшість населення області складали українці, чисельність яких становила 1254,9 тис. осіб, або 90,3 % від загальної кількості населення.
Мовний склад населення Житомирської області, за даними Всеукраїнського перепису населення, характеризується такими даними : українську мову вважали рідною 93,0% населення області, 6,6% -російську.
Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальну освіту. У Житомирській області кількість населення у віці 10 років і старші, яке мало вищу та повну загальну середню освіту складала 790,2 тис. осіб, що порівняно з 1989 роком більше на 17,1%.
За даними Всеукраїнського перепису населення кількість чоловіків та жінок в області, які перебували у шлюбі, склала 686,7 тис. осіб.

спеціалізується на виробництві широкого асортименту продуктів харчування, продукції добувної,

легкої, хімічної промисловості, виробів з деревини та інших.
Найбільш динамічно сьогодні розвивається переробна промисловість
області, чому сприяє зростання попиту в самій країні. Продукти харчування знаходять ринки збуту не лише в Україні. Кондитерські і молочні вироби, цукор, крохмаль, етиловий спирт, хміль та його екстракт постачаються в країни
ближнього та далекого зарубіжжя.

Машинобудівні підприємства виробляють обладнання для хімічної, харчової,
легкої, металообробної,

деревообробної промисловості, а також для
агропромислового комплексу.

Добувна промисловість. На сьогоднішній
день в цю галузь вкладено більше 35 млн.дол.США іноземного капіталу. Тут
реалізуються інвестиційні проекти по видобутку декоративного каменю, розробці
піщаних та гравійних кар'єрів, видобутку та збагаченню титанової руди, що мають
стабільний ринок збуту і високий рівень рентабельності виробництва. Серед
мінеральних продуктів на експорт ідуть щебінь, ільменітовий концентрат,
кварцити, гранітні блоки і вироби з каменю.

кондитерської, пиво-безалкогольної, м’ясо-молочної, цукрової, борошномельної, лікерно-горілчаної промисловості. Найрозвинутіша з

галузей харчової промисловості – цукрова (заводи в Бердичеві, Андрушівці, Червоному, Корнині, Іванополі, та ін.). В області діє 4 спиртових заводи. Розвиваються м’ясна, молочна, маслосироробна, овочеконсервна галузі, а також виробництво солоду (Бердичів). В області виробляється майже 9% усієї маслосироробної і молочної продукції, понад 3% кондитерських виробів України. 

Коростень, Новоград-Волинський, Малин, Бердичів), взуттєвої (Бердичів, Житомир), трикотажної галузей

(Житомир), виробництво лляних тканин (Житомирський льонокомбінат).

Скляна і фарфоро-фаянсова промисловість представлена 10 підприємствами в містах Баранівка, Довбиш, Олевськ, Кам’яний Брід, Біла Криниця, Городниця, Коростень. Продукція цих підприємств – фарфоро-фаянсовий посуд, дзеркальні вироби, склотара. Найстарішим є колективне підприємство «Баранівський фарфоровий завод», заснований у 1802 році французьким підприємцем М. Мезером. З 1823 року працюють Довбиський, а з 1903 року – Коростенський фарфорові заводи. 

Підприємствами хімічної промисловості області виробляються хімічні волокна та нитки, лакофарбові вироби, вироби з пластмаси, кормові антибіотики.

Основу паливно-енергетичної бази області становлять місцевий торф та буре вугілля, а також привізна нафта і газ.

складає 53,5%, на долю тваринництва припадає 46,5%. 

– у лісостеповій зоні. Серед рослинництва виділяються вирощування зернових

та зернобобових культур, провідні серед яких озима пшениця, озиме жито, яровий ячмінь, овес, зернобобові, гречка, просо. Вирощування картоплі є другою за значенням галуззю рослинництва в регіоні. Також значну частку серед технічних культур займають цукрові буряки, льон-довгунець, хміль. Житомирщина є регіоном, де збирають 75% українського хмелю й 30% льону-довгунця. 

Тваринництво спеціалізується на вирощуванні худоби м’ясо-молочного напрямку, також розвинені свинарство; допоміжні галузі – птахівництво, вівчарство, бджільництво.

повітряним транспортом. Провідними є залізничний та автомобільний. Завдяки вигідному

географічному положенню й розгалуженій мережі автомобільних шляхів та залізниць, область має зручне транспортне сполучення з Києвом, Львовом, Ужгородом, Харковом, Одесою, Мінськом, Москвою, Санкт-Петербургом.

Територією області проходить трубопровід «Дружба». 
У Житомирі є аеропорт. 

послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі — понад 4

тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах.
В області працює 25 вищих навчальних закладів, 931 державна та 6 приватних школи, 4 гімназії, 2 ліцеї.

Профілактику, оздоровлення та лікування жителів здійснюють всього 78 лікувальних

закладів, з них 30 дільничних лікарень, 5 міських та 23 районні територіальні медичні об’єднання. Також працюють 336 лікарських амбулаторно-поліклінічних закладів, 26 станцій швидкої допомоги, 844 фельдшерсько-акушерські пункти. 
Природно-рекреаційний потенціал. Рекреаційні ресурси Житомирщини визначають сприятливі кліматичні умови, значні масиви лісів, а також джерела мінеральних вод (радонові води в районі Житомира і села Денишів). На півночі області є родовища торфових (село Зарічани) та сапропелевих (село Вілька) лікарських грязей. В області діють 24 санаторіїв і пансіонатів, 17 баз і 3 будинки відпочинку, 17 оздоровчих дитячих таборів. 

закладів.
Дошкільне виховання представлене 575 дошкільними закладами, з них майже

67% працюють у сільській місцевості. 
Також працюють 891 загальноосвітні школи, з них 6 приватні, 3 гімназії, 4 ліцеї, 5 вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації, 20 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, 29 професійно-технічних. 

бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні й 6

художніх шкіл та 2 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 5 державних і 6 недержавних музеїв та 43 музеї на громадських засадах. 
На території області нараховується 25 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. В тому числі: 5 – загальнодержавного і 20 місцевого значення, серед них три дендропарки. 
У Житомирської області є культурно-архітектурні пам’ятки в Овручі, Житомирі, Новоград-Волинську, віднесених до періоду існування Київської Русі; пам’ятки садово-паркового мистецтва, музей фарфору в Баранівці, садиба й пейзажний парк у містечку Верхівнянську, де жив і працював видатний французький письменник О. де Бальзак, музей космонавтики ім. С.П. Корольова.