Презентация на тему Давня історія України

винаходу писемності - період в історії людства до винаходу писемності, після якого

з'являється можливістьісторичних досліджень, заснованих на вивченні письмових джерел. Термін доісторичний увійшов у вжиток у XIX столітті увійшов у вжиток у XIX столітті. У широкому сенсі слово "доісторичний" застосовне до будь-якого періоду до винаходу писемності, починаючи з моменту виникнення Всесвіту увійшов у вжиток у XIX столітті. У широкому сенсі слово "доісторичний" застосовне до будь-якого періоду до винаходу писемності, починаючи з моменту виникнення Всесвіту (близько 14 млрд років тому), але у вузькому - тільки до доісторичного минулого людини увійшов у вжиток у XIX столітті. У широкому сенсі слово "доісторичний" застосовне до будь-якого періоду до винаходу писемності, починаючи з моменту виникнення Всесвіту (близько 14 млрд років тому), але у вузькому - тільки до доісторичного минулого людини. Зазвичай в контексті дають вказівки, який саме "доісторичний" період обговорюється, наприклад, "доісторичних мавп міоцену "(23-5,5 млн років назад) або" Homo sapiens середнього палеоліту середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія, етнологія середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія, етнологія, палеонтологія середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія, етнологія, палеонтологія, біологія середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія, етнологія, палеонтологія, біологія, геологія середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія, етнологія, палеонтологія, біологія, геологія, антропологія середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія, етнологія, палеонтологія, біологія, геологія, антропологія, археоастрономія середнього палеоліту "(300-30 тис. років тому). Оскільки, за визначенням, про даному періоді немає письмових джерел, залишених його сучасниками, інформацію про нього отримують, спираючись на дані таких наук, як археологія, етнологія, палеонтологія, біологія, геологія, антропологія, археоастрономія, палінологія.

н.е.., приблизно 14 тисяч років до н.е..,верхній палеоліт

Основне знаряддя праці

ручне рубило.

цього періоду-пітекантропи(архантропи)

навчилась добувати вогонь, будувати житла, використовуючи кістки та шкурки

мамонтів і шерстистих носорогів.

мамонти, носороги,бізони,вівцебики.
Основні знаряддя праці: голки, ножі, скребачки, шила.
Знаряддя

з каменю,кістки,рогу,дерева.

та вірування населення України в епоху палеоліту .

неоантроп.

керамічного посуду.

періоду-Трипільська.
У 1983р. В.Хвойка розкопав перше поселення біля с.Трипілля, що

на Київщині. Територія поширення-Побужжя,Наддністрянщина, нижня Наддунайщина.Період існування IV-IIIтис.до н.е.

Поселення-конценртичними колами до 15-20 тисяч. Це протоміста.

нижній Дон, Приазов’я, Сіверський Донець.

Крим.
Ховали у ямах,насипали кургани.На курханах ставили кам’яні брили.
Знали колесо

та вози.Вели рухливий спосіб життя.
Займались молочним скотарством.

праці представників ямної культури

з формуванням самого народу.Тому,розглядаючи українську культуру, дослідники приділяють значну

увагу питанню етногенезу українців.

5 ст. слов’янські пам’ятки входили до складу археологічних культур

поряд із пам’ятками інших народів.

і германських.

фото останього горщика з музею в Рівному

фракійців.

Прикраса,знайдена в похованні сарматського можновладця під час розкопок 1984

року поблизу с. Пороги.

Келих у вигляді чобітка.кераміка.сер 4ст.

Срібна монета

озброєння. Мутин Полтавської обл. Рубіж І ст. до Р.

Х. – І ст. від Р. Х.

Умбон щита, меч та спис. Млинів Рівненської обл. Пшеворська культура, I–II ст.