Презентация на тему СРСР у 20-30-х роках

народів.
Потреба: складення єдиного всеросійського ринку, подолання економічних негараздів, зміцнення

обороноздатності держави.
Умова: соціалістичний устрій окремих республік; 1920-1921 рр. – договори про військовий і господарський союз між республіками.

Боротьба навколо національного питання 20-х років

ініціативою В.Леніна утворена Комісія для розробки проектів СРСР(В.Куйбишев, Й.Сталін,

Г.Орджонікідзе, Х.Раковський, Г.Петровський).
Й.Сталін (нарком по справам національностей) – План Автономізації: входження України, Білорусії, Закавказської республіки(Грузія, Вірменія, Азербайджан) в склад РСФРР на правах автономій; повне підкорення Москві.
Грузинські комуністи запропонували альтернативний план Конфедерації (республіки зберігають самостійність і будують свої відносини на договірних началах).
Вересень 1922 року – більшістю голосів прийнято план Й.Сталіна.

усі радянські республіки, разом з Росією, входять у нове

державне об'єднання федеративного типу - Союз Радянських соціалістичних республік;
2) право вільного виходу з СРСР за бажанням;
3) вищим органом СРСР пропонується ЦВК (Центральний виконавчий комітет) куди входять представники від кожної республіки.
Наслідки: під впливом В.Леніна комісія відмовилася від плану «автономізації».
6 жовтня 1922 року Пленум ЦК РКП(б) затвердив План Федерації.

Білорусії, Закавказзя, Російської Федерації, які прийняли рішення про необхідність

утворення федеративного рівноправного союзу націй. Наприкінці грудня 1922 р. в Москві відбулася конференція представників національних республік, яка затвердила проекти декларацій про утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік та проект союзного договору.
30 грудня 1922 року - на І з'їзді Рад СРСР було проголошено Союз Радянських соціалістичних республік.
1924 рік – прийняття Конституції СРСР.
Таким чином, завдяки маніпуляціям Сталіна, союзний договір, який мав стати міжнародним договором між суверенними державами, був замінений Конституцією, яка є внутрішньодержавним документом.

лідера, вождя більшовиків В. І. Леніна значно погіршився (переніс

три приступи, що призвели до втрати фізичної можливості повноцінно працювати).
В.Ленін продиктував ряд статей та листів до своїх соратників - лідерів партії більшовиків. Він дав оцінку їхнім особистим якостям, вказавши на небезпеку суперництва між Сталіним і Троцьким для єдності та стабільності у партії.
Ленін пропонував усунути Сталіна від партійного керівництва та реорганізувати державний і партійний апарат таким чином, щоб він забезпечував умови для колегіальних рішень.
В.Ленін наполягав на збереженні НЕПу, розробив ідею створення суспільства «цивілізованих Кооператорів» і перетворення СРСР у конфедерацію.

Ленін помер.
Його тіло було забальзамовано, щоб збрегти його для

нащадків, і поховано у спеціальному Мавзолеї.

о бесправном народе,
Кто поздно ложился и рано вставал,
Кто в

тяжком труде изнывал на заводе,
Кто жалкую нивку слезой поливал;
Он стал и надеждой и правдой России,
И славой ее и счастливой судьбой.
Он вырастил, поднял могучие силы
И сам их повел на решительный бой.

И мы, что родились в избе при лучине
И что умирали на грудах тряпья,-
От Ленина право на жизнь получили -
Все тысячи тысяч таких же, как я.

в РКП(б).
Основні суперники - Сталін і Троцький.
1923 р.

- виступ "лівої опозиції« ВКП(б) на чолі з Левом Троцьким, яка різко критикувала бюрократизацію партійного апарату та спроби Сталіна зосередити всю повноту влади у своїх руках.
Старі соратники Леніна, остерігаючись диктаторських амбіцій і прагнень Троцького узурпувати владу, недооцінивши властолюбство самого Сталіна, підтримали його у боротьбі з опозицією Троцького. Сталіну та його соратникам вдалося усунути Троцького від державних справ, обмежити вплив його в партії, а в 1929 р. і вислати з країни.
Поступово Сталін сформував навколо себе команду своїх прихильників (В.Молотов, Л.Каганович, К.Ворошилов, Г.Ягода, М.Калінін та інші) і розправився з опозіціонерами, знявши їх з відповідальних посад. Посада першого(генерального) секретаря партії стала головною. Йосип Сталін перетворився в диктатора з необмеженою владою.

були: - відсутність традицій політичної демократії в країні і реальних

демократични свобод; - низький рівень громадянської політичної культури населення СРСР; - зосередження політичної влади в руках однієї партії; - внутрішня природа радянської влади, яка становила собою диктатуру класу, що переросла у диктатуру партії і не заперечувавла можливості диктатури однієї особи; - наявність багаточисельного бюрократичного апарату, добпобут якого залежав від збереження командно-адміністративної системи. Основним методом встановлення та підтримки існування такого режиму був тотальний контроль над суспільством та постійний терор проти всіх його верств.

Режим особистої влади Йосипа Сталіна(з 1929 року)

дії влади направлені на знищення опозиціонерів та різноманітних ворогів.
1934

рік – загадкове вбивство Сергія Кірова в Ленінграді. Це стало приводом до роздмухування в країні шкідництва «ворогів народу» та «шпигуноманії».
Органи боротьби з ворогами: ДПУ – НКВС (керівники Г.Ягода,М.Єжов,Л.Берія).

єзуїтську тактику допитів, морального і фізичного тиску на підсудних,

Сталіну і його кліці вдалося знищити майже усю «ленінську гвардію»(опозиціонерів), звинувативши їх у «відході від соціалізму», «зраді», «шкідництві», зв'язках з розвідкою капіталістичних країн, а також запевнити в цьому народ.

два судових політичних процеси над Антирадянским Терористичним (Московським) троцкістським

центром( були засуджені видатні діячі комуністичної партії Зіновієв, Камєнєв, П'ятаков, Радек, Сокольников, Серебряков інші) . Їх звинуватили у підготовці державного перевороту в СРСР, оргнізації замаху на Сталіна. Більше 20 осіб розстріляно.
- 1938 рік – процес Антирадянського Правотроцкістського центру (засуджено і знищено Бухаріна, Рикова, Раковського, Крестинського, Ягоду тощо).

«військової опозиції».
Засуджено до розстрілу видатних воєноначальників Червоної Армії Тухачевського,

Єгорова, Якіра, Уборевича, Ейдемана, пізніше – Блюхера, інших. Звинувачення: підготовка державного перевороту в СРСР, зв'язки з Німеччиною, підрив могутності Червоної Армії.
Репресії ослабили інтелектуальну і військову міць СРСР, призвели до пасивності радянського суспільства.

ХІV з'їзд ВКП(б): курс на індустріалізацію, систему заходів, направлених

на прискорений розвиток економіки.
Мета: перетворити країну з аграрної в індустріальну, збільшити обороноздатність країни.
Метод: організація соцзмагання. Пропаганда переваг соціалізму і планового методу економіки( у 1927-1928 роках НЕП було згорнуто).

план включено розбудову важкої промисловості, транспорту тощо. Плани були

дуже завищені.
Підсумки: побудовано Дніпрогес, Харківський і Челябінський тракторні заводи, Турксіб,автомобільні заводи у Москві, Нижньому Новгороді, металургійні комбінати у Магнітогорську, Кузнецьку тощо.
1933-1937 роки – друга п'ятирічка. Розгорнулося масове соцзмагання і ентузіазм (стаханівський рух).
Підсумки: план було виконано і перевиконано достроково. Побудовані «Запорожсталь», «Криворіжсталь», Луганський паровозобудівний завод (загалом – 4500 підприємств).
Підсумки: країна казково змінилася, стала індустріально розвиненою, хоча життя людей покращалося ненабагато.

сжат, под старою телегою рабочие лежат. И слышит шепот

гордый вода и под и над: «Через четыре года здесь будет город-сад!» Свела промозглость корчею —неважный мокр уют, сидят в потьмах рабочие, подмокший хлеб жуют. Но шепот громче голода — он кроет капель спад:« Через четыре года здесь будет город-сад!»… Я знаю, город будет, я знаю, саду цвесть, когда такие люди в стране советской есть!

Володимир Маяковський про індустріалізацію(«Оповідання про будівлю Кузнецька »)

кризу хлібозаготівель і висунув гасло «суцільної колективізації і ліквідації

куркульства, як класу».
1930 рік – Постанова ВКП(б) – «Про темпи колективізації»
1930-1937 роки – масова організація колективних господарств на селі.
Боротьба з куркульством.
1932-1933 роки – Поволжя, Україну, Кубань, Дон, Казахстан охопив масовий голод (штучний, тому, що були завищені плани хлібозаготівель).
1934-1941 роки – певна стабільність колгоспної системи, постачання тракторів, комбайнів, вантажних машин.

пролетарського походження людини.
Поступове будівництво житла.
Автомобілі і метро. Зміна архітектури

міст і сел.
1937 рік - Конституція і права людини (право на працю, пенсійне забезпечення в старості, на освіту, на житло; але не підтверджувалися в реальному життя свобода слова, друку, партій, недоторканість особи).
Більшість людей вірили в побудову нового устрою – комунізму, славили вождя – Й.Сталіна і партію, а на репресії дивилися як на необхідний інструмент боротьби з «ворогами народу».
Організації: піонери, комсомол, ОСОАВІХІМ, тощо.

1922 року)
Вступали учні середніх класів школи. Це була ідеологічно-спортивна

організація воєнізованого типу (за зразком скаутського руху). Поділялись на ланки (5-10 чол), загони (30-40 піонерів, мали прапор), дружини (300-400 піонерів, очолював комсомолець) тощо. Мали свласну форму емблеми.
Виховували чесність, мужність, твердість, винахідливість, відповідальність, дисципліну.
Допомагали червоноармійцям, колгоспам, збирали бібліотеки, доглядали за тваринами, ходили в геологічні походи, в експедиції з вивчення природи, збирали лікарські рослини.
В літній період жили в таборах, грали у воєнну гру «Зарниця», вчилися плавати, стріляти, орієнтуванню.

1918 року)
Комсомол – помічник ВКП(б). Вступали учні старших класів,

вузів.
Комсомол виховував :
1)чесність, принциповість;
2) працьовитість;
3) Політичну і суспільну активність.
4) Спортивну загартованість (норми БГТО, ГТО): стрибки, плавання, крос, вільна боротьба (самбо), стрільба, вправи на турніку, канаті тощо.
Комсомол допомагав піонерам, безпритульним, брав учать у суботниках, молодіжних будівництвах тощо.

выгрыз бюрократизм.
К мандатам

почтения нету.
К любым чертям с матерями
катись любая бумажка.
Но эту...
Я достаю из широких штанин
дубликатом бесценного груза.
Читайте, завидуйте, я - гражданин
Советско го Союза.

мукам»), О.Фадєєв («Розгром»), В.Каверін («Два капітани»), О.Горький, В.Маяковський, М.Шолохов,

О. Блок, С.Єсенін, Б.Пастернак, М.Булгаков тощо.
Сталінська премія.
Кінематограф: фільми «Чапаєв», «Веселі хлоп'ята», «Цирк», «Петро І», серія фільмів про В.Леніна, «Діти капітана Гранта» інші.

пунктів Програми перебудови Армії (десантування, техніка, ракети, тощо). Й.Сталін

затвердив лише 14 пунктів.
Після репресій вищого командного складу Червоної Армії реформи йшли дуже повільно(нарком оборони К.Ворошилов був кіннотником).
Лише коли у 1941 році Г.К.Жуков став начальником Генерального штабу відбудова Армії відновилася.

проводить політику з метою протистояння фашизму(нацизму) в Європі і

боротьби за мир, проти війни.
Створення «системи колективної безпеки»(договори з Францією, Чехословаччиною, входження в Лігу націй у 1934 році).
1936-1939 роки – СРСР допомагає народу Іспанії (Народному Фронту) боротися з фашистами (Ф.Франко). Але терпить поразку, бо Іспанії допомагають Німеччина і Італія.

конфлікт СРСР і Японії з-за невеликої території на Далекому

Сході(яка немовби колись належала Манчжурії – Заозерна та Безіменна). В районі озера Хасан за два тижні японці були розгромлені.
1939 рік – бої з японцями на річці Халхін-Гол. Комкор Г.Жуков зумів розгромити японців. Перемога над Японією стала однією з причин того, що під час Другої Світової війни Японія до 1945 року не буде здійснювати активних дій проти СРСР.

2 серпня 1939 року з метою можливого підписання пакту

про взаємодопомогу і ненапад під час можливої німецької агресії.
Переговори були зірвані з-за недовіри до СРСР.

Ріббентропа)
Причина підписання: зрив переговорів з Великобританією і Францією.
Мета підписання:

бажання відтягнути початок війни, виграти час, підготувати армію.
23 серпня 1939 року Ріббентроп(Німеччина) і Молотов(СРСР) підписали Пакт про ненапад і взаємодопомогу на 10 років:1) не воювати; 2) секретний протокол: в сферу впливу Німеччини входять Західна Польща, Литва; в сферу впливу СРСР – Східна Польща (Західна Україна і Білорусія), Латвія, Естонія.
Доля Польської держави була вирішена!