Презентация на тему Священная Римская империя

з’явилася на кар­ті середньовічної Європи в IX ст., а

вже через століття постала Німецька імпе­рія,творцем якої був Оттон І (936-973).
Оттон І створив військову силу,
вдалі династичні шлюби,
підтримка церкви, створив сильне кінне військо, завдав нищівної по­разки угорцям і назавжди припинив їхні набіги на Німеччину.

в Північну Італію.
Надав до­помогу папі приборкати римську

знать.
Папа в 962 р. в со­борі Святого Петра в Римі увінчав Оттона І імператорською короною.
Висновок: Так 962 р. в Європі постала нова імперія – вважалася спадкоємицею Римської імперії - Священною Римською імперією, але вона виявилася неміцною.
За словами сучасників, велич сили поєднувалася в Оттоні І з величчю душі. Недарма в історії він прозваний Великим.

вважався розкві­том Сицилійського королівства?

і найосвіченіших імператорів Священної Римської імперії. Крім німецьких земель,

Фрідріху II на­лежав південь Італії та великий ба­гатий острів Сицилія.
Королівська влада в Сицилійському королівстві була сильнішою, ніж в інших європейських державах.
Фрідріх II заборонив фео­далам у мирний час носити зброю та зруйнував усі замки, щоб не було усобиць.
Для зміц­нення своєї влади імператор розді­лив королівство на округи, на чолі з чиновниками, увів єди­ні податки, створив наймані армію та флот.

політик.
Під час Шостого Хрестового походу Фрідріх II

домовився з єгипетським султа­ном про передачу Єрусалима та інших Святих місць під владу християн.
Фрідріх II відомий як знавець восьми мов, письменник і засновник багатьох шкіл та університету в Неаполі, у якому могли навчатись християни, мусульмани та іудеї.
Фрідріх II оточував себе араб­ськими, візантійськими і єврейськими вченими, писав латиною науко­ві праці та складав італійською вірші.
Він виявляв великий інтерес до медицини й зоології, ініціював переклад праць Авіценни й Аристотеля, влаштовував при дворі математичні змагання та створив сицилійську школу поезії.
Велику частину життя він проводив у походах або в Іта­лії, тому надав німецьким князям великих повноважень і не втручався в їхні справи. Саме тому його діяльність закріпила роздробленість у Ні­меччині.

Німеччині не склалася сильна централізована монархія?

XI ст. розпочалося піднесення гос­подарства.
Великі міста здобули

незалежність і надавали пере­вагу зовнішній торгівлі над внутрішньою.
Жодне велике місто не стало єдиним центром для всієї країни, як Париж у Франції або Лондон в Англії.
Дрібні й середні феодали у Німеччині цілком залежали від князів і не могли стати надійною опорою центральної влади.
Королівський трон у спадок не передавався. Імператора вибирали найвпливовіші феодали та єпископи, які майже безконтрольно розпоря­джалися всіма справами у своєму князівстві.
Замість єдиної централізо­ваної держави в Німеччині утворилося близько сотні держав - централізація була неможлива.

східноєвропей­ські землі, заселені слов’ янами.
Цей рух почався ще

в X ст. і тривав із пе­рервами майже все Середньовіччя.
Рицарі й місіонери, селяни та реміс­ники зводили на завойованих слов’янських землях міста —Бранденбург, Мекленбург, Берлін,Любек, Росток та інші. На землях Східної Прибалтики, заселеної пле­менами лівів, естів і пруссів, євро­пейськими рицарями засновані місто-фортеця Ревель та місто Рига, що стало центром Лівонії.

в Італії призве­ли до послаблення влади імператора та посилення

німецьких князів.
У 1356 р. імператором Карлом IV Люксембургом було видано «Золоту буллу» , що остаточно закріпило роздробленість Німеччини.
«Золота булла» — законодавчий документ, який визначав порядок передачі трону у Священній Римській імперії та закріплював за курфюр­стами право на вищий суд, карбування монети, стягування мита і навіть право вести війну один з одним.
Курфюрст — один із семи німецьких князів, які мали право обирати імператора.

районів Альп, вільні селяни, які не визнавали над собою

ніякої влади, уклали між собою союз проти Габсбургів. За назвою однієї із селянських общин — Швіц — це населення називали швейцарцями. Згодом тут виросла нова європейська держава — Швейца­рія, населення якої розмовляє німецькою мовою, французькою або іта­лійською. Тривалий час у Швейцарському союзі справи вирішувалися на спільних зборах усіх чоловіків, згідно із власними законами. Такий устрій робив Швейцарію найдемократичнішою країною в Європі. У постійних битвах гартувався національний характер швейцарців. Вони вважалися найкращими солдатами Європи і за гроші наймалися служити до армій інших країн.

«Золота булла»?
3. Як діяльність Фрідріха II посилила роздробленість Німеччини?
4.

Визначте, якими перетвореннями Оттон І зміцнив Німецьке королів­ство.
5. Поясніть, чому, на відміну від Англії та Франції, у Німеччині не утвори­лася єдина централізована держава.
6. Поміркуйте, чому Фрідріха II сучасники називали «Дивом світу».