Что такое findslide.org?

FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.


Для правообладателей

Обратная связь

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Яндекс.Метрика

Презентация на тему жан боден

Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ, економіст, правознавець. Народився у французькому місті Анжері.Отримав юридичну освіту в Тулузі заслужив вчений ступінь, деякий час викладав в університеті, і хоча лекції його закінчувалися під
Підготувала:Студентка 3 курсу, 32 групи СГФБатан ІринаДержавно-правові ідеї Жана Бодена Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ, економіст, У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден розглядав походження держави, її Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма родинами і тим, що Суверенітет володіє за п'ятьма властивостями:1) Суверенітет єдиний і неподільний - він не Жан Боден виділяв три способи походження держави. Перший - звичайний. Сім'я поступово Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав найкращим державним устроєм абсолютну У праці Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто управління і підпорядкування. Соціальне Боден виступає проти рабства і кріпацтва. Він вважав, що рабство суперечить справедливості. Мислителю належить першість у виробленні сучасного поняття громадянства. Об`єднання багатьох сімей в Ж. Боден прагнув гармонійної справедливості, характеризуючи право як мету буття держави. Держави Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а суверен Дякую за увагу!
Слайды презентации

Слайд 2 Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) —

Жан Боде́н (фр. Jean Bodin) (1530р. — 1596р.) — французький політик, філософ,

французький політик, філософ, економіст, правознавець. Народився у французькому місті

Анжері.Отримав юридичну освіту в Тулузі заслужив вчений ступінь, деякий час викладав в університеті, і хоча лекції його закінчувалися під оплески, посаду професора він так і не отримав. Ймовірно, саме невдача у кар'єрі професора привела його в 1561 році в Париж, де він спробував свої сили на адвокатському поприщі.
1566 ознаменувався виходом у світ його першої знаменитої книги 'Метод полегшеного вивчення історії'. ('Methodus ad facilem historarum cognitionem') Ця книга стала популярна у всій Європі, витримавши кілька ідан. Правда слід зауважити, що її зміст не цілком відповідало назві.

Слайд 3 У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден

У праці 'Шість книг про державу' Жан Боден розглядав походження держави,

розглядав походження держави, її зв'язок з правовими нормами, класифікував

ці норми за походженням. Важливу частину роботи становили дослідження з пристрою управління як центрального, так і на місцях. При цьому він посилався не тільки на історичні джерела, а й роботи Платона ('Держава'), Ксенофонта ('Кіропедія'), Цицерона, Макіавеллі, Мора ('Утопія ...'). У величезній кількості використовувалися античні і особливо середньовічні роботи по тлумаченню римського права.

Слайд 4 Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма

Держава є здійснення суверенною владою справедливого управління багатьма родинами і тим,

родинами і тим, що знаходиться в їх загальному владеніі'-писав

Боден. 'Як судно - лише безформний шматок дерева, якщо позбавити його всіх форм, таких, як борт, ніс корабля, корми, штурвал, так і Держава - ніщо без тієї суверенної влади, яка скріплює всіх їх членів та дозволяє всім домами і дозволяє всім домами і колегіям стати єдиним тілом. Якщо продовжити уподібнення судну, то як воно може бути частково покалічено або повністю знищено, так і народ, хоч і зі своєю територією може бути розшматкований по всьому світу, і навіть повністю винищений; насправді не населення формує держава, але союз народу під однією єдиною суверенною владою. Загалом, суверенітет - істинний фундамент, основа, на яку спирається вся структура Держави, і від неї залежать всі судові відомства, закони і розпорядження; воно є єдиним зобов'язанням, яке пов'язує сімейства, тіла, колегії, приватні особи в єдине досконале тіло, саме яке і називається Держава. ‘
Невід'ємною властивістю держави є суверенітет.


Слайд 5


Суверенітет володіє за п'ятьма властивостями:
1) Суверенітет єдиний і

Суверенітет володіє за п'ятьма властивостями:1) Суверенітет єдиний і неподільний - він

неподільний - він не може бути розділений між королем

і народом, кількома різними організаціями, і не може по черзі здійснюватися ними.

2) Суверенна влада постійна - її не можна передати на час або на інших умовах будь-якій особі.

3) Суверенна влада необмежена і надзаконного - жоден людський закон не може обмежувати суверенітет.

4) Суверенна влада підкоряється тільки божественним і природним законам, але не релігійним догмам.

5) Суверенітет може належати або одній людині, або меньшенству населення країни, або всім дієздатним людям. Але ні в якому разі не допустимо посягання на суверенітет з боку папського престолу.


Слайд 6 Жан Боден виділяв три способи походження держави.
Перший

Жан Боден виділяв три способи походження держави. Перший - звичайний. Сім'я

- звичайний. Сім'я поступово перетворюється в рід. Потім старійшини

отримують владу за неписаними законами, нарешті це фіксується 'на папері'. Таким способом відбувалися держави в епоху зародження Стародавнього Світу і варварські держави на рубежі Стародавнього світу і Середніх віків.

Другий - суспільний договір. Це ідеальний спосіб. Так зазвичай зі слабких пологів складаються могутні королівства і імперії. Так з'являлися нові держави в розквіт Стародавнього Світу (в Греції та в момент утворення єдиного Римської держави, а також і в інших випадках), а також в середній період Середніх Століть.

Третій спосіб - це розпад великих держав. Він характерний для останнього періоду Стародавнього Світу і для середньовічної роздробленості.


Слайд 7 Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав

Що стосується особистих пристрастей Бодена, то він вважав найкращим державним устроєм

найкращим державним устроєм абсолютну монархію. Вона забезпечує виконання волі

монарха в будь-якому випадку крім тих, які суперечать природним або божественним законам.
Обмежена монархія або аристократія призводять до того, що суверенітет наче не зосереджується в одній особі. У результаті робота такої держави буде менш ефективна. Аристократія схильна до постійних розбратів партій і боротьбі честолюбств, вона не зможе впоратися із заколотами, якщо їх підніме народ, відсторонений від влади.
Демократія - найгірший спосіб здійснення суверенітету. Народ в цілому не здатний прийти до правильних рішень і мати здорові судження.

Слайд 8 У праці "Шість книг про республіку під "республікою"

У праці

автор мав на увазі державу взагалі.
Під поняттям держави (республіки)

він розумів "правове управління багатьох сімей і те, що в них спільне, під суверенною владою". Тобто, для мислителя держава – це, перш за все, правове управління, вона має правий, справедливий та правовий характер. Це означає, що вона діє на основі права, справедливості і законності. Цим держава відрізняється від неправових, несправедливих спілкувань і груп, наприклад від банди розбійників. І, хоча, на відміну від Аристотеля, Боден не включає кінцеву мету, тобто же загальне благо, у поняття держави, проте, розглядаючи державу, як справедливе спілкування, правове управління, він фактично висуває й надзвичайно важливі цілі і завдання, ради досягнення яких створюється держава – це підтримка і забезпечення внутрішнього миру, справедливості та соціальної гармонії, захисту від зовнішніх ворогів.

Слайд 9 Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто

Найважливішою ознакою держави є влада, відношення влади, тобто управління і підпорядкування.

управління і підпорядкування. Соціальне спілкування на різних його рівнях

є, по суті, розподіл людей на дві категорії: тих, хто управляє, та тих, хто підпорядковується. Без цього соціальне спілкування перетворюється в анархію, котра призводить до розпаду та загибелі об`єднання.

Слайд 10
Боден виступає проти рабства і кріпацтва. Він вважав,

Боден виступає проти рабства і кріпацтва. Він вважав, що рабство суперечить

що рабство суперечить справедливості. Заперечуючи тезу Аристотеля, що ніби

рабство відповідає природі, Боден писав, що рабство можна було б вважати таким, що відповідає природі, коли б сильний, багатий, але нерозумний підкорявся мудрому, освіченому, хоча слабкому та бідному, але підкорення розумних дурним, освічених неосвіченим і добрих злим суперечить природі. Вважати ж рабство ознакою милосердя стосовно полонених, як це робили прихильники рабства, Боден вважав рівнозначним, щоб захоплюватися милосердям розбійників за те, що вони дарують життя своїм жертвам. Посилання ж на те, що рабство існує тривалий історичний період, є, на думку мислителя, також безпідставним, оскільки таке посилання може виправдовувати і принесення людей в жертву, яке також характерне для людства тривалий історичний період. В цілому ж, підкреслював Боден, рабство суперечить людському розумові, природі та свободі людини. Воно не тільки несправедливе, проте шкідливе, оскільки сприяє деградації людини, причому не тільки раба, але й рабовласника.

Слайд 11
Мислителю належить першість у виробленні сучасного поняття громадянства.

Мислителю належить першість у виробленні сучасного поняття громадянства. Об`єднання багатьох сімей

Об`єднання багатьох сімей в державу означає, ніби глави сімей

перетворюються у громадян держави, пов`язуються відносинами державної влади і підпорядкування. Однак, політичне підпорядкування не знищує свободу людини: вона обмежується, але не зникає повністю. Громадянин держави – це вільна людина, підпорядкована владі державній владі. Головна та визначальна ознака громадянства – підпорядкування політичній владі.

Слайд 12 Ж. Боден прагнув гармонійної справедливості, характеризуючи право як

Ж. Боден прагнув гармонійної справедливості, характеризуючи право як мету буття держави.

мету буття держави.
Держави він поділяв за способом здійснення

влади на три види:

Законні

Вотчинні (сеньйоральні)

Тиранічні


Слайд 13 Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються

Законними державами є такі, у яких піддані дотримуються законів суверена, а

законів суверена, а суверен — законів природи, зберігаючи природну

свободу і приватну власність підданих. Вотчинні (сеньйоральні) держави — ті, у яких суверен силою зброї захопив власність людей і управляє ними як батько родини. У тиранічних державах суверен уникає природних законів, розпоряджаючись власністю людей на свій розсуд. Найкращою, на думку Бодена, є така держава, у якій суверенітет належить монарху, а управління має аристократичний характер. Таку державу мислитель називав королівською монархією. Королівська влада, стверджував він, здатна захищати і здійснювати загальнодержавні інтереси.

  • Имя файла: zhan-boden.pptx
  • Количество просмотров: 205
  • Количество скачиваний: 0
- Предыдущая Фобии