Слайд 2
Панас Якович Рудченко
народився 13 травня 1849 році
в
м. Миргороді на Полтавщині в родині бухгалтера повітового
скарбництва.
Слайд 3
З дитинства захоплювався чарівним світом народних пісень, казок,
легенд, які розповідала йому бабуся Оришка
Слайд 4
Навчався в початкових школах Миргорода та Гадяча (щороку
відзначався похвальними листами за сумлінне навчання)
Слайд 5
Вчителі радили батькові далі вчити здібного школяра в
гімназії, а згодом і в університеті. Однак батько послав
сина в чотирнадцятирічному віці «на власний хліб». Так з раннього віку і до останніх днів життя довелося Панасові Рудченку тягнути лямку чиновницької служби.
Слайд 6
З 1863 року розпочинає служити в канцеляріях Гадяча,
Прилук, Миргорода.
Одноманітна й нецікава робота стає тягарем для Панаса
Яковича, і він починає захоплюватися творами Т.Шевченка, В.Шекспіра, російських класиків XIX століття
Саме на цей час припадають перші спроби пера.
Слайд 7
Брат Іван допоміг опублікувати зразки усної народної творчості,
що зібрав Панас Якович Рудченко.
«Народні південноруськи казки» (1869,
1870)
«Чумацькі народні пісні» (1874)
Слайд 8
З 1871 року до самої смерті Рудченко живе
і працює в Полтаві, займаючи різні посади в губернському
скарбництві, а згодом у казенній палаті.
Слайд 9
Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку
70 років 19 століття. Під цим псевдонімом був підписаний
вірш «Україні», опублікований у Львівському журналі «Правда» (1872).
Слайд 10
Тоді ж у цьому журналі Мирний
надрукував оповідання «Лихий попутав».
Наймичка Варка Луценкова щиро розповідає про
своє страдницьке життя, свою змарновану долю. Залишившись без батьків, яка забрала холера, Варка, живучи в дядьковій сім’ї, ніколи не чула ні привітного слова, ні подяки за невсипущу працю. Не здійснилися її сподівання: обурена і зганьблена, дівчина терпить зневагу, несе тяжкий хрест за вчинений проступок.
Слайд 11
Повість «П’яниця» (1874) розширила тематику прози: в ній
зображується чиновницьке життя. У центрі твору – доля «маленької
людини», трагедія здібного юнака, зламаним чиновницьким середовищем. Іванові Лавадному огидні лицемірство й нещирість, які процвітають у канцелярії. Він не може витримати тиску підлагузництва, донощицтва, йому нещастить у коханні. Зломлений морально, Іван опускається на саме дно життя і гине.
Слайд 12
Після виходу повісті «П’яниця» Іван Франко сказав: «Увійшов
свіжий і сильний талант» в українську літературу
Слайд 13
1874 року у журналі «Правда» побачив світ нарис
«Подоріжжя от Полтави до Гадяча»
1877 року у Женеві
виходить друком повість «Лихі люди»
А тепер аналітичне питання:
- Чому, на вашу думку, автор друкує свої твори у Львові та закордоном?
Слайд 14
Віртуальна подорож
Усадьба-музей під Полтавою