Презентация на тему Ґенеза еволюції вищої освіти в Україні

вищої освіти в Європі та в Україні.

Основні поняття теми: вища освіта, університетська освіта, Велика Хартія Університетів.

в Україні.
Передісторія Болонського процесу.

та розвитку людиною об’єктивно необхідних якостей, результатом якого є

формування інтелектуальної, теоретичної та практичної підготовленості до життя та діяльності.

освіті більш систематизований характер
Відомий грецький філософ Платон розробив чотирьохступеневу

систему освіти, за якої третю ступінь здобували юнаки, що виявили здібності до абстрактного мислення, тобто до вивчення дисциплін не в прикладному, а в філософсько-теоретичному значенні.

Європі лише в епоху Середньовіччя, що було пов’язано з

розвитком міст, міської економіки та культури, а по-друге, з посиленням ролі християнської церкви у духовному житті суспільства, з розвитком теології й необхідністю належної підготовки священнослужителів.

Unsversitas – сукупність, спільнота), що означало співтовариство викладачів і

учнів.

Прототипами європейських університетів були навчальні заклади, близькі до вищих, такі як “Атенеум” у Стародавньому Римі (ІІ-ІІІ ст.н.е.), де вивчалися філософія, риторіка, архітектура, медицина.
Одним із таких освітніх закладів була також відкрита в 425 р.н.е. в Константинополі вища школа під назвою “Аудиторій”.

– 1205 р.
Ареццо – 1215 р.
Падуя – 1222 р.
Неаполь

– 1224 р.
Рим – 1303 р.

р.
Сорбона – 1259 р.
У Німеччині:
Гейдельберг – 1386 р.
Лейпциг –

1409 р.
Віттенберг – 1502 р.
Кенінгсберг – 1544 р.

виникають такі звані універсальні школи, що збирали молодих людей,

які прагнули здобути знання з багатьох дисциплін, а не лише з вузького ремесла.
До кінця ХVI ст. в Європі було 63 університети, більшість з них мали інтернаціональний характер.

що виникали при православних церквах.
Особливо активну роботу проводили братства:
Віленське

(1588);
Берестейське (1591);
Мінське (1592);
Більське (1594);
Могилівське (1597);
Луцьке (1597);
Київське (1615).

р.
Князь Костянтин Острозький у 1576 р. у м.Острозі заснував

вуще школу – Острозьку греко-слов’яно-латинську колегію.
В Острозькій академії навчали учнів усіх предметів: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, музика, астрономія. Тут вивчали дисципліни, пов’язані з медициною, філософією, богослов’ям та ін.

було відкрито Ніжинську гімназію вищих наук.
Ініціатором виникнення цього

закладу були Олександр Безбородько (1747-1799) і його родичі. Гімназія вищих наук функціонувала 13 років. Протягом цього часу відбулося вісім випусків. Майже 100 випускників здобули добру освіту.

Україні було становлення університетів.
Найстарішім в Україні є Львівській університет

(1661 р.)
У 1805 р. розпочалася історія Харківського університету. Це перший університет, який створено на території України, що входила до складу Росії.
У 1834 р. Київський та і 1865 р. Одеський університети розпочали роботу.

Спочатку в університеті функціонував лише філософський факультет з історико-філологічним

і фізико-математичним відділеннями. Діяльність Київського університету в центрі України стала визначальним етапом у розвитку освіти, науки і культури країни. Першим ректором університету був видатний вчений-природознавець, письменник, історик Михайло Максимович (1804-1873 рр.)

засновано Одеський університет, який називався Новоросійським університетом. Ініціатором відкриття

Одеського університету були російський педагог і лікар М.І.Пирогов та генерал-губернатор Строганов.
У 1875 р. засновано Чернівецький університет. Чернівецький університет був і залишається центром розвитку освіти і науки на Буковині.

і культури в Україні свідчить, що кінець XVIII і

все XIX ст. позначилися активним становленням і розвитком наукових і освітніх закладів вищого рівня, які стали центром культури і науки в різних регіонах нашої держави.
У 1935 р. були створені так звані робітфаки – підготовчі факультету для вихідців з робітничих і селянських сімей.
У 1930-ті рр. Радянська Україна випередила за кількістю студентів розвинуті країни Європи: Велику Британію (50 тис.), Німеччину (70 тис.), Францію (72 тис.) та ін.

Британія, Греція, Італія, Люксембург, Франція, ФРН) створили Європейське Економічне

Співтовариство (“Спільний ринок”), досвід якого засвідчив можливість і доцільність утворення більш тісного союзу, розширення його функцій.
У 1992 р. у Маастріхті (Нідерланди) була підписана угода про утворення Європейського Союзу, до якого невдовзі приєдналася ще низка європейських країн. Нині до ЄС входить 27 країн, 3 з яких раніше були в складі СРСР та 7 належали до так званого соціалістичного табору.

та Єврокомісія та запроваджена єдина європейська валюта (євро).
-3-

формування єдиного освітнього простору, зокрема ЄПВО на основі спільних

принципів, цілей і завдань підготовки фахівців для об’єднаної Європи.

вищих навчальних закладів 29 європейських країн був прийнятий історичний

документ – Велика Хартія Університетів, де були задекларовані 4 базові принципи діяльності європейських вищих навчальних закладів:

незалежними від будь-якої політичної та економічної влади);
2. Процес навчання

і досліджень в університетах повинні бути нероздільні;
3.Свобода досліджень і навчання є основним принципом існування університету;
4. Університет є довіреною особою європейських гуманістичних традицій.

ЮНЕСКО було розроблена й прийнята Лісабонська конвеція, у якій

було висунуте завдання щодо визнання кваліфікації вищої освіти в європейському регіоні й визначення принципів оцінки кваліфікації.
У 1998 р. Міністрами освіти чотирьох країн – Великої Британії, Італії, Франції, ФРН – була підписана Сорбонська декларація, у якій говорилося про подолання суттєвих відмінностей між національними системами освіти.