Презентация на тему Визначення понять: суспільство, держава, право

відносинами на певному етапі історичного розвитку. Суспільство — також

соціальна самодостатня система, заснована на взаємовідносинах людей в процесі реалізації особистих потреб.

співжиття людей формувались з найдавніших часів розвитку інтелектуальної культури

людства. Великий внесок у визначення суспільства внесли стародавні мислителі, китайський філософ Конфуцій, античні мислителі Платон та Арістотель, їхні учні й послідовники. У теоретично-філософській уяві стародавніх мислителів суспільство у буквальному розумінні цього слова ототожнювалося з державою. Арістотель вбачав людину, як політичну, або державну істоту.

середньовіччя запримітили різницю між соціумом і державою, але приховували

це в релігійних містифікаціях. Нікколо Макіавеллі був одним з перших, хто визначив державу, як одну із складових соціуму, ширшого і фундаментальнішого утворення. Мислителі пізнього середньовіччя в дослідженні суспільства продовжували приділяти велику увагу державі, її підрозділам і структурам. Перші уявлення про суспільство та його дослідження, як специфічного утворення і форми людського співжиття були несміливими і непослідовними. Про головний об'єкт — соціум як цілісну систему — соціальна філософія могла сказати надзвичайно мало. Багато авторів новітньої історії, навіть не спробували більш-менш серйозним чином прояснити собі природу елементарних явищ соціального, не кажучи вже про його внутрішню природу і сутність.

усіх членів суспільства.
відносини політичної влади – сукупність зв’язків

між громадянами і органами держави;
адміністративні органи влади та правові норми, що визначають їх функціонування.

ПРАВОВА ЛІТЕРАТУРА ПОДАЄ РІЗНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ:
1. Неісторична теорія.

Її висунув Аристотель, стверджуючи, що держава є природним продуктом розвитку людських спільнот.
2. Теологічна теорія. Охоплює аналогічні за змістом традиційні концепції християнської культури, за якими державна влада виникла з волі надприродного чинника — Бога. Особливого змісту божественне походження держави і влади набуло в теорії Ф. Аквінського. Усяка влада від Бога, стверджував він. Держава є необхідність, її мета — "загальне благо". Існує "природний закон", закладений Богом у серця людей. Цей "божественний закон" вищий від "природного". Тому церква — вище держави. Її закони не повинні порушувати правителі.
3. Патріархальна теорія. Її фундатором був англійський філософ Роберт Філмер (XIII ст.). На його думку, держава виникла в процесі механічного об'єднання родів у племена, племен у ширші цілісні утворення, аж до держав (при збереженні принципу патріархальної, заступницької влади). Отже, держава є розширеною формою патріархальної влади, що здійснюється від імені всіх і для загального блага.

ПРАВОВА ЛІТЕРАТУРА ПОДАЄ РІЗНІ ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ:
4. Теорія суспільного

договору. У XVII і XVIII століттях, в монархічно-абсолютистську добу в Європі виникли різні теорії суспільного договору походження держави. Розквіту договірна теорія набула в період розвитку капіталістичних відносин. Її обстоювали англійські філософи Т. Гоббс і Дж. Локк та французький філософ Ж. -Ж. Руссо. Щоправда, такі погляди висував ще давньогрецький філософ Епікур. Сутність означеної теорії у тому, що держава виникає не з волі Бога, а створюється добровільно суспільним договором суверенних громадян з правителем за законами людського розуму.
5. Теорія підкорення (конфліктно-насильницька). Її фундатором є польсько-австрійський соціолог Л. Гумплович. Ґрунтуючись на концепції соціального дарвінізму (перенесення на суспільство сформульованого Ч. Дарвіном закону боротьби видів за існування і виживання), він вважає, що виникнення держави є результатом завоювання організованішими і сильнішими групами людей гірше організованих і слабших спільнот. Тобто держава стає формою панування переможців над переможеними, сильніших над слабшими.
6. Класова теорія. Її основоположниками є К. Маркс і Ф. Енгельс. Вони стверджували, що виникнення держави — це природно-історичний, об'єктивний процес. Держава започатковується на пізній фазі общинно-племінного ладу і розвивається впродовж тривалого історичного періоду.