Презентация на тему Сонячна система. Меркурій

Звичайно, розміри найближчої зорі є найбільшими.

діаметру Землі).
Густина:5,43 г/см3.
Температура поверхні: максимум +430oC, мінімум -180oC.
Доба:58,65

земних діб. Відстань до Сонця:0,387 а.о.,
Період обертання по орбіті:88 земних діб
Швидкість на орбіті:47,9 км/c
Прискорення вільного падіння:3,7 м/c2

діаметру Землі)
Густина: 5,25 г/см3
Температура: максимум +480oC
Доба: 243 земних діб
Відстань

до Сонця: 0,723 а.о.
Період обертання по орбіті 224,7 земних діб
Швидкість обертання 35 км/c
Прискорення вільного падіння 8,9 м/c2

поверхні: 510 065 700 км²
Зоряна доба: 0,99726968 днів
Орбітальний період: 365,256363004

днів
1,000017421 рік
Радіус: 6371,3 км
Швидкість на орб.: 30 км/с
Є супутником: Сонця
Супутники: Місяць

Земля

Максимум +270 С
Доба :24ч37м22с.
Відстань до Сонця: 1,52 а.о.

Період обертання по орбіті : 1,88 земного року
Швидкість обертання по орбіті: 24,1 км/c
Прискорення вільного падіння: 3,7 м/c2

найбільша планета Сонячної системи: більш ніж у два рази важча,

ніж всі інші планети разом узяті і майже в 318 разів важча за Землю.
Відстань Юпітера від  Сонця  змінюється від 4,95 до 5,45 а. о. (740–814 млн км), середня відстань 5,203 а. о. (778 млн км).
Відстань між Юпітером і Землею коливається від 588 до 967 млн км (видимі кутові розміри Юпітера при цьому змінюються від 50.1 до 29.8).
Видима зоряна величина коливається від −2,94m до −1,6m.

ЮПІТЕР

від Сонця та друга за розмірами планета — шоста за віддаленістю від Сонця та друга

за розмірами планета Сонячної системи — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29,46 земних років на середній відстані 1427 млн км — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29,46 земних років на середній відстані 1427 млн км. Екваторіальний — шоста за віддаленістю від Сонця та друга за розмірами планета Сонячної системи. Сатурн швидко обертається навколо своєї осі (з періодом — 10,23 години), складається переважно з рідкого водню і гелію, має товстий шар атмосфери. Сатурн обертається навколо Сонця за 29,46 земних років на середній відстані 1427 млн км. Екваторіальний діаметр верхньої межі хмар — 120 536 км, а полярний на кілька сотень кілометрів менший[Джерело?]. В атмосфері Сатурна міститься 94% водню і 6% гелію (за об’ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі. В атмосфері Сатурна міститься 94% водню і 6% гелію (за об’ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів. В атмосфері Сатурна міститься 94% водню і 6% гелію (за об’ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза. В атмосфері Сатурна міститься 94% водню і 6% гелію (за об’ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом. В атмосфері Сатурна міститься 94% водню і 6% гелію (за об’ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом і глибоким шаром рідкого водню. В атмосфері Сатурна міститься 94% водню і 6% гелію (за об’ємом). Його маса у 95 разів більша за масу Землі, магнітне поле потужніше в тисячу разів. Вважається, що Сатурн має невелике ядро з силікатів і заліза, покрите льодом і глибоким шаром рідкого водню. Відомо про існування 62 природних супутників Сатурна, найбільший з яких — Титан.

сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить

до планет-гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Була відкрита у 1781 — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Була відкрита у 1781 році англійським астрономом Вільямом Гершелем — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Була відкрита у 1781 році англійським астрономом Вільямом Гершелем. Планета названа ім'ям античного божества Урана — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Була відкрита у 1781 році англійським астрономом Вільямом Гершелем. Планета названа ім'ям античного божества Урана, уособлення неба та піднебесного простору. Уран був батьком Кроноса — сьома від Сонця велика планета Сонячної системи, належить до планет-гігантів. Третя за діаметром та четверта за масою планета Сонячної системи. Була відкрита у 1781 році англійським астрономом Вільямом Гершелем. Планета названа ім'ям античного божества Урана, уособлення неба та піднебесного простору. Уран був батьком Кроноса (або Сатурна — у римському пантеоні).

і ін. тіл Сонячної системи на небесній сфері. Безпосередньо

перед нижнім з'єднанням і після нього нижні планети видно у вигляді вузького серпа. В деяких випадках при нижньому з'єднанні такі планети можуть проходіть по диску Сонця (т.з. проходження планет по диску Сонця). У елонгациях ніжніє планети мають вигляд світлого напівдиска. Унаслідок еліпсної планетних орбіт кутові відстані планет у момент елонгациі можуть мати декілька різні значення; найбільші — в Меркурія біля 28°, у Венери біля 48°.

Конфігурація планет