Слайд 2
Молюски ( м’якотілі ) – один із видів
безхребетних. Тіло у більшості молюсків вкрите раковиною. На черевній
стороні м’язистий виріст — нога (орган руху ) . Мешкають в морях (більшість) , прісних водоймах та на суші. Багато молюсків – є їжею для риб , птахів і ссавців ; деякі вживаються в їжу людиною ; Об’єкт аквакультури ( устриці , мідії , кальмари , гребінці та ін.) Раковини використовуються для виготовлення виробів , з жемчужин добувають перли. Ряд наземних молюсків пошкоджує культурні рослини , деякі псують підводні частини судів і гідротехнічних споруд (наприклад, корабельний черв’як ) .
Слайд 4
Найбільшим молюском, якого коли-небудь виловлювали, став представник безхребетних
, який важив 340 кілограм і був спійманий на
берегах Японії.
Основою харчування молюсків є планктон, який вони відфільтровують з води.
За один сезон устриця може відкласти близько мільйона яєць. Але тільки декілька з них зможуть стати дорослими молюсками.
Слайд 5
Найбільшим у світі двостулковим молюском є тридакна гігантська
. Діаметр її раковини може досягати двох метрів ,
а вага 250 кілограмів. Мешкає цей гігант в тропічних водах і може спокійно селитися на глибинах до ста метрів. Також широко поширена серед любителів акваріумів. Останнім часом тридакну практично винищили , однак залишається надія , що це диво природи виживе на глибинах, де її важче дістати.
Слайд 6
Найбільший у світі молюск- велитенський кальмар якого звуть
Architeuthis dux, завдовжки 18 метрів. Виловили цього представника безхребетних
в 1880 році в Новій Зеландії. Перші згадки про них датовані 1555 роком. Кальмарів у той час називали і спрутами , і морськими зміями , і взагалі люди довгий час відмовлялися вірити в їх існування . Сфотографувати вперше Architeuthis dux змогли вчені Японії в 2007 році.
Слайд 7
Порожні раковини молюсків були знайдені в пустелі Наска
, яка , як відомо , раніше була вкрита
суцільним лісом.
Слайд 8
Було знайдено молюск, який під час пошкодження може
випромінювати певні світлові сигнали. Його відкрили іспанські та кубинські
дослідники , які працювали на острові з метою вивчення підводної фауни Макаронезії.
Слайд 9
Молюски конуси , що належать сімейству Conidae ,
надзвичайно красиві і дуже часто зустрічаються в колекціях. Але
вони дуже отруйні і є хижаками за своєю природою. Під час полювання на рибу , вони загарпунюють її сильно збільшеним зубом , через який вприскують сильну отруту в тіло жертви. Деякі конуси настільки отруйні , що їм під силу навіть убити людину. Це відбувається тоді , коли люди збирають раковини на мілководді або березі.
Слайд 11
Не тільки деякі рослини можуть здійснювати фотосинтез. Морський
слизень Elysia chlorotica , який живе тільки за рахунок
глюкози , отримує його з хлоропластів водоростей Vaucheria litorea . Цей молюск домагається цього , асимілюючи хлоропласти прямо в клітини свого травного тракту , а після цього процесу починається фотосинтез : геном кодує білки , які необхідні хлоропластам , а натомість він отримує синтезируемую глюкозу. Морські зірки можуть харчуватися без заковтування їжі. Наприклад , при зустрічі з двостулковим молюском , вона захоплює його і вивертає нижній шлунок назовні. Той у свою чергу припадає в раковину , обволікаючи самі м’які частини молюска , і згодом їх перетравлює . Потім морська зірка втягує в себе отриманий розчин. Щоб захистити себе від ворогів восьминіг може підлаштовуватися під навколишнє середовище, тобто зливатися з грунтом або навколишньою текстурою, наприклад водоростями.
Слайд 13
Біля берегів Ісландії знайдено саму довгоживучу істоту на
Землі. Нею виявився молюск. Вчені підрахували кількість кілець на
його раковині і з’ясували, що вік істоти складає 405-410 років. В устриці, молюска класу черевоногих, близько 25 000 зyбів. У гігантського кальмара довжина тіла — до 18 м. А очі розміром з футбольний м’яч.
Слайд 14
Життя молюсків повністю залежить від середовища, в якій
вони мешкають. По-перше, вони холоднокровні, а по-друге, пересуваються дуже
повільно. Молюски, які мешкають в зоні припливу і відпливу, знаходяться в ще більш скрутному становищі — вони відчувають на собі не тільки перепади температур. Їх місце існування змінюється з водною на наземно-повітряну двічі на день. Головне завдання молюска — не дати температурі свого тіла підвищитися вище +37-38 ° С. Вище цього порога молюски відчувають тепловий шок, впадають в кому, а потім гинуть. Молюски можуть підтримувати температуру свого тіла, не даючи їй досягти летального порога вище +38 ° С. Причому це відбувалося, навіть коли температура повітря підвищувалася до +42 ° С. За словами вчених, молюски досягали такого ефекту завдяки зміні форми раковини. У спекотні дні літа у всіх молюсків висота мушлі збільшувалася. Наприклад, при співвідношенні висоти і діаметра мушлі 0,2 температура молюсків наближалася до критичних +38 ° С. А при збільшенні цього співвідношення до 0,6 (за рахунок зростання раковини у висоту) температура тіла помітно знижувалася, до 35,5 ° С.
Слайд 15
Найстаріший спійманий людиною молюск, за оцінками вчених мав
вік в районі 405 років.
Вік молюсків можна визначити за
кількістю кілець на стулці раковини. Кожне кільце відрізняється від попереднього за рахунок особливостей їжі споживаної в цей період, стану екології, температури і кількості кисню у воді.
Основним видом їжі молюсків є планктон , який вони фільтрують з води.
Слайд 16
Молюск — хижак рапана прибув в Чорне море
в 1947 році з Японського моря на днищах перекинутих
звідти радянських торпедних катерів і до теперішнього часу з’їв майже всіх устриць, мідій і морських гребінців. Так сильно розплодитись рапана змогла тому, що внаслідок невисокої солоності води в морі відсутні її природні вороги — морські зірки.
Символ @, який ми іменуємо «собачка» , корейці називають «веселим равликом».
Слайд 17
Голожаберні молюски налічують близько 3000 видів, красиві і
отруйні мешканці морів, характеризуються повною відсутністю панцира . Однак
зовнішній вигляд оманливий. Голожаберні молюски дуже отруйні, від одного дотику до них може зійти шкіра з руки. Ще однією особливістю цих істот, є наявність статевих органів на хвості і на голові. Розміром ці молюски бувають від 6 міліметрів до 31 сантиметрів. Харчуються голожаберні молюски водоростями, анемонами і навіть іншими молюсками. Своїм красивим забарвленням вони зобов’язані тому що вживають в їжу.
Слайд 18
Найкрасивіша, але смертоносна морська оса в Австралії —
сама отруйна медуза всього світу. Недалеко від узбережжя Квінсленд
з 1880 року від її отрути загинуло 66 осіб.
Слайд 19
Шум моря в сувенірних раковинах молюсків — це
шум навколишнього вас середовища, яка резонує з порожнинами раковини.
Цього ефекту можна домогтися без панцира молюска , приклавши до вуха зігнуту долоню або кухоль.
Моллюскі неймовірно сильні. Якби людина володіла такою ж силою, то п’ятдесяти кілограмова людина могла б спокійно поднятся вгору по сходах з вантажем в пів-тонни.
Слайд 20
Восьминоги — дуже розумні молюски , вони здатні
розрізняти форми різних геометричних фігур, звикають до людей і
навіть іноді стають ручними. Ці молюски вельми охайні, завжди дбають про чистоту в своїх оселях, змиваючи весь бруд струменем води, яку самі випускають, а відходи складають зовні в «купки».