Слайд 2
ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ
О́бмін речови́н - метаболі́зм -
полягає в біологічному окисненні (аеробному чи анаеробному) органічних енерговмісних
речовин з використанням виділеної енергії.
Ця енергія використовується для життєвих процесів: підтримання дихання, кровообігу і температури тіла, для здійснення скорочень м'язів при русі тіла, виконанні роботи та різних поведінкових реакціях.
Слайд 3
ПРОЦЕСИ ОБМІНУ
Процеси обміну — основна властивість живого. У
цитоплазмі клітин органів і тканин постійно відбуваються процес синтезу
складних високомолекулярних сполук і разом із цим - їх розпад з виділенням енергії й утворенням простих низькомолекулярних речовин - вуглекислого газу, води, аміаку та ін.
Слайд 4
ДВІ СТОРОНИ МЕТАБОЛІЗМУ
Метаболізм складається із двох взаємопротилежних
процесів.
Процес синтезу органічних речовин називається асиміляцією або анаболізмом –
пластичним обміном.
Процес розпаду органічних речовин протилежний процесу асиміляції і називається дисиміляцією або катаболізмом – енергетичним обміном.
Слайд 5
ЕТАПИ ОБМІНУ РЕЧОВИН
І етап – травлення –
розщеплення у травному каналі складних молекул;
ІІ етап – всмоктування
в кишечнику та надходження у кров поживних речовин;
ІІІ етап – побудова у клітинах з простих речовин, що надійшли до них, складних молекул, потрібних організму;
ІV етап – розщеплення синтезованих сполук і вивільнення енергії;
V етап – використання енергії АТФ на виконання різних функцій організму і виведення з нього кінцевих продуктів обміну.
Слайд 7
БІЛКИ
Білки́ — складні високомолекулярні природні органічні речовини, що
складаються з амінокислот.
Їжа, що ми вживаємо, містить різноманітні
білки, які в живих організмах хімічно перетворюються. При розпаді та окисленні 1 г білка у клітинах утворюється 17, 2 кДж енергії – 72 ккал.
Білки беруть участь у відбудові та оновленні клітин і тканин.
Слайд 9
ЖИРИ
Жири — це складні ефіри трьохатомного спирту гліцерину
і різноманітних жирних кислот. Серед них можуть бути як
насичені кислоти, наприклад, пальмітинова і стеаринова, так і ненасичені кислоти, наприклад, олеїнова кислота.
В клітинах жири розкладаються до води та вуглекислого газу з вивільненням енергії. При розпаді та окисленні 1 г жиру звільняється 39,1 кДж енергії – 164 ккал.
Слайд 11
ВУГЛЕВОДИ
Вуглеводи — складова частина клітин усіх живих організмів.
Вони є найпоширенішими органічними сполуками, це підтверджується тим фактом,
що більше половини органічного вуглецю на Землі існує у формі вуглеводів.
Здебільшого вуглеводи є сполуками рослинного походження, тобто вони продукти фотосинтезу, і таким чином, є базовою ланкою у трансформації сонячної енергії в хімічну для забезпечення життя на Землі.
При окисненні 1 г вуглеводів утворюється 17,2 кДж енергії.
Слайд 12
ДОБОВА ПОТРЕБА
Добова потреба дорослої
людини у білках – 100-120 г. Вони ніколи не відкладають- ся про запас.
Добова потреба організму дорослої людини у вуглеводах – 350-500 г. “Депо” вуглеводів у печінці та м’язах у вигляді глікогену.
Фізіологічна потреба у жирах в дорослої людини -100 г на добу. Відкладаються про запас у шкірі та між органами.
Слайд 13
ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН
Поїдання жирної
та гострої їжі, вживання алкоголю призводять не тільки до
надмірної ваги, але й до розладу добового біологічного ритму організму.
Обмін речовин порушується при вживання їжі швидкого приготування та з різними консервантами.
Слайд 14
ШВИДКІСТЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН
Швидкість обміну речовин
визначається кількістю калорій, що витрачаються в даний конкретний момент.
Зрозуміло, що швидкість процесів обміну речовин вища під час виконання різноманітних фізичних вправ, аніж у процесі перегляду улюблених телепередач. Швидкість обміну речовин у стані спокою залежить перш за все від маси тіла - маси м'язів, кісток, крові, органів та шкіри. Чим об’ємніші м'язи та важчі кістки, тим більше енергії потрібно для їх підтримки.
Слайд 15
ЗНАЧЕННЯ ОБМІНУ
Обмін речовин та енергії між організмом
та довкіллям є невід’ємною умовою збереження гомеостазу та життя.
У вищих тварин і людини взаємозв’язок між організмом і довкіллям відбувається безперервно: вони беруть з нього потрібні поживні речовини, що є джерелом енергії, та кисень, а віддають непотрібні і шкідливі.