Слайд 2
Поширення пшениці, урожайність (2005 р.)
Слайд 8
До 90 % площі у Степу і Лісостепу,
близько
10 % − на Поліссі та в Карпатах.
В структурі
зернових культур озима пшениця повинна займати
В Степу − не менше 50-55 %,
в Лісостепу − до 50 %,
на Поліссі − 35-40 %.
Яра пшениця в Україні мало поширена (переважно як страхова культура).
Потенційно кращі умови для
м’якої ярої пшениці в правобережних районах Лісостепу і Полісся,
для твердої – в півд. і схід. районах Степу.
Слайд 9
4.1. Види пшениць
Плівчасті (спельта, однозернянка, двозернянка, Маха, Тимофєєва
та ін.) – колосовий стрижень при достиганні легко ламається,
зерно при обмолочуванні не відокремлюється від лусок; використовують переважно як селекційний матеріал.
спельта − стійка проти вилягання і обсипання, ураження шкідниками і хворобами (в гірських районах Карпат);
полба (або двозернянка) – стійка проти грибкових хвороб і шкідників, маловимоглива до умов вирощування.
Слайд 10
Голозерні (м’яка, тверда, тургідум, карликова, круглозерна, польська, карталінська)
– мають неламкий колосовий стрижень, зерно під час обмолоту
легко звільняється від лусок;
карликова – стійка проти вилягання, маловрожайна (в Карпатах її називають “єжатка”);
Найбільше значення у виробництві мають два види:
м’яка,
тверда.
Слайд 11
Хімічний склад зерна пшениці:
білок – 13 − 15 %,
повноцінний за амінокислотним складом, добре засвоюється,
у т.ч. клейковина,
вуглеводи:
крохмаль
− 48-63 %,
цукри – 2-7%,
клітковина – 2-3%,
жир та мінеральні речовини по ≈2 % (повністю забезпечує людину фосфором та залізом),
вітаміни В1, В2, РР, Е,
провітаміни А, Д.
Співвідношення білків і крохмалю ≈ 1 : 6−7.
Слайд 12
Використання
Зерно пшениці
з твердої (вміст білка 16-18%, клейковина
жорстка, не еластична, для хлібопечення не придатна) – макарони;
з м'якої (вміст білка 9-11%, крохмалю більше, ніж у твердої) – хліб, кондитерські вироби, крупи, комбікорми;
виробляють спирт, крохмаль, декстрин тощо;
висівки – корм тваринам.
Слайд 13
М'яка пшениця
сильна: вміст клейковини в зерні перевищує
28-32 %, вищого, I та II класів, при домішуванні (25-30 %)
до борошна слабких пшениць поліпшує хлібопекарські властивості,
цінна: 23-28 % сирої клейковини ІІ групи, з борошна випікають хліб доброї якості, але ним не поліпшується борошно слабких пшениць.
Слайд 14
3.3. Біологічні особливості пшениці
Слайд 15
Тривалість основних міжфазних періодів пшениці за оптимальних гідротермічних
умов, доба
Слайд 17
Ґрунт:
оптимальна рН 6,0-7,5
оптимальна щільність 1,1-1,25 г/см3
вимоги до родючості високі
(погано росте
на солодях, солонцюватих, легких піщаних, важких запливаючих)
Винос елементів живлення
з 1 т
(основної та побічної продукції):
N 30-40 кг
P2O5 9-13 кг K2O 20-30 кг (яра 25-38 кг)
Слайд 18
3.4. Технологія вирощування озимої пшениці
Кращі попередники:
у Степу
України − чорні та зайняті пари, на зрошенні −
люцерна;
у Лісостепу зайняті пари, зернобобові, багаторічні трави на один укіс,
на Поліссі − зайняті, сидеральні пари, горох, рання картопля, льон.
Недопустимі (ті, що висушують грунт та пізно звільняють поле) – соняшник, суданська трава, сорго, ячмінь, цукрові буряки, кукурудза на зерно тощо.
Слайд 19
Сорти озимої пшениці м'якої (в зоні Степу)
по
чорних і зайнятих парах –
Альбатрос одеський, Одеська 162,
Скифянка, Тіра, Донецька 46;
по непарових попередниках −
Вимпел одеський, Одеська 48, 161, 133, Коломак, Федорівка.
універсальні – Шестопалівка, Куяльник, Повага, Вдала, Донецька-48.
Кращі сорти твердої озимої пшениці: Айсберг одеський, Корал Одеський, Алий парус, Дельфін, Парус.
Слайд 20
Сучасні сорти ярої пшениці
твердої: Букурія, Дарина, Ізольда, Кучумувка,
Спадщина, Чадо,
Харківська 23, 27, 39, 41
м'якої: Ажурна, Аранка,
Венера, Етюд, Краса Полісся, Печерянка, Елегія Миронівська, Ясна, Недра, Сюїта, Харківська 26, 28, 30, Колективна 3
та ін.
Правило: висівати 2-3 сорти озимих культур, які характеризуються різними біологічними і господарськими ознаками.
Слайд 21
Обробіток ґрунту
Основний
За відсутності в орному шарі
продуктивної вологи (менше 20 мм ), після гороху, кукурудзи –
ефективніший безполицевий (безплужний) або поверхневий обробіток.
При достатньому зволоженні та ранньому збиранні попередника на забур’янених площах – полицевий обробіток ґрунту плугами з передплужниками.
Оранку закінчують не пізніш як за 3-4 тижні до оптимальних строків сівби
Слайд 22
Передпосівний обробітку ґрунту: культивація стрілчастими лапами
одночасно з
боронуванням (БЗТС-1,0, БЗСС-1,0) під кутом до оранки на глибину
загортання насіння.
Післяпосівний:
коткування відразу після сівби,
ранньовесняне боронування.
Слайд 23
Система удобрення
фосфорно-калійні добрива під основний обробіток ґрунту,
азотні –
під час весняно-літньої вегетації;
оптимальне співвідношення
N:P:K 1,5-2,0:1:1
Норми добрив
залежать від родючості ґрунту:
низька N30P20K22 (для 1 т зерна пшениці) середня N28P18K20
підвищена N20P13K26
висока N17P11K10
Слайд 24
Строки внесення азотних добрив:
1 – стартове під передпосівну
культивацію
(≈ 20-30 кг д.р.);
2 – регенеративне підживлення (перше)
по мерзлоталому ґрунту (30 % від повної норми азоту, тобто N30-60) інтенсифікує кущення, підвищує густоту стеблестою, збільшує кількість члеників колосового стрижня;
3 – продуктивне підживлення (друге) до 50 % (N40-60) на початку виходу в трубку (IV етап органогенезу) – підвищує продуктивність колоса, його озерненість;
Слайд 25
4 – якісне підживлення (третє) в
період фази “прапорцевого” листка – до початку формування зерна
(VII-IX етапи органогенезу)
для підвищення інтенсивності фотосинтезу, зростання маси 1000 зерен, підвищення вмісту білка і клейковини.
Слайд 26
Оптимальний строк сівби озимої пшениці − за середньодобових
температур повітря 14-17 ºС.
Календарні строки
– в північно-східних районах
(Чернігів, Суми, Харків, Луганськ) 5-15 вересня,
– на заході Лісостепу і Полісся – 5-25 вересня,
– на півдні Степу – 20-30 вересня,
– в Криму − 5-10 жовтня.
Висока морозо- і зимостійкість у рослин
з 2-4 пагонами восени;
низька – у перерослих (по 5-6 пагонів).
Слайд 27
Норма висіву
по чистих або зайнятих парах 3,5-4 млн.
зерен,
після багаторічних трав 4,0-4,5 млн.,
після кукурудзи − до
5 млн. зерен на га.
Норму збільшують на 10-20 %:
1 – після поганих попередників,
2 – при запізненні із сівбою,
3 – при висіві напівкарликових сортів,
4 – за дефіциту вологи і елементів живлення в грунті.
Глибина загортання
при нормальному зволожені − 4-5 см,
при пересиханні – до 7-8 см, щоб загорнути насіння у вологий ґрунт.
Слайд 28
Навесні повинно бути не менше 250шт.рослин/1 м2
Якщо
їх менше 200 шт.,
то у Лісостепу та на
Поліссі
підсівають ярі культури (звичайно ячмінь дисковими сівалками упоперек напряму сівби пшениці при нормі висіву 60-80 кг/га),
а в Степу - культивують і пересівають ярими культурами.
Догляд за посівами (детальніше – при вивченні дисципліни «Інтегрований захист рослин»).
Слайд 29
Збирання врожаю
Пряме комбайнування - на чистих, не полеглих
та зріджених низькорослих посівах пшениці у фазі повної стиглості
при вологості зерна
16-18 %.
Двофазний спосіб - у восковій стиглості зерна, коли вологість зерна досягає 30-32 %. Скошують жниварками ЖВН-6, ЖВН-6а у валки.
Висота зрізування від поверхні ґрунту
середньо - і низькорослих сортів 15-20 см,
високорослих і загущених - 25-30 см.
Зерно очищують та просушують до вологості
13-14 %.
