Слайд 2
1. Світовий ринок товарів і послуг: особливості та
закономірності розвитку.
Зовнішня торгівля (ЗТ) є являє собою обмін
товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами, складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів та послуг.
В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
Місце міжнародної торгівлі:
Реалізація всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва.
Паралельний розвитку торгівлі товарами розвиток торгівлі послугами.
Виступає одним з головних чинників і передумов міжнародної економічної інтеграції.
Сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.
Слайд 3
Розвиток МПП та інтернаціоналізації виробництва;
Активна діяльність ТНК на
світовому ринку;
НТР, яка сприяла оновленню капталу і виникненню нових
галузей промисловості;
Регулювання МТ в межах СОТ;
Лібералізація міжнародної торгівлі (зниження тарифних та нетарифних бар'єрів);
Розвиток торгово-економічної інтеграції (створення ВЕЗ, торгівельних союзів);
Здобуття політичної незалежності колишніми колоніальними країнами;
Розпад біполярної світової системи і утворення нових центрів зростання виробництва (країни БРІК, нові індустріальні країни Південно-Східної Азії та Північної Америки);
Активізація процесів торгівлі в межах інтеграційних угруповань;
Розвиток фінансово-кредитних механізмів та інструментів сприяння торгівлі.
Фактори, що впливають на зростання міжнародної торгівлі
Слайд 4
Тенденції розвитку світової торгівлі
високий рівень динаміки міжнародної торгівлі,
що випереджає зростання промислового та сільськогосподарського виробництва, з більш
значною волатильністю;
значне розширення номенклатури та зміна характеру продукції;
ускладнення продукції (комплектні підприємства, суднове обладнання, літаки тощо);
значно виріс обмін виробами проміжного характеру (вузлами, деталями, компонентами), що виготовлені на підприємствах різних країн;
зниження енерго- та матеріалоємності виробництва;
Слайд 5
Темпи зростання торгівлі товарами, виробництва та ВВП, 2005-2011
рр., % на рік - дані СОТ
http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/its2012_e/its12_world_trade_dev_e.htm
Слайд 6
Тенденції зростання світової торгівлі 2
зміна характеру та масштабів
зовнішньоторговельних угод (комплекс «товар плюс послуга», розширення практики поставок
«під ключ»), збільшення масштабів внутрішньофірмової торгівлі;
зростання питомої ваги «невидимої торгівлі» – обміну послугами;
зміни у співвідношенні сил між провідними суб’єктами міжнародної торгівлі: розвинені країни припадало більше 70 % світового експорту, на країни, що розвиваються » 25 %, на колишні соціалістичні країни » 4 %;
зростання в міжнародному товарообігу питомої ваги зустрічної торгівлі.
Слайд 7
Переміщення значної долі торгівлі напівфабрикатами та комплектуючими (intermediate
goods) до ряду країн Південно-Східної Азії та ЄС (за
виключенням товарів паливного сектору), 2000-2008 рр., за даними WTO
Слайд 8
Зміни в темпах зростання торгівлі товарами, 2000-2010 рр.
Слайд 9
Торгівля в межах інтеграційних угруповань, 2010 р.
Слайд 10
Торгівля в межах окремих регіонів, 2011 р.
Слайд 11
Світові лідери в торгівлі товарами, 2008-2009 рр. млрд.дол.США,
www.wto.gov
Слайд 12
Світові лідери в торгівлі товарами, 2010 р., млрд.дол.США,
www.wto.org
Слайд 13
Світові лідери в торгівлі товарами, 2011 р., млрд.дол.США,
www.wto.org
Слайд 14
Торгівля товарами та послугами (СОТ)
Слайд 15
Якісні відмінності товарів і послуг
Слайд 16
Світовий експорт за групами товарів, 2000-2010 рр., %
Слайд 17
Світовий імпорт за групами товарів, 2000-2010 рр., %
Слайд 18
Світовий експорт за групами товарів, зростання по роках,
Слайд 19
Міжнародна торгівля послугами
Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна
визначити наступним чином:
місце виробництва і споживання послуг співпадає —
експорт послуг обов’язково передбачає їх виробництво за кордоном;
тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;
ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;
національна сфера послуг захищена більш сильно;
ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.
Слайд 20
Світовий експорт та імпорт комерційних послуг, у %
та млрд. дол. США, www.wto.org
Слайд 22
Торгівля послугами, ТОП-10, 2010
Слайд 23
Торгівля послугами, ТОП-10, 2011
Слайд 24
2. Показники масштабів, структури, динаміки й результативності міжнародної
торгівлі.
Слайд 25
3. Еволюція теорій міжнародної торгівлі
На сьогодні можна виокремити
п’ять груп концепцій розвитку міжнародної торгівлі:
меркантилізму (раннього та пізнього);
переваг
(абсолютних і відносних);
факторів виробництва;
неотехнологічні;
конкурентоспроможності
Слайд 26
Теорія меркантилізму
Ранній меркантилізм ( У.Стаффорд (Англія), Г.Скаруффі
(Італія)) - доктрина “грошового балансу”
— нагромадження грошей внаслідок
вивезення товарів при забороні (або суб’єктивному обмеженні) вивезення грошей.
Теорія пізнього меркантилізму (Т.Мен (Англія), А.Серра (Італія), А.Монкрет’єн (Франція)) - доктрина “активного торговельного балансу”
– шляхом активізації зовнішньої торгівлі при перевищенні доходів від експорту порівняно із витратами на імпорт, а також у результаті розвитку посередницької торгівлі (перепродаж іноземних товарів, надання транспортних послуг, кредитів з метою одержання додаткових надходжень від операцій на зовнішніх ринках).
Слайд 27
Теорії переваг (абсолютних та відносних)
Теорія абсолютних переваг
(Адам Сміт), трудову теорія вартості, “Дослідження про природу та
причини багатства народів” (1776 р.)
- Вигідна й купівля товарів на зовнішньому ринку за умов вільної торгівлі
Теорія відносних переваг (Давід Рікардо), “Початки політичної економії та оподаткування” (1817 р.), трудова теорія вартості, вільна торгівля
- принцип взаємовигідної торгівлі та міжнародної спеціалізації: країна повинна спеціалізуватися на експорті товарів, у виробництві яких вона має найбільшу абсолютну перевагу (тобто абсолютні переваги щодо кількох товарів) або найменшу абсолютну неперевагу (тобто абсолютні непереваги щодо жодного з товарів).
Слайд 28
Теорія абсолютних і відносних переваг
Слайд 29
Теорія факторів виробництва
Елі Хекшер та Бертіль Олін (1933р.):
Фактороінтенсивність
Товар 2 більш капіталоємний, якщо співвідношення витрат капіталу
та праці на його виробництво більше, ніж таке ж співвідношення у товару 1
Капітал використовується у виробництві товару 2 більш інтенсивно
Теорія факторів виробництва - Жан-Батист Сей (30-ї рр.ХІХ ст.), пояснення не тільки відносними витратами на працю, а й відносними витратами на капітал.
Факторонасиченість
Країна 2 більш капіталонасичена, ніж країна 1, якщо для неї співвідношення ціни капіталу та ціни праці є меншим, ніж у країни 1
Капітал відносно дешевший у країні 2
кожна країна має порівняльні переваги і експортує ті фактороінтенсивні товари, для виробництва яких вона застосовує відносно надлишкові фактори виробництва, і імпортує ті товари, в виробництві яких відчуває дефіцитні фактори виробництва (теорема Хекшера-Оліна);
Слайд 30
Теорія факторів виробництва
Теорема Хекшера – Оліна - Самуельсона:
Міжнародна
торгівля вирівнює абсолютні та відносні ціни на гомогенні фактори
виробництва між країнами
Якщо країна 1 має переваги у виробництві більш працемісткого товару (низька ціна робочої сили), а країна 2 – у виробництві більш капіталомісткого товару (нижча процентна ставка), то за умов спеціалізації в країні 1 зростатиме попит на працю, що призведе до зростання зарплат, а в країні 2 – попит на капітал, що призведе до зростання процентної ставки.
Торгівля буде тривати, поки відносні ціни не вирівняються.
Американський імпорт виявився на 30% більш капіталомістким, ніж експорт, звідси -
Парадокс Леонтьєва:
Праценасичені країни експортують капіталоємну продукцію, а капіталонасичені – працемістку.
Пояснення:
1) США експортують продукцію, в якій основну частку займає висококваліфікована праця, що може розглядатися як капітал, і мають нестачу низькокваліфікованої робочої сили.
2) Імпортують багато сировинних товарів, що вимагають великих витрат каптіалу, і внаслідок цього американський експорт є капіталомістким. Виключення сировинно-залежних галузей підтверджувало теорему Хекшера-Оліна
3) Наявність імпортних тарифів, які захищають працемісткі галузі США
4) Один і той же товар може бути працемістким в одній країні і капіталомістким в іншій (рис у США і рис у В’єтнамі)
5) Американці традиційно відддають перевагу високотехнологічним товарам, які вони закуповують зарубежем
Слайд 31
Неотехнологічні теорії
Спроба пояснення реалій і перспектив міжнародної торгівлі
динамічними порівняльними перевагами, що виникають або створюються, використовуються і
з часом зникають. До теорій і моделей неотехнічного напряму належать: модель наукомісткої спеціалізації, теорія технологічного розриву, теорія життєвого циклу продукту на світовому ринку, модель економії на масштабах виробництва, концепція внутрішньогалузевої торгівлі.
Пітер Ліндерт (Швеція, 1961) висунув гіпотезу, що на обсяг і структуру торгівлі товарами обробної промисловості (а саме вони є основним у внутрішньогалузевій торгівлі) впливають не витратні умови пропозиції, а умови і характер попиту, зумовлені однаковим або близьким рівнем ВНП на душу населення в країнах.
Додаткові фактори, що впливають на розвиток двосторонньої внутрішньогалузевої торгівлі: близькість рівнів доходу на душу населення та ідентичність кривих попиту у двох країнах;
близькість цін факторів і витрат виробництва диференційованих продуктів;
близькість рівня тарифних і нетарифних бар’єрів;
приблизно однаковий рівень диференціації конкуруючих товарів;
номінальна величина транспортних витрат.
Слайд 32
Концепція «технологічного розриву» (Р.Хафбауер, Р.Вернон): часовий розрив у
виробництві й експорті тих самих товарів у різних країнах,
через якого країна, що освоїла жанр першої, одержує додаткові переваги, займаючи монопольне положення на ринку
Концепція «життєвого циклу товару» (Р.Вернон, Дж.Крэйвіс, Л.Велш)
Етап другий - зростання попиту, масове виробництво
Основний фактор – наявність виробничої бази і ресурсів
Етап перший - поява товару
Основний фактор - рівень розвитку НТП, висока кваліфікація робочої сили
Розповсюдження ноу-хау, імітування продукту
Етап третій – насичення ринку
Основний фактор – Зменшення витрат
Переміщення до країн з менш витратними ФВ
Етап четвертий - спад
Основний фактор - рівень розвитку НТП, висока кваліфікація робочої сили
Попит задовольняється товарами країн з низькими витратами
Совершенствование технологии, создание нового вида товара
Слайд 33
Ефект масштабності виробництва (Б.Олін, Р.Дрізе, П.Крюгман, Г.Хафбауер)
Країна з
великим внутрішнім ринком буде експортувати товари, по яких спостерігається
економія на масштабах виробництва
Країна з невеликим внутрішнім ринком буде концентруватися на виробництві унікальних товарів, на які існує стійкий високий попит на світових ринках, незважаючи на високу ціну
ТЕОРІЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЙКЛА ПОРТЕРА
Теорія конкурентних переваг розроблена та обґрунтована американським економістом Майклом Портером у 1991 р. У цій теорії запропоновано принципово новий підхід до проблем міжнародної торгівлі, який базується на твердженні, що на міжнародному ринку конкурують фірмі, а не країни. Тому, на думку М.Портера, необхідно усвідомити, як фірма створює та утримує конкурентну перевагу, для того щоб з’ясувати роль країни у цьому процесі.
Слайд 34
Теорія конкурентоспроможності
Особливості конкуренції в галузі залежать від п’яти
факторів (або сил, за М.Портером):
можливість появи нових конкурентів;
вірогідність появи
або ступінь впливу товарів-замінників;
поведінка постачальників;
поведінка споживачів;
суперництво існуючих конкурентів між собою.
Детермінанти конкурентних переваг країни, що формують конкурентне середовище для місцевих фірм і впливають на її успіх у міжнародній діяльності:
параметри факторів виробництва (наявність факторів, ієрархія факторів і механізми та динаміка їх створення);
рівень попиту на внутрішньому ринку країни базування фірми, високі параметри якого виступають як підтримуючий і страховий фактор у разі операцій на зовнішньому ринку;
наявність у країні базування галузей-постачальників або інших галузей, що конкурентоспроможні на світовому ринку;
рівень внутрішньої конкуренції, яка впливає на діяльність фірми на зовнішньому ринку;
Роль державного регулювання діяльності компаній.
Слайд 35
4. Види та методи міжнародної торгівлі
Слайд 36
Різновиди міжнародної зустрічної торгівлі
Слайд 37
Методи міжнародної торгівлі
Інституційні посередники: міжнародні товарні біржі,
аукціони,
тендери,
виставки та ярмарки
Слайд 38
Міжнародні товарні біржі
Постійно діючий оптовий ринок декількох країн,
де укладаються угоди купівлі-продажу широкого асортименту сировинних і продовольчих
товарів, що відповідають уніфікованій системі стандартних вимог до товарів.
Функції:
обслуговують конкретний діючий світовий товарний ринок;
залучають до біржових операцій контрагентів з різних країн світу;
забезпечують вільний переказ прибутків, які одержують контрагенти по біржових операціях;
здійснюють так звані арбітражні операції, тобто спекулятивні угоди для одержання прибутку від різниці котирувальних цін на біржах різних країн.
Слайд 39
Міжнародні товарні біржі
Структура біржової торгівлі
Угоди на товарних
біржах за регіонах, 2009-2010 рр.
Слайд 40
Біржова торгівля (продовження)
Тенденції:
Збільшення обсягів біржового обороту.
Зміни в
структурі угод, що укладаються на міжнародних товарних біржах (ф’ючерсні
операції)
Зміна структури біржової торгівлі на фоні зростання асортименту біржових товарів.
Концентрація міжнародної біржової торгівлі на великих товарних біржах.
Переважаючі тенденції до функціонування на світовому ринку універсальних товарних бірж.
Розміщення товарних бірж у місцях споживання основних біржових товарів.
Міжнародні товарні біржі виступають як індикатор цін на світових товарних ринках.
Види біржових угод
Слайд 41
Міжнародні аукціони
(хутро, чай, овеча вовна, квіти,
каучук, шкіра, антикваріат)
Слайд 42
Міжнародні тендери (торги)
Міжнародні тендери:
Формування умов, запропонованих замовником,
До
певної дати, чітке дотримання умов виконання замовлення та надання
документації,
Власне проведення конкурсу (порівняння) представлених проектів (умов),
Укладання контракту.
Найпоширенішими об’єктами тендерів у міжнародній торгівлі є:
підряди на спорудження підприємств, будівель і споруд виробничого і невиробничого призначення, в т.ч. тих, що споруджуються “під ключ”;
виконання комплексів будівельних і монтажних робіт та іх окремих видів;
виконання комплексу пуско-налагоджувальних робіт;
постачання комплектного устаткування;
концесії на розробку корисних копалин;
імпортні закупівлі;
проекти на основі підприємств з іноземними інвестиціями;
надання державних кредитів;
розробка проектів і виконання робіт у сфері природоохоронної діяльності;
залучення експертів і консультантів;
поставки, підряди, закупівля для створення об’єктів національної економіки.
Слайд 43
5. Регулювання міжнародних торгово-економічних відносин
Одностороннє регулювання полягає у
застосуванні методів впливу урядами країн в односторонньому порядку без
погодження або консультацій з торговими партнерами. Такі заходи вживають здебільшого під час загострення політичних відносин.
Двостороннє регулювання передбачає, що заходи торгової політики попередньо узгоджуються країнами – торговими партнерами. Кожна зі сторін попереджує свого торгового партнера про вживання будь-яких заходів, які, як правило, не вносять суттєвих змін у торгові відносини, а лише сприяють їм.
Багатостороннє регулювання передбачає узгодження і регулювання торгової політики багатосторонніми угодами (найважливіше – ГАТТ\СОТ).
Протекціонізм (protectionism) – державна політика захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції шляхом використання тарифних і нетарифних інструментів торговельної політики.
Виділяють декілька форм протекціонізму:
селективний – скерований проти окремих країн або окремих видів товарів;
галузевий – скерований на захист окремих галузей, найчастіше сільського господарства;
колективний – проводиться об'єднаннями країн щодо країн, які не входять у ці об'єднання;
прихований – здійснюється методами внутрішньої економічної політики.
Слайд 44
Ціноутворення в міжнародній торгівлі
Множинність міжнародних цін обумовлена
наступними факторами:
відмінностями торгової політики по відношенню як до конкретних
ринків, так і до тих чи інших імпортерів;
валютною державною та міждержавною політикою;
політикою протекціонізму;
відмінностями в методології та методиці розрахунку цін;
іншими факторами.
Слайд 45
Систематизація цін у світовій торгівлі
Слайд 46
Контрактна ціна - ціна, яка встановлюється в контракті
і виражається у валюті країни-експортера, імпортера або третьої країни.
Тверда
(firm, fixed price)– встановлюється в момент підписання контракту та не підлягає ніякому коригуванню впродовж терміну його дії. Тверда ціна використовується, в основному, при негайних поставках (від 1 до 14 днів), рідше при поставках на більш тривалі терміни. В контракті в цьому випадку робиться запис: “ціна тверда, зміні не підлягає”.
Рухома – фіксується в момент укладання контракту і може бути переглянута в подальшому, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його поставки зміниться.
Змінна (sliding price) – ціна, що встановлюється в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної ціни з урахуванням змін в виробництві, в період виконання тривалого термінового контракту (велике промислове обладнання, будівельні об’єкти, суднобудування тощо.).
З наступною фіксацією (price to be fixed) – ціна, за якою в контракті обговорюються умови фіксації та принципи визначення її рівня.
Слайд 47
Базисні умови торгівлі
Базисними умовами називають спеціальні умови, які
визначають обов'язки продавця і покупця з постачання товару і
встановлюють момент виконання продавцем своїх обов'язків з постачання товарів і переходу ризику випадкової загибелі чи пошкодження товару з продавця до покупця, а також витрат, які виникають за таких умов
Слайд 48
Існує 4 рівня і 2 групи інструментів регулювання
у міжнародній торгівлі
РІВНІ
Фірмовий (ціна, умови постачання, знижки)
Національний (ставки мита,
нетарифні засоби, курс валют, оподатування)
Міжнаціональний (преференції, зони вільної торгівлі, митні союзи)
Наднаціональний (правила, інструменти та механізми СОТ)
ІНСТРУМЕНТИ
Тарифні Нетарифні
Слайд 49
Тарифне регулювання міжнародної торгівлі
Митний тариф (customs tariff) у
залежності від контексту може визначатися як:
інструмент торгової політики і
державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком;
перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності;
конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита.
Функції:
фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету;
протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції;
балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових.
Слайд 50
Імпортний тариф для малої країни
Sd
Dd
Sw
Sw+t
a
d
c
b
f
e
g
Q1
Q2
Q3
Q4
Pd
Pw+t
Pw
Після встановлення митного тарифу
надлишок споживання –e+f+g, втрати у надлишку споживання - a+b+c+d
с – ефект доходу (бюджет)
а – ефект перерозподілу (додаткові доходи місцевих виробників)
b – ефект захисту (зростання витрат місцевих виробників, втрати націон. економіки)
d – ефект споживання (втрати місцевих споживачів)
Слайд 51
Імпортний тариф для великої країни
Sd
Dd
Sd+w
Sd+w+t
a
d
c
b
e
Q1
Q2
Q3
Q4
Pd
Pw+t
Pw
Q5
E
F
G
P’w
c
с – ефект доходу
(бюджет)
e – ефект доходу (бюджет) від зниження цін імпортером
а – ефект перерозподілу (додаткові доходи місцевих виробників)
b – ефект захисту (зростання витрат місцевих виробників, втрати націон. економіки)
d – ефект споживання (втрати місцевих споживачів)
Слайд 52
Експортний тариф
Sd
Dd
Sd+w
Sd+w+t
a
d
c
b
Q1
Q2
Q3
Q4
Pd
Pw+t
Pw
Q5
E
F
G
a – виграш споживачів від зниження ціни
товару
с – перерозподіл в бюджет
b+d – чисті втрати виробників
a
Слайд 53
За способом стягування мита:
адвалорні – нараховуються у %
до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 13%
від митної вартості – мито на імпортні автомобілі в Україні);
специфічні – нараховуються у встановленому розмірі за одиницю товару
(наприклад, 384 дол. за 1 тонну сирої нафти, російський експортний тариф);
комбіновані – містять обидва названих види митного стягнення (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за одиницю товару).
Слайд 55
Нетарифне регулювання: квотування
Квотування (контингентування) – це обмеження щодо
вартості або кількості, які вводяться на імпорт або експорт
певних товарів на певний період. Квоти поділяються:
За напрямком їх дії:
експортні – вводяться у відповідності з міжнародними стабілізаційними угодами, що встановлюють частку кожної країни в загальному експорті певного товару (експорт нафти з країн ОПЕК), чи урядом країни для попередження вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;
імпортні – вводяться національним урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торговельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших держав.
За обсягом дії:
глобальні – встановлюються на імпорт або експорт певного товару на певний період часу незалежно від того, з якої країни він імпортується чи в яку країну він експортується;
індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.
Слайд 56
Імпортна квота
Sd
Dd
Sw
a
d
c
b
Q1
Q2
Q3
Q4
Pd
Pq
Pw
E
c
с – ефект доходів для імпортерів
d –
ефект споживання (втрати споживачів)
Sd+q
a – ефект перерозподілу від споживачів
до виробників
b – ефект захисту (втрати місцевих виробників)
Слайд 57
Нетарифне регулювання: ліцензування
Ліцензування (licensing) – регулювання зовнішньоекономічної діяльності
шляхом дозволу, який видається державними органами на експорт або
імпорт товару в певній кількості за певний проміжок часу:
разові – письмовий дозвіл терміном до 1 року на імпорт (експорт), що видається урядом, певній фірмі на здійснення однієї зовнішньоторговельної угоди;
генеральні – дозвіл імпорт (експорт) певного товару протягом року без обмеження кількості угод;
глобальні – дозвіл на експорт (імпорт) певного товару в будь-яку країну світу за певний проміжок часу без обмеження кількості або вартості;
автоматичні – дозвіл, що видається негайно після отримання від експортера (імпортера) заявки, яка не може бути відхилена державним органом.
Слайд 58
Нетарифне регулювання ІІ
“Добровільне” обмеження експорту (voluntary export restraint)
– це кількісне обмеження експорту, що базується на зобов’язанні
одного з партнерів по торгівлі добровільно обмежити або не збільшити обсяг експорту товару, що прийнятий в рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про встановлення квот на експорт товару.
Демпінг (dumping) – засіб фінансової нетарифної торговельної політики, що полягає в просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, існуючого в цих країнах.
Форми:
спорадичний демпінг – епізодичний продаж надлишкових запасів товару на зовнішній ринок за заниженими цінами. Відбувається тоді, коли внутрішній обсяг виробництва товару перевищує ємність внутрішнього ринку і перед компанією постає дилема – або взагалі не використовувати частину виробничих потужностей і не виробляти товар, або виробити товар і продати за більш низьку, ніж внутрішня, ціну на зовнішній ринок;
навмисний демпінг – тимчасове навмисне зниження експортних цін з метою витіснення конкурентів з ринку і наступного встановлення монопольних цін. На практиці це може означати експорт товару за цінами нижче цін свого внутрішнього ринку або навіть нижче витрат виробництва;
Слайд 59
Демпінг
постійний демпінг – постійний експорт товарів за цінами
нижче справедливої;
зворотній демпінг – завищення цін на експорт порівняно
з цінами продажу тих же товарів на внутрішньому ринку. Зустрічається вкрай рідко, зазвичай в результаті непередбачених різких коливань курсів валют;
взаємний демпінг – зустрічна торгівля двох країн одним і тим самим товаром за заниженими цінами. Зустрічається також рідко в умовах високої монополізації внутрішнього ринку певного товару в кожній з країн.
Ставку антидемпінгового мита зазвичай визначають одним з наступних засобів:
як різницю в ціні, за якою товар реально продається на ринку країни-експортера і на ринку країни-імпортера. Якщо товар виробляється тільки на експорт і не продається на ринку країни-експортера, то ціна на нього на внутрішньому ринку країни-імпортера порівнюється з його ціною на внутрішньому ринку будь-якої третьої країни;
як різницю в ціні, за якою товар повинен був би продаватися на ринку країни-експортера, і ціни, за якою він реально продається на ринку країни-імпортера. Потенційна ціна продажу товару на ринку експортера встановлюється на базі суми витрат виробництва, загальних витрат, прибутку з продажу на внутрішньому ринку і вартості упаковки та транспортування товару до країни-імпортера.
Слайд 60
Перелік розслідувань, які проводяться щодо української продукції (9
– триває, 33 – чинні, 6 – в процесі
перегляду
Слайд 62
Перелік розслідувань, що проводяться щодо імпорту в Україну
Слайд 63
6. Роль Світової організації торгівлі у регулюванні міжнародних
торговельних відносин
1 січня 1995 року почала свою діяльність Всесвітня
торговельна організація (World Trade Organization), враховуючи норми діючої до 1994 року Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Генеральна угода з тарифів і торгівлі грала ведучу роль в регулюванні міжнародної торгівлі. Вона являла собою багатосторонню міжнародну угоду, що містила зведення правових норм, на яких базувались торговельні відносини між країнами-учасницями. Угода була підписана в Женеві 30 жовтня 1947 року і вступила в силу 1 січня 1948 року для 23 країн, які її підписали.
Слайд 64
Керівні органи СОТ
Найвищим керівним органом СОТ є Конференція
міністрів, скликана не рідше за один раз на два
роки. Вона ухвалює рішення з найважливіших питань: здійснює прийом нових членів в Організацію, початок нового раунду багатосторонніх торгівельних переговорів, затвердження їх повістки.
У період між конференціями діяльністю СОТ керує Генеральна рада, що складається з послів і глав делегацій членів СОТ. Генеральна рада проводить огляди торгівельної політики країн-членів і займається дозволом торгівельних суперечок між ними. Ці функції вона делегує двом спеціальним органам – з аналізу торгівельної політики і з розв’язання суперечок. Генеральній раді підлеглі також три ради - Рада з торгівлі товарами, Рада з торгівлі послугами, Рада з інтелектуальної власності, а також три комітети - з торгівлі і розвитку; з обмежень, пов'язаних з торгівельним балансом; з бюджету, фінансів і адміністративних питань.
Слайд 65
Світова організація торгівлі ІІ
Основу правової системи СОТ складає
пакет документів, головним з яких є Угода про СОТ,
а також чотири додатки до нього.
У Додаток 1 входять три основоположні угоди СОТ:
Генеральна угода про тарифи і торгівлю 1994 р. (включаючи положення Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1947 р. з урахуванням змін, внесених з моменту підписання),
Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) і
Угода по торгівельних аспектах прав інтелектуальної власності (ТРІПС).
Крім того, в Додаток 1 включені дві угоди, які встановлюють права та зобов’язання урядів по регулюванню торгівлі окремими категоріями товарів:
Угода з сільського господарства і
Угода з текстилю і одягу.
Слайд 66
Світова організація торгівлі ІІІ
Ряд угод регламентує застосування основних
інструментів зовнішньоторговельної політики:
Угода по субсидіях і компенсаційних заходах,
Угода по застосуванню ст. VI ГАТТ-94 (Угода по антидемпінгових заходах),
Угода по захисних заходах,
Угода по технічних бар'єрах в торгівлі,
Угода по застосуванню санітарних та фітосанітарних норм,
Угода по застосуванню ст. VII ГАТТ-94 (Угода з митної оцінки товарів),
Угода з передвідвантажувальної інспекції,
Угода з правил походження товарів,
Угода за процедурами імпортного ліцензування,
Угода по інвестиційних заходах, пов'язаних з торгівлею.
До Додатку 2 увійшло Розуміння про правила і процедури розв’язання суперечок; у
Додаток 3 - Механізм оглядів торгівельної політики, в
Додаток 4 - декілька багатосторонніх торгівельних угод, обов'язкових не для всіх, а тільки для зацікавлених членів СОТ, що підписали їх:
Угода з торгівлі цивільною авіатехнікою,
Угода по урядових закупівлях,
Угода з молочних продуктів і
Домовленість з яловичини
Слайд 67
Принципи діяльності СОТ
Принцип недискримінації має подвійне значення.
Перше
– недискримінація торгівельних партнерів по відношенню один до одного.
Кожна країна надає всім партнерам умови торгівлі, не менш сприятливі, ніж ті, які вона надала хоча б одній з них. Даний аспект принципу недискримінації знайшов свій вираз в обов'язковому застосуванні режиму найбільшого сприяння (РНС) до всіх членів СОТ.
Інший аспект підкреслює неприпустимість дискримінації іноземних товарів по відношенню до вітчизняних після проходження митниці. Дотримання цієї вимоги забезпечується наданням національного режиму іноземним товарам, що поступили на внутрішній ринок.
Принцип гласності полягає у тому, що всі країни зобов'язуються регулярно і в повному обсязі інформувати інших членів СОТ про застосування засобів торгівельної політики, а також завчасно доводити до їх відома заходи, які готуються до введення.
У документах СОТ міститься список інструментів, про застосування яких вимагається обов'язково попереджати інші країни, і вказані терміни повідомлення.
Слайд 68
Застосування механізму зв’язаних тарифів
Частка імпорту країн, що розвиваються,
які зв’язали свої тарифи, збільшилася з 13% до 61%
протягом Уругвайського раунду
Майже 100% своїх тарифів зв’язали країни Південної Америки
За окремими категоріями товарів тарифи фактично залишаються незв’язаними (транспортне обладнання, деревообробка, рибопродукти, метали)
Слайд 70
Діючі та зв’язані тарифні ставки після Уругвайського раунду
Слайд 71
Середньозважені рівні діючих тарифів після Уругвайського раунду
Слайд 72
Світова організація торгівлі (закінчення)
Процес приєднання України до системи
ГАТТ-СОТ розпочався 17 грудня 1993 р., коли до Секретаріату
ГАТТ було подано офіційну заяву Уряду України про намір приєднатися до ГАТТ. Наступним кроком відповідно до процедури приєднання стало подання 28 червня 1994 р. Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України на розгляд Робочої комісії з питань розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ. Відтоді відбулося вже кілька засідань Робочої комісії. У 1997 р. розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами членами СОТ.
На 24/08/2012 р. членами СОТ були 157 держави, а 16 травня 2008 р. Україна стала 152 країною-членом СОТ (РФ – з 22 серпня 2012 р.).
Слайд 73
7. Україна на світовому ринку товарів та послуг
Слайд 75
Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами України, млн.дол.США
Слайд 76
Ставки ввізного мита в Україні
Сільське господарство
– на 7 років програми “жовтої” скриньки, розмір допомоги
– 3,043 млрд.грн.щорічно, 5% валової вартості продукції за програмою de minimis; надалі – програми “зеленої” скриньки
Слайд 77
Тарифи в торгівлі України у 2010 р.
Слайд 79
Товарна структура експорту України
Слайд 82
Одна з основних проблем – структура собівартості українських
товарів
