Презентация на тему Презентація Експедиція Донбас екскурсійний напрямок Застиглі миттєвості

ріс і мужнів. Так звана, мала Батьківщина. Ми народилися

і живемо в місті з красивим ліричним назвніем - Білозерське.
Існує кілька версій про походження назви міста Білозерське. І кожна з них, по-своєму, цікава.

Місцеві жителі розповідають, що в давні часи якийсь поміщик, садиба якого знаходилася на місці міста, висадив в окрузі багато бузку. Причому перевага віддавалася одному сорту з великими білими квітами - "Біла зірка". Так і повелося, що поступово розрослося село стали називати "Білой зіркой".

хтось в степу посадив білу бузок; назва місту дано

за зірками на копрі шахт; назву місту дали шофери.
Ось ще одна легенда6 в степу стояло п'ять білих українських хат, покритих соломою і потопали в вишневому цвіту. Повз цих хат проходила автотраса. Водії зупинялися біля цих хат, щоб відпочити, напитися чистої прохолодної води з криниці. Здалеку ці хати нагадували білу зірку. По-українськи, це звучить "Біла зірка". З поєднання цих слів і пішло назва нашого міста.

на північ від міста Добропілля і однойменної залізничної станції.

Його загальна площа 248 гек­тарів. Населення налічувало 17,8 тис. жителів. Білозерська міська рада, до складу якої віднесено селище Бо­кове, підпорядкована Добропільській міській раді. Свою назву місто одержало від хутора Білозірка, з якого воно бере свій по­чаток у 1913 р.
На початку 20-го століття на місці нинішнього селища Бо­кове придбали землю декілька сімей заможних селян і збудували там свої садиби. Так в 1913 р. з'явився хутір Біло­зірка. Він знаходився неподалік від центрального шляху, що зв'язував Степанівську та Гришинську волості Бахмутського повіту Катеринославської губернії. В 1930 р. після колективі­зації землі хутора відійшли до радгоспу «Більшовик».

1966 р. селище Білозерське одержало статус міста район­ного підпорядкування.

Тут проживало тоді вже біля 18 тисяч жителів.
Народження Білозерського і його розвиток пов'язані з бу­дівництвом шахт, з видобутком кам'яного вугілля, великі по­клади якого знаходяться просто на його території.

Степова зона, місто Білозерське розташований на водораздельном плато між річками Бик і Гнилуша, які є притоками річки Самари.

із залізобетону, яка встановлена на бетонному постаменті, позаду скульптури

розташована стела, виконана з цегляної кладки. Праворуч на стелі - барельєфне зображення зірки, по центру вгорі напис літерами із сталевого листа "Великие подвиги ваши бессмертны". У центрі стели і на постаменті розташовані меморіальні плити з сірого полірованого граніту з написами.

Червоної Армії, які загинули в боях на території міста

та прилеглих сіл. Точна кількість загиблих, номери військових частин і прізвища -невідомі. У 1951 році останки загиблих воїнів з окремих могил були перенесені в загальну, і в тому ж році був встановлений пам'ятник героям. У 1985 році була споруджена скульптура Скорботної матері висотою 3 метри. Напевно, в кожному населеному пункті колишнього Радянського Союзу є пам'ятник загиблим воїнам. Це місце є священним.

юнаків з Добропольщіни виконували свій інтернаціональний обов'язок в групі

радянських військ в Афганістані. 61 осіб було відзначено державними нагородами СРСР і республіки Афганістан. Поруч з Палацом культури шахти "Білозерська" встановлено пам'ятник землякам - учасникам війни в Афганістані.

дати, 23 квітня 2008 року, білозерчани зібралися на відкриття

пам'ятника тим, хто в перший же день страшної біди, кинувся приборкувати ядерний вогонь. Пам'ятну капсулу в урочистій обстановці на цьому місці заклали ще в 2007 році. Гроші на пам'ятник були виділені з місцевого бюджету, а будували його всім містом. Найактивнішу участь взяли самі чорнобильці. На відкритті пам'ятника було багато гостей і вдячних жителів нашого міста.

шахтарів міста був встановлений пам'ятник, відкриття якого відбулося 31

серпня 2009 року. Ідея встановлення пам'ятника належить міському виконавчому комітету, так як наше місто оточують вугільні підприємства і цей пам'ятник є символом нелегкої шахтарської праці. Також на пам'ятнику текст молитви до Святої Варвари з проханням захистити шахтарів, що спускаються в забій.

жовтня 2010 року проізашло знаменна подія в житті нашого

міста: відкриття пам'ятника срібному призеру ХХ-х Олімпійських ігор в Москві А. Первій. Це ім'я, свого часу, стало відомо всій країні. Простий хлопчина з невеликого шахтарського містечка став срібним призером з важкої отлетики на Олімпійських іграх в Москві. Ми, його земляки, були горді тим, що саме тут, в Білозерському, Олександр отримав перші уроки спортивної майстерності, тут "кувалися" його перші перемоги. Його життя обірвалося дуже рано, але залишилася світла пам'ять і приклад служіння справі, яке вибрав, наполегливості у виконанні мрії.