Слайд 2
Печера Дружба (Романія)
Печера Дружба або, як її ще
називають, Романія знаходиться поблизу села Мала Уголька у Тячівському
районі, Закарпатської області. Це найбільша печера українських Карпат. Загальна довжина її ходів – понад кілометр, а глибина – 46 метрів. Температура повітря в різних частинах печери коливається від 5 до 8 °С, а вологість становить 100%.
Печера знаходиться у буковому лісі на околиці села. Вхід до неї розташований на висоті 500 метрів. Це невеличка провалина овальної форми розміром близько 10х15 метрів. Вхідний коридор — це кам'яний природний колодязь завширшки 1,5—2 м і завглибшки 20 метрів.
Через це вхід до печери з міркувань безпеки огороджений, а усі охочі побачити печеру всередині повинні взяти дозвіл у адміністрації заповідника. Проте навіть отримавши дозвіл, спускатись у печеру можна лише із провідником.
Слайд 3
Стіни шахти сирі, верхня частина покрита мохом. У
них є великі і маленькі ніші, багато тріщин, вертикальних
і горизонтальних. На дні провалля - велике згромадження брил - наслідок обвалу підмитого дощами купола печери. На глибині близько 30 метрів тече струмок. На поверхню струмочок виходить у вигляді карстового джерела, яке постачає воду до Углянської школи.
Північна частина печери всіяна сталактитами – такими собі бурульками із гірської породи – різної довжини і товщини. Багато з них обвиті тонесенькими прикрасами переплетених між собою кам'яних трубочок - геліктитів. Знижуючись виступом із стелі ця частина залу схожа на вітрину ювелірного магазину.
Слайд 4
На південь долівка залу різко знижується і переходить
у слизький осип, який підводить в нижні горизонти шахти.
Хід схожий на невеликий колодязь. Тут знову з'являється струмочок. Рухаючись у цьому напрямку, просуваючись все новими ходами, спускаючись усе глибше і глибше можна потрапити у дальні відгалуження печери, зокрема у її найгарніший зал - зал Саманти Сміт.
Загалом печера складає систему галерей та залів, розташованих на різних рівнях. Вона утворилась через залягання великої кількості вапняку та різних порід карстру. Тому тут представлені найрізноманітніші карстові форми як надземні, так і підземні: карстові лійки, печери, гроти, шахти, карстові колодязі тощо.
Слайд 5
Печера Молочний Камінь
Молочний Камінь - карстова печера в
Українських Карпатах Загальна довжина печери становить 92 метра, об'єм
- 63 квадратних метри. У печері є кальцитові напливні форми - сталактити (розміщені навпроти входу). Печера знаходиться на північ від села Велика Уголька (Тячівський район Закарпатської області). Утворена в вапняковій скелі Молочний камінь.
Вхід у печеру оточений невисокими деревами бука, липи і в’яза. Над печерою росте буковий ліс із підліском із чорної бузини, жимолості пухнастої і плюща звичайного. Промивні насичені карбонати кальцію, у яких утворилася печера, мають біле забарвлення й нагадують молоко. Звідси і походе назва печери. Вхід широкий і прямокутний, розміром 10 на 2,5 м, розташований з південного боку скелі.
Слайд 6
Завдяки цьому печера зсередини освітлена розсіяним денним світлом.
Печера Молочний камінь двоярусна, з двома ходами, що розходяться
від входу. Короткий західний хід - глухий кут, а східний переходить у доволі просторий зал розміром 10 на 15 м і висотою до 15 м.Він з'єднаний вузьким коротким ходом ще з одним невеликим залом, в якому сезонно тече невеликий струмок. На висоті 10 метрів над першим залом розташований другий поверх печери, що веде вглиб масиву і закінчуються залом 5 на 10 м.
Пройшовши невеличким ходом у 15 метрів, потрапимо в зал 5x10 метрів із красивими натечними ребрами і великим двометровим сталагмітом. У віддалених кінцах залу є ніші з натеками у вигляді сталактитів і сталагмітів. Але на цьому печера не кінчається. Із нижнього залу праворуч є хід у третій красивий зал, весь укритий каскадним натеком. Вся печера являє собою грандіозне видовище. Просторі галереї і зали справляють на відвідувачів незабутнє враження.
Слайд 7
У Молочному Камені виявлена стоянка давніх людей,
що заселяли територію Карпат в пізньому палеоліті. Під час
свої мандрівок тодішні мисливці і збирачі використовували різні природні сховища для притулку, у тому числі, і печери. Карпатських первісних жителів відносять до культури мисливців за печерними ведмедями. Конкуренція печерного ведмедя з людиною за місця притулку привела до його повного вимирання приблизно 10 тисяч років тому назад. У печері Молочний камінь знаходилось одне із багаточисельних людських поселень, яке використовувалось кількома покоління мешканців. Під час археологічних розкопок, які проводились тут у другій половині минулого століття, було знайдено багато предметів побуту первісної людини. Сьогодні ці предмети виставлені як експонати в природознавчому музеї міста Ужгорода та в музеї Екології гір у Карпатському біосферному заповіднику.
Слайд 8
Печери Угольки - це справжні музеї природознавства. Цікавим
в археологічному та палеонтологічному відношеннях є підземний лабіринт скелі
Вів. Він являє собою комплекс печер із складним переплетенням ходів, майже до верху заповнених дрібними камінцями та кістками тварин.