Слайд 3
Амазонка
Найповноводніша, найглибша і найширша річка - Амазонка. Площа її
водозбору досягає 7 млн. кв. км, а це майже
дорівнює такому материку, як Австралія.
В Амазонку впадає понад 200 приток завдовжки до 3,5 тис. км кожна. А до Атлантичного океану річка вносить 1/5 частину всієї води річок земної кулі. Кожну секунду вона поповнює океан майже на 120 тис. куб. м води.
Слайд 4
Анхель
Найвищий водоспад на Землі - Анхель на притоці річки
Оріноко, у Венесуелі.
Вода тут спадає з висоти 1054
м.
Слайд 5
Пантанал
Найбільше болото на планеті - Пантанал, 200 тис.км.кв. Знаходиться
в межах Бразилії, Болі-вії та Парагваю і належить до ареалів з найбільшим біорізноманіттям на
Землі.
Слайд 6
Тітікака
Озеро Тітікака - найвисокогірніше судноплавне озеро світу. Воно розташоване
на висоті понад 3810 м. над рівнем світового океану.
Це також друге за площею прісноводне озеро Південної Америки.
Слайд 7
Анаконда
Анаконда - одна з найбільших змій, розміром до
5—6 м, зрідка до 8—11 м. Мешкає поруч із водою, проводячи
значний час у воді,харчується птахами і тваринами. Анаконда не отруйна, вона вбиває жертву, обвиваючись навколо неї і стискаючи, поки та не задихнеться. Ця змія може відкрити свою пащу настільки, що в змозі проковтнути дорослу людину. М'ясо і жир анаконди місцеве населення вживає в їжу. Зі шкіри виготовляють різні вироби.
Слайд 8
Вікторія регія
У річках плаває гігантська рослина Вікторія-регія, яка може
витримувати вагу до 50 кг
Слайд 9
Географічне положення
Південна Америка майже ізольована від
інших материків. З заходу її омивають води Тихого океану, зі
сходу й півночі — Атлантичного. На півдні
протока Дрейка (яка є найширшою у світі) відділяє Південну Америку від Антарктиди. На півночі материк омивається водами Карибського моря. Південна Америка сполучається з Північною лише вузьким Панамським перешийком. На початку XX століття через Панамський перешийок був проритий канал, по якому нині найчастіше умовно проводять межу між Північною й Південною Америкою — по Панамському каналу.
Слайд 10
Крайні точки материка
Північна крайня точка мис Гальїнас 12°25′ пн. ш.
71°35′ зх. д.
Найпівденніша точка мис Фроуерд
53°54′ пд. ш. 71°18′ зх. д.
Найзахідніша точка
мис Паріньяс
4°45′ пд. ш. 81°20′ зх. д.
Найсхідніша точкамис Кабу-Бранку
7°09′19″ пд. ш. 34°47′35″ зх.
Слайд 11
Дослідження Південної Америки
Час, коли народи Старого Світу відкрили
Новий Світ, в точності поки не встановлено. Вчені вважають,
що до берегів Америки могли плавати жителі Європи, Африки, а може бути, і Океанії.
Слайд 13
Х. Колумб
Деякі мандрівники намагалися знайти шлях до Індії,
огинаючи Африку. Інші, наприклад X. Колумб
( 1492 р), вирушили
по океану на захід, виходячи з того, що Земля – куля.
Колумб здійснив чотири плавання до берегів Америки, відкрив багато островів, але вважав, що це – Індія.
Слайд 14
Амеріго Веспуччі
Проте думку про те, що це новий
материк першим висловив Амеріго Веспуччі, який взяв участь у
двох експедиціях (1499 – 1504) до відкритих земель. Він склав перший опис нових земель, його листи про подорожі отримали в Європі велику популярність, і відкритий Новий Світ був названий його ім’ям: Амеріго – Америка.
Слайд 15
Гумбольт
Серед перших учених – дослідників Південної Америки –
були німецький географ і мандрівник О.Гумбольдт та французький ботанік
Бонплан. Вони здійснили експедицію з метою вивчення природи Південної Америки. Гумбольдт зібрав дані про рельєф, рослинність материка.
Слайд 16
Вавілов М.І.
Видатний біолог М. І. Вавілов у 1932-1933
рр.. під час своїх експедицій на материк встановив географічні
центри стародавніх вогнищ землеробства і походження деяких культурних рослин.