Слайд 2
Світова спадщина ЮНЕСКО
Світова спадщина ЮНЕСКО— видатні культурні та
природні цінності,
що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності
перелічені в Списку ЮНЕСКО.
В 1972 році, на XVII сесії в Парижі ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (вступила в силу в 1975 році). До початку 1992 року Конвенцію ратифікували 123 країни-члени ООН. На середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава-учасниця.
Станом на 2014 рік у списку Світової спадщини знаходиться 1007 об'єктів з 161 країн
Найбільшу кількість об'єктів Світової спадщини мають:
Італія (50 об'єктів);
Китай (47);
Іспанія (44);
Франція (39);
Німеччина (39);
Мексика (32);
Індія (32).
ЮНЕСКО надає кожному об'єкту Світової спадщини ідентифікаційний номер
Слайд 3
Основні відомості про Японію
Японія — держава у
Східній Азії. Офіційна назва — Японська Держава. Розташована на Японському
архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур. Столиця — Токіо. Одна з найбільш технологічно розвинутих країн світу.
Японський прапор відомий як Хіномару, що дослівно означає «сонячний диск»
Емблема імператора
Слайд 4
Буддистські будівлі в окрузі Хорюдзі
В списку об'єктів світової
спадщини ЮНЕСКО в Японії налічується 19 об'єктів (на 2015
рік).
15 об'єктів включено за культурними критеріями.
4 об'єкти — за природними критеріями.
Монастир Хорю або Хорюдзі («монастир вируючого закону») — буддистський монастир в Японії. Заснований 607 року. 1993 році занесений до світової спадщини ЮНЕСКО та національних скарбів Японії.
Слайд 5
Замок Хімеджі
Замок у місті Хімеджі, Японія. Назва походить
від гори Хіме, у підніжжя якої він розташований.
Також
популярна назва «замок білої чаплі».
Збудований у 1346 році на високому пагорбі, оточеному трьома кільцями кріпосних стін білого кольору, верхня частина яких вкрита сірою черепицею.
Слайд 6
Якусіма
Якусіма – невеликий острів в Японії, відомий як
унікальний зразок добре зберігшогося тропічного лісу в якому ростуть
найстаріші в світі дерева. У 1993 острів включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Часто острів називають скорочено – Яку.
Якусіма розташований приблизно в 60 км на південь від острова Кюсю.
Слайд 7
Пам'ятки культури стародавнього Кіото
Пам'ятки культури стародавнього Кіото —
група з сімнадцяти пам'яткок історії та культури Японії, які
розташовані на території міст Кіото, Удж та Оцу, і мають з 1994 року статус Світової спадщини ЮНЕСКО.
Складається з тринадцяти буддистських монастирів, трьох шінтоїстських святилищ і одного замку. Містить тридцять шість об'єктів, що визначені Міністерством культури Японії як Національні скарби країни
Слайд 8
Історичні поселення в Сіракаві та Гокаямі
Об'єкт Світової спадщини
ЮНЕСКО, до складу якого входять три історичні поселення Оґіматі,
Айнокура та Саганума, розташовані у волості Сіракава та місцевості Ґокаяма. Це важкодоступний гірський район острова Хонсю, який в зимовий час подовгу бував відрізаний від решти Японії
Слайд 9
Хіросімський
меморіал миру
Хіросімський меморіал миру— історична пам'ятка у
місті Хіросіма. Являє собою руїни «Дому сприяння промисловості», поблизу
якого, 6 серпня 1945 року, було скинуто атомну бомбу. Із 1996 року ця пам'ятка занесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. Вона є складовою Хіросімського меморіального «Парку Миру».
Слайд 10
Святилище Іцукушіма
Синтоїстське святилище у місті Хацукаіті префектури Хіросіма,
в Японії. Розташоване на острові Іцукушіма, відомішому як Міяджіма,
у Внутрішньому Японському морі. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з 1996 року. Національний скарб Японії
Слайд 11
Пам'ятки культури стародавньої Нари
Пам'ятки культури стародавньої Нари — група
об'єктів, занесених до списку світової спадщини ЮНЕСКО. До цієї
номінації входять вісім місць стародавньої японської столиці Нара (префектура Нара). П'ять об'єктів є давніми буддистськими харами, один об'єкт — синтоїстське святилище, один об'єкт — палац, і нарешті восьмий об'єкт — праліс, розташований біля Нари. 26 будівель цих об'єктів мають статус національних скарбів Японії, 53 будівлі входять до списку Важливих культурних пам'яток Японії. Всі елементи цих об'єктів мають статус історичних пам'яток Японії. До списку світової спадщини ЮНЕСКО пам'ятки культури стародавньої Нари було занесено 1988 року
Слайд 12
Святилища і храми нікко
Святилища і храми Нікко —
група зі 103 пам'яток разом з прилеглою територією, розташованих
в японському місті Нікко, що були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО 1999 року
Слайд 13
Замки ґуску та дотичні старожитності королівства рюкю
об'єкт Світової
спадщини ЮНЕСКО, що складається з дев'яти пам'яток, розташованих на
території префектури Окінава у Японії. Занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО 30 листопада 2000 року
До об'єкту спадщини входять дві утакі (священні місця на Окінаві; одне з них є священними воротами, інше — гаєм), мавзолей Тамаудун, сад та п'ять замків-гуску, чотири з яких нині перебувають в руїнах, а один реконструйований. Ці місця були внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, оскільки вони багатогранно представляють культуру королівства Рюкю
Замок Шюрі
Слайд 14
Святі місця та паломницькі шляхи гірського Хребта Кії
Святі
місця та паломницькі шляхи гірського хребта Кії, також Кумано-кодо
— мережа паломницьких стежок на півострові Кії, що веде до «Трьох священних гір Кумано» — синтоїстських святилищ Кумано-Хонгу-тайся, Кумано-Хаятама-тайся і Кумано-Наті-тайся.
Три священні гори знаходяться в префектурі Вакаяма поряд з річкою Куманогава.
Слайд 15
Національний парк Сіретоко
Національний парк було створено 1 червня
1964 року, розташований на півострові Сіретоко, одному з найвіддаленіших
районів Японії.
На півострів Сіретоко можна потрапити лише пішки або на човні. Парк відомий своєю популяцією бурого ведмедя. Звідси відкривається мальовничий вид на острів Кунашир, окупований Росією з часів Другої світової війни.
У парку є водоспад Камуївакка, що живиться з термальних джерел, а також мальовнича місцевість річкового лісу «П'ять озер».
Ліси Сіретоко належать до помірного, субальпійського змішаного типу. Найпоширеніші породи дерев: Сахалінська ялиця, Береза Ермана, Дуб монгольський.
2005 року Національний парк Сіретоко було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Слайд 16
Срібна копальня Івамі ґіндзан
та її культурний ландшафт
Івамі— найбільша
срібна копальня Японії 14 — 19 століття, розташовувалася у
провінції Івамі. Розатшована у місті Ода префектури Сімане. За підрахунками дослідників, виробляла близько третини світового срібла, що було в обігу наприкінці 15— початку 16 століть. З 1969 року вненесена до списку національних історичних пам'ятників урядом Японії. 28 червня 2007 року зарахована до Світової спадщини ЮНЕСКО.
Слайд 17
Хіраїдзумі
Хіраїдзумі розташоване в південно-західній частині префектури, на берегах
річки Кітакамі. Містечко виникло в 10 столітті як самурайське
укріплене поселення.
Слайд 18
Острови Оґасавара
Острови Оґасавара — група островів у західній частині
Тихого океану, за 1000 км південніше Токіо. Загальна площа 104
км². Належать Японії. Складається з понад 30 островів субтропічної кліматичної зони.
Слайд 19
Гора Фудзі
Вулкан Фудзіяма – це
не просто вулкан, який називають найкрасивішим в світі, це
священна гора в Японії, боготворима місцевими жителями з давніх часів.
Він розташований на території Національного парку Фудзі-Хаконе-Ідзу на острові Хонсю, в 90 км від Токіо .
У ясну погоду Фудзіяма вражає гармонійністю і правильністю своїх форм. Їх досконалість не перестає надихати служителів мистецтва. Обриси кратера (більше 500 метрів в діаметрі) нагадують квітку лотоса з вісьмома пелюстками – гребенями, які отримали назва Яксудо-Фуйо. Однак, побачити Фудзіяму цілком велика рідкість. Зазвичай її вершина ховається в хмарах – висота гори складає 3776 метрів.
Фудзіяма – це потужний діючий вулкан, який у наш час вважається загасшим.
Слайд 20
Фабрика в Томіоці
Фабрика в Томіоці— найстаріше шовкоткацьке підприємство
сучасного типу на території Японії. Фабрика була введена в
експлуатацію в липні 1872 року. Її будівництво почалося роком раніше та відбувалдося під безпосередні наглядом японського уряду. На будівництві використовувалися імпортовані з Франції будівельні матеріали. Складається з чотирьох будівель:
експериментальна ферма, на якій відбувався процес вирощування шовкопрядів;
холодні комори, де зберігалися яйця тутового шовкопряда (грена);
власне шовкова фабрика, де відбувався процес обробки, після чого шовкова нитка намотувалася в бобіни;
професійне училище, в якому майбутні робітники вивчали технології шовківництва.
Завдяки шовкоткацкой фабриці в Томіоці Японія змогла стати одним із провідних експортерів шовку в світі.