Презентация на тему Житомирская область

межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини.

На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України. Адміністративним центром є м. Житомир.

Прапор

року Населення: ▼ 1 260 531 (на 1.04.2014) Площа:

29832 км² Густота населення: 42.7 осіб/км² Обласний центр: Житомир Райони: 23 Міста: обласного значення 5 районного значення 6 Райони в містах: 2 Смт: 43 Села: 1619 Селищні ради: 40 Сільські ради: 580

хвилястої рівнини із загальним зниженням на північ і північний

схід (від 280–220 м до 150 м і менше). Більша частина області (південна і південно-західна) лежить у межах Придніпровської та Волино-Подільської височин. Північно-східну частину займає Поліська низовина. На півночі області знаходиться Словечансько-Овруцький кряж із найвищою точкою 316 м над рівнем моря, крім того на території області є Білокоровицько-Топильнянський та Озерянський кряжі. Ґрунти: на півночі — дерново-підзолисті; на півдні — чорноземи звичайні. Ліси займають площу 750,2 тис.га (2007)

довжиною 5366 км. Всі річки належать до басейну Дніпра.

Найбільші за довжиною річки в межах області: Тетерів — 247 км, Случ (притока Горині) — 194 км, Ірпінь — 174 км, Уж — 159 км, Ірша — 136 км. На Житомирщині чимало великих озер. Найбільші з них — Чорне, Озерянське, Дуже, Дідове, Прибиловецьке — розташовані в басейні річки Уборть.

вологим літом та м'якою зимою. Середня температура січня ~

10 °C, а в липні — близько +20 °C. Річна кількість опадів на півночі ~ 600 мм, а на півдні ~ 570 мм. Вегетаційний період в середньому становить 240 днів. Немало шкоди завдає господарству області таке метеорологічне явище як град (до шести днів за рік), сильні проливні дощі.

100 об'єктів і територій ПЗФ, у тому числі 10

заказників загально-державного значення, 95 заказники місцевого значення, а також близько 100 пам'яток природи, 24 парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва та 4 дендропарки.

Центральним об'єктом ПЗФ Житомирщини є Поліський природний заповідник, створений 1968 року на півночі області на території Овруцького району. Площа заповідника сягає майже 20 тис. га.

сланців, керамічних глин і ряду інших видів мінеральної будівельної

сировини, є великі поклади габро, гранітів, лабрадоритів . Присутні також рідкісноземельні елементи — ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. У межах Іршанського титанорудного району видобувають ільменіт (оксид титану).

Перспективним є родовище мармуру, що має рисунок надзвичайної краси, добре полірується.

В області видобувається кольоровий напівдорогоцінний камінь — берил, топаз, кварц з подальшою його обробкою та виготовленням ювелірних виробів.

граніту
Коростишівське родовище граніту
Лезниківське родовище граніту
Іршанський титанорудний район
Миропільське граніто-гнейсове родовище
Малотокарівське

родовище польового шпату
Федорівське титан-апатитове родовище

промислового виробництва проти торішнього зросли на 9,3 %, що

більше ніж передбачено програмою на 2007 рік на 4,3 процентних пункти.

Позитивна динаміка розвитку промисловості утримується за рахунок високих темпів приросту виробництва у:

машинобудуванні (+22,3 %, за програмою +3 %),
хімічній (+17,8 %, за програмою +5,5 %),
добувній промисловості (+16,9,%, за програмою +10,6 %),
целюлозно-паперовому виробництві (+24,8 %, за програмою +6,5 %),
оброблені деревини та виробництві виробів з неї (+12,1 %, за програмою +6 %),
виробництві неметалевої мінеральної продукції (+10,2 %, за програмою +2,5 %)
та харчовій промисловості (+6,0 %, за програмою +3 %).

промислового виробництва відбулося у 14 районах та усіх містах

обласного підпорядкування.

Найбільший приріст забезпечено у Житомирському, Ємільчинському, Новоград-Волинському, Овруцькому, Радомишльському, Романівському, Ружинському і Червоноармійському районах, а серед міст — у Коростені, Малині та Новограді-Волинському

обсяги виробленої продукції збільшилися відносно минулорічного періоду на 4,9%.

область знаходиться в числі аутсайдерів серед регіонів України. Це

дані офіційного моніторингу Кабінету міністрів, який на днях був опублікований на Урядовому порталі.

млн тонн вантажів, що на 16,6 % більше за

торішній показник. Вантажообіг зріс на 32 % і становить 3524,3 млн тонно-кілометрів. На залізниці пасажирські перевезення з початку року скоротились на 2,3 % проти торішнього періоду і склали 9,1 млн чоловік. Пасажирообіг зріс на 2,1 % і становив 1066,6 млн пасажиро-кілометрів.

Основні транспортні шляхи Житомирської області

інфраструктура. До послуг населення розгалужена мережа об'єктів роздрібної торгівлі

— понад 4 тис., близько 1 тис. підприємств громадського харчування, понад 600 юридичних та 1,5 тис. фізичних осіб-об'єктів служби побуту, 1152 клубних установи, 953 масових бібліотек, 2 театри, філармонія, 32 дитячі музичні, 6 художніх та 3 школи мистецтв, 4 парки культури і відпочинку, 4 державні і 43 музеї на громадських засадах, а також приватний Музей української домашньої ікони (м. Радомишль).

В області працює 25 вищих навчальних закладів, 931 державна та 6 приватних школи, 4 гімназії, 2 ліцеї.

ракетобудування та космонавтики, конструктор.
Леся Українка — українська письменниця, перекладач,

культурний діяч.
Володимир Короленко — російський та український письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч.
Олег Ольжич — український поет, археолог і політичний діяч, син Олександра Олеся.
Стецюк Яків Нестерович — український письменник родом з Житомирщини; з 1945 працює у Львові.
Ріхтер Святослав Теофілович — радянський піаніст німецького походження.
Штаркман Наум Львович — радянський піаніст і педагог, заслужений артист РРФСР, Народний артист Росії.
та інші…