Слайд 2
Лекція 1
Організація курсу
ВНС: пароль - Ghiraldi
Лабораторних —
8 , у сумі — 40 балів
Іспит — 60
балів, три рівні
1 — тести:
вибрати правильну відповідь із запропонованих варіантів або
вписати слово (ним може бути і ім'я бібліотечного файлу, структури, функції тощо), словосполучення, числове значення
15 питань
2 — написати два-три речення відповіді (лише конкретика) на задане питання, наприклад, дати визначення або ж пояснити різницю між якимиcь двома поняттями
3 — розгорнута відповідь, наприклад, пояснити принцип роботи того чи іншого інтерфейсу, порівняти два інтерфейси, написати фрагмент коду для реалізації взаємодії мікроконтролера з якоюсь периферією тощо
Слайд 3
Лекція 1
Dinamica Generale S.p.A (1)
Слайд 4
Лекція 1
Dinamica Generale S.p.A (2)
Слайд 5
Лекція 1
Dinamica Generale S.p.A (3)
https://youtu.be/3VZ0OxEiQD0
Слайд 6
Лекція 1
Dinamica Generale S.p.A (4)
Слайд 7
Лекція 1
Dinamica Generale S.p.A (3)
Слайд 9
Лекція 1
Області застосування мікроконтролерів (1)
1. Побутова техніка з
автоматичним керуванням, телекомунікаційні пристрої, офісна техніка:
мобільні телефони
фотоапарати
телевізори
GPS-навігатори
мікрокалькулятор
пральні машини
мікрохвильові печі
домофони
іграшки
“розумний будинок”
Слайд 10
Лекція 1
Області застосування мікроконтролерів (2)
2. Спеціалізована техніка в
ряді галузей
медичні прилади (електрокардіографи, тонометри,
електронні
мікроскопи,…)
aвіоніка
сільське господарство
автомобілебудування
банкомати, платіжні термінали, “чіпові” кредитні картки
рОботи у різних областях застосування
…
Слайд 11
Лекція 1
Характеристики вбудованих систем
Конкретне призначення, на противагу до
універсальності
Апаратні обмеження: обмежені обчислювальні можливості, енергоспоживання, обсяг пам’яті
Програмні обмеження:
менші обсяги коду, відсутність ОС або «урізані» ОС
Підвищені вимоги до якості і надійності (MISRA!)
Відмінності є умовними, межі між вбудованими системами і комп’ютерами з часом стираються
Слайд 12
Лекція 1
Мікроконтролери та мікропроцесори
Мікропроцесор –
Процесор “в мініатюрі”, основна
діяльність – читання/запис даних з/у регістри та виконання арифметичних
і логічних дій над цими даними
Мікроконтролер –
Мікропроцесор + інтерфейсні схеми для взаємодії з пристроями вводу/виводу;
“однокристальний комп’ютер”;
“незалежний” чіп, підключаючи периферійні пристрої до якого і завантажуючи мікропрограму, можемо одержати логічно завершений пристрій
Пам’ять? Пристрої вводу/виводу?
Основна задача мікроконтролера, як і випливає з його назви, - управляти різноманітними електронними пристроями
Слайд 13
Лекція 1
Мікропрограмне забезпечення
Мікропрограма –
(“прошивка”, мікропрограмне
забезпечення,
firmware)
Вміст пам’яті програм мікроконтролера,
його програмне забезпечення. “Прошивкою” називають також:
процес
запису firmware у пам’ять програм мікроконтролера;
файл з програмою, готовий для запису у пам’ять мікроконтролера
Bootloader –
“Перепрошити” контролер можна різними способами, як замінивши контролер фізично, так і переписавши його пам’ять (за допомогою програматора або спеціальної програми – bootloader’а)
Логічно завершена мікропрограма, яка міститься у пам’яті програм мікроконтролера і слугує для завантаження його “прошивки” в інші ділянки пам’яті програм (типово для поновлення версії прошивки у “польових умовах”). “Прошивка” типово переписується із зовнішньої пам’яті, зокрема, USB флеш-пам’яті
Слайд 14
Лекція 1
Мікроконтролер
Класична аналогія: мікроконтролер – “мозок” пристрою, firmware
– його “свідомість”.
В залежності від задач до контролера
під’єднують ті чи інші периферійні пристрої.
Слайд 15
Лекція 1
ПЗП МК
Є масив комірок пам’яті. Кожна комірка
має свою адресу. У цих комірках “живуть” числа, що
є кодами команд, які здатний виконувати даний МК. Усе, що напише програміст мовою С (чи ще якоюсь мовою), перетворюється у послідовність кодів команд МК. Ця послідовність, власне, і міститься у firmware.
Кожній команді МК відповідає своє число.
МК при подачі на нього живлення послідовно зчитує коди команд, дешифрує їх (дізнається, яка команда ховається за цим кодом) і виконує команди почергово
В кожного МК – свій набір команд!
Слайд 16
Лекція 1
Будова мікроконтролера
Типовий контролер містить такий мінімум елементів:
CPU
(Арифметико-логічний пристрій (АЛП, ALU), акумулятор, дешифратор команд);
ОЗП (оперативна
пам'ять);
ПЗП (постійна пам'ять);
Генератор тактової частоти;
Порти вводу/виводу;
Шини;
Таймери;
АЦП, ЦАП, аналоговий компаратор
Слайд 17
Лекція 1
АЛП
АЛП виконує послідовність команд почергово.
Команди зчитуються
з ПЗП.
Кожна зчитана команда розміщується в регістрі команд.
АЛП
постійно перевіряє регістр команд. Коли цей регістр непустий, АЛП одразу починає виконувати команду.
Вміст ПЗП – послідовність команд – це мікропрограма, записана туди програмістом.
Арифметико-логічний пристрій (АЛП) –
“центральний пристрій” будь-якого мікроконтролера, здійснює арифметичні (додавання, віднімання, порівняння...) та логічні (“І”, “АБО”, “НЕ”, “виключне АБО”, зсув вправо, зсув вліво,...) операції над бінарними даними.
Слайд 19
Лекція 1
Лічильник команд
Для того, щоб “витягти” наступну команду
в послідовності, застосовується лічильник команд.
Лічильник
команд –
регістр спеціального призначення,
що містить адресу наступної команди для виконання. Лічильник команд може читати чи записувати лише сам МК, не програміст.
Команда переходу?
Переривання?
Виклик функції?
Адреса наступної команди
поміщається у стек
Після обробки переривання
чи виходу з функції ця адреса
читається зі стека і основна
програма продовжується
Якщо програма виконується лінійно, лічильник вказуватиме на кожну наступну команду.
Слайд 20
Лекція 1
Розрядність АЛП
Розрядність АЛП –
визначає, якими числами оперує
АЛП. Розрядність 16 означає, що АЛП бере два 16-розрядні
операнди і повертає 16-розрядний результат.
І операнди, і результат обчислення АЛП розміщуються у регістрі загального призначення
Регістр загального призначення –
оперативна (тимчасова) пам'ять, у якій АЛП зберігає те, з чим працює зараз, усі інші дані запам'ятовуються в ОЗП.
І операнди, і результат обчислення АЛП розміщуються у регістрі загального призначення.
Пам'ять поділена на комірки. Розмір комірки відповідає розрядності. Якщо розрядність 16, розмір комірки — 16 біт (2 байти). Кожна комірка має адресу.
Слайд 21
Лекція 1
Регістри
Регістри –
Комірки оперативної пам’яті, до яких МК
звертається більш короткими і швидкими командами. В усьому іншому
регістри аналогічні іншим коміркам оперативної пам’яті
У часи становлення мікроконтролерів, регістрів було мало, а внутрішньої оперативної пам’яті не існувало, працювати з регістрами було набагато швидше, ніж із зовнішньою ОП, тому програми старалися писати так, щоб обійтися лише регістрами (для цього мінімізували кількість змінних і констант).
Банки регістрів – група регістрів, з якими можна працювати одночасно.
Можна “перемикатися” між банками, за допомогою регістра PSW (Program Status Word)
Слайд 22
Лекція 1
Порти вводу/виводу
Порт вводу/виводу МК –
іменована сукупність N
виводів (синоніми виводу — пін, pin, “ніжка”), через кожен
з яких мікроконтролер може приймати або передавати сигнали. Число N може бути різним, наприклад, 8 чи 16. Імена портів — великі латинські літери — А, B, C, D, E.
Звернення до портів вводу/виводу завжди робиться через регістри портів вводу/виводу.
Виводи можуть бути налаштовані як на вихід, так і на вхід. Якщо потрібно зчитати дані (наприклад, від кнопок), порт конфігурують на вхід, якщо передати дані периферійним пристроям — на вихід.
Одні виводи одного і того ж порту можуть бути налаштовані на вихід, інші — на вхід.
Слайд 23
Лекція 1
Таймери/лічильники
Таймер –
пристрій для формування часових інтервалів; цифровий
лічильник, який рахує імпульси від внутрішнього генератора частоти або
від зовнішнього джерела сигналу.
Watchdog –
“Вартовий таймер”, призначений для перезапуску мікропрограми через заданий проміжок часу. Використовується для виводу МК з ненормальних умов роботи. Принцип використання такий: мікропрограма в ході свого нормального виконання занулює (“скидає”) таймер, тому заданий проміжок часу не буде досягнутий. Якщо ж програма “зависла”, час відраховується і відбудеться перезапуск.
Слайд 24
Лекція 1
Додаткові функціональні блоки МК
Аналоговий компаратор –
пристрій для
контролю напруги. Порівнює виміряну напругу з опорною і:
формує логічну
1, якщо виміряне значення більше за опорне;
формує логічний 0 у протилежному випадку. Приклад застосування контроль часу завершення зарядки акумулятора
АЦП –
Аналого-цифровий перетворювач, пристрій для перетворення аналогового сигналу у цифрову форму
ЦАП –
Цифро-аналоговий перетворювач, пристрій для перетворення цифрового сигналу у аналогову форму
Слайд 25
Лекція 1
Шини мікроконтролера (1)
Функціональні блоки мікроконтролера обмінюються даними
через шини.
Зокрема, дані з пам’яті в АЛП передаються через
шину.
Шина –
сукупність провідників, по яким передаються цифрові сигнали, середовище обміну даними між різними частинами МК
Розрядність
шини –
кількість бітів, яку можна передати по шині одночасно
Мікроконтролер має:
шину даних
шину адреси
шину управління
Слайд 26
Лекція 1
Шини мікроконтролера (2)
Функціональні блоки МК обмінюються даними
через шини.
Зокрема, дані з пам’яті в АЛП передаються через
шину.
Шина даних –
шина, призначена для передачі даних у двох напрямках. Мінімальна розрядність шини даних – 8.
Шина
адреси –
шина, на якій встановлюється адреса комірки пам'яті, до якої слід звернутися (щоб вичитати команду, наступну для виконання, або записати дані).
Шина
управління –
шина, по якій передаються керуючі сигнали. Керуючі сигнали, які і випливає з їхньої назви, управляють процесом роботи з пам'яттю.
Що?
Звідки/куди?
Як?
Слайд 27
Лекція 1
Архітектури мікроконтролера (1)
Є сотні мікроконтролерів, але всі
їх можна поділити на групи.
Мікроконтролери відрізняються за архітектурою.
Архітектуру визначає
набір команд, які здатний виконувати мікроконтролер.
Два мікроконтролери є однакової архітектури, якщо вони здатні виконувати один і той самий набір команд
Слайд 28
Лекція 1
Архітектури мікроконтролера (2)
Слайд 29
Лекція 1
Організація пам’яті (1)
2 архітектури:
1. прінстонська архітектура (архітектура
фон Неймана)
застосовує одну спільну шину для доступу
до програм і даних (доступ почерговий!)
2. гарвардська архітектура
програми та дані розділені, шини різні (доступ може бути одночасний)
Причина застосовності гарвардської архітектури у МК – це те, що дані не вимагають стільки пам’яті, скільки програми.
Слайд 30
Лекція 1
Організація пам’яті (2)
Переваги гарвардської архітектури:
1. швидкий пошук
операндів (даних).
Оскільки дані є в окремому просторі пам’яті,
а не “змішані” з програмою, до них простіше звернутися.
2. менша довжина команди.
Команди і дані “змішані”? =>
розмір команд зростає за рахунок збільшення розрядів для адресації операндів.
Розділення команд і даних => зменшення довжини команд.
3. більша швидкість.
Вибір наступної команди є одночасним з виконанням поточної команди.
Слайд 31
Лекція 1
Система команд МК (1)
RISC & CISC:
1. CISC-архітектура
(Complicated Instruction Set Computer) — архітектура зі складною системою
команд.
СISC-архітектура заснована IBM, відомі приклади її застосування — X86 і Pentium (продукти Intel).
2. RISC-архітектура (Reduced Instruction Set Computer) — архітектура з обмеженим набором команд.
Аналіз програм для МК => Принцип Парето (80% програм використовували 20% команд) => ідея RISC-архітектури
Перший RISC-процесор був створений в університеті Берклі, він містив 31 команду.
Слайд 32
Лекція 1
Система команд МК (2)
RISC:
1. однаковий час виконання
команд
(вибірка і виконання за один такт)
2. типово кожна команда
займає 1 комірку пам’яті
3. набір команд зведений до мінімуму, тож складну команду виконуємо декількома простими.
СISC:
1. різні команди мають різний час виконання (1..12 тактів)
2. в різних команд різний розмір, 1, 2, 3, рідше 4 байти
3. набір команд розвинений
Слайд 33
03.09.15 10:44
Лекція 1
Кроки створення мікропрограми
1. Написання програми однією
з мов
2. Компіляція (може бути у декілька етапів)
3. Збірка
(linking)
(машинний код)
HEX, AXF для Keil
4. Запис машинного коду у ПЗП мікроконтролера
Програма специфічна для
мікроконтролера певного типу!
Кожен мікроконтролер “розуміє”
певний набір команд
Слайд 35
Лекція 1
Тактова частота мікроконтролера
Робота блоків залежить від того,
чи вони отримують тактові сигнали. Нема тактування – нема
роботи.
Важливий параметр, для систем реального часу – критичний.
Впливає на:
швидкість роботи МК (кожна команда виконується певну кількість тактів, швидший такт – швидше виконається)
роботу з периферією (USART, SPI,…), критично для USB
Слайд 36
Архітектура ARM
Продукт Acorn Computers, перший випуск — у
1982 р.
Інтерпретація: Acorn RISC Machine, Advanced RISC Machine
Мета та
ідея створення:
низьке енергоспоживання,
простота, мінімалізм
Базується на RISC
Компанія ARM Limited займається розробленням архітектур ARM та ліцензуванням, вироблення чіпів і масове виробництво — справа ліцензіатів
Слайд 37
Лекція 1
CMSIS
CMSIS –
Бібліотека, стандартна для всіх МК з
ядром ARM Cortex. Стандартизується ARM Limited.
Різні виробники МК з
цим ядром доповнюють CMSIS файлами з описом периферійних модулів, специфічних для МК, які вони випускають
Бібліотека надає доступ до периферійних модулів за допомогою елементів структур мовою С
Передумови виникнення CMSIS:
Багато спільних апаратних ресурсів =>
різні реалізації взаємодії з ними, що роблять те саме, але по-різному, через відсутність стандартів =>
значні кошти на розробку firmware, бо потрібно організовувати зв’язок з hardware =>
компанія ARM зрозуміла, що пора виробити стандарт!
Слайд 38
Лекція 1
Структура CMSIS (концепція)
Слайд 39
Лекція 1
Функціональні рівні CMSIS
3 Рівні:
1. Core Peripheral Access
Layer (CPAL) – адреси і методи доступу до компонентів
для всіх МК на основі Cortex-M (регістри, NVIC,…)
2. Middleware Access Layer (MWAL) – API для периферії, специфічний для виробників
3. Device Peripheral Access Layer (DPAL)
Слайд 40
Лекція 1
Файли у складі CMSIS
2 частини:
1. спільна для
всіх МК з однаковим ядром (Cortex): core_cm3.c + core_cm3.h,
містить глобальні оголошення та визначення
2. специфічна для виробника:
system_<конкретний_МК>.с – визначення (definitions)
+ system_<конкретний_МК>.h – оголошення (declarations)
+ <конкретний_МК>.h – цей файл підключають у проект, він, у свою чергу, включає core_cm3.h і system_<конкретний_МК>.h , досить одного заголовного файлу верхнього рівня, решта “підтягуються”
для stm:
system_stm32fxxx.c +
system_stm32fxxx.h +
stm32fxxx.h
Слайд 41
Лекція 1
Файли у складі CMSIS (2)
system_.h + system_.с
конфігурація System Clock + настройки Flash + функція SystemInit,
яка викликається одразу після старту/перезапуску перед початком основної програми, виклик є у startup_stm32f2xx.s
startup_stm32f2xx.s містить весь код, необхідний для запуску
Cortex-M3 + вектори переривань
Слайд 42
Лекція 1
Startup
Містить:
первинну ініціалізацію МК
налаштування стека
занулення секції BSS
виклик функції
main
Слайд 43
Лекція 1
Оформлення коду у CMSIS
CMSIS дотримується Doxygen.
Doxygen –
система документування коду, написаного на С.
Зокрема, для функцій:
@brief –
стислий опис функції
@param – детальний опис параметрів
@return – детальний опис результатів, які повертає функція,
після чого – детальний опис функції
Слайд 44
Лекція 1
CMSIS: stm32fxxx.h
Вміст файлу: структури з описом
периферійних модулів + макроси
Слайд 45
Лекція 1
Standard Peripherals Library (SPL)
SPL –
Бібліотека, створена STMicroelectronics
для полегшення доступу до периферії МК stmXX.
Містить:
1. засоби звертання
до всіх регістрів, разом з їхніми виводами, мовою С
2. драйвери, написані у відповідності до MISRA C 2004 на Strict ANSI C (для забезпечення незалежності від засобів розробки), повністю документовані,
кожен драйвер = (структури + набір функцій, створені строго за визначеними правилами)
Крім того, STMicroelectronics пропонує ряд навчальний проектів, що показують застосування бібліотеки для вирішення типових задач
Слайд 47
Лекція 1
Структура бібліотеки SPL
Бібліотека SPL постачається у zip-архіві
підкаталоги:
CMSIS
STM32Fxxx_StdPeriph_Driver
Слайд 48
Лекція 1
SPL: STM32Fxxx_StdPeriph_Driver
підкаталоги:
inc – заголовні файли драйверів
src –
с-файли драйверів
Для будь-якого периферійного модуля є пара файлів (.h
у inc + .c у src),
ім’я цих файлів складається з
префіксу stm32fxxx, знаку “_” та імені периферії, наприклад:
stm32fxxx_gpio.h, stm32fxxx_gpio.c – для роботи з портами вводу/виводу
Слайд 49
Лекція 1
Конфігурація/ініціалізація периферії (1)
Вся периферія описана структурами. Потрібні
кроки:
1. Підключити потрібний .h-файл
2. Створити екземпляр структури вигляду PPP_InitTypeDef
(PPP
заміняє ім’я периферійного модуля):
PPP-InitTypeDef PPPInitStructure;
3. Увімкнути тактування! Нема тактування – нема роботи. Усі модулі спочатку неактивні, енергії не споживають
Тактування периферійного модуля вмикається однією з цих функцій:
RCC_AHBPeriphClockCmd(RCC_AHBPeriph_PPPx, ENABLE); RCC_APB2PeriphClockCmd(RCC_APB2Periph_PPPx, ENABLE); RCC_APB1PeriphClockCmd(RCC_APB1Periph_PPPx, ENABLE);
Слайд 50
Лекція 1
Конфігурація/ініціалізація периферії (2)
Щоб знати, яку з 3
функцій для тактування слід викликати, потрібно знати, до якої
шини підключений периферійний модуль (інф-ія з документації або з файлу stm32f10x_rcc.с/h)
із документації на функцію у стилі Doxygen видно, що може бути її параметром
В ARM Cortex-M3 3 шини, шини даних і управління об’єднані у AHB (ARM Hi-Speed Bus).
Пристрої вводу/виводу з’єднуються з AHB через проміжні шини (ARM Peripheral Bus) APB1 (швидкість нижча) и APB2 (швидкість вища).
Типово пристрої, що працюють на меншій швидкості, під’єднані до APB1
Слайд 51
Лекція 1
Конфігурація/ініціалізація периферії (3)
4. Задати значення полям екземпляра
структури
5. Викликати функцію PPP_Init(PPP, &PPP_InitStructure);
На цьому ініціалізація завершена!
Для зміни конфігурації слід переприсвоїти значення полям екземпляра структури та повторно викликати функцію PPP_Init
Слайд 52
Лекція 1
Приклад конфігурації GPIO (1)
1. Функції і дані
для роботи з портами вводу/виводу загального призначення описані у
stm32fxxx_gpio.h/c, структура GPIO_InitTypedef міститься у stm32fxxx_gpio.h
2. Створення екземпляра структури:
GPIO_InitTypeDef GPIO_InitStructure
Слайд 53
Лекція 1
Приклад конфігурації GPIO (2)
3. Після увімкнення тактування
однією з функцій RCC_APB2PeriphClockCmd, RCC_APB1PeriphClockCmd,
RCC_APHPeriphClockCmd слід
4. задати значення
екземпляру структури, наприклад:
GPIO_InitStructure.GPIO_Pin = GPIO_Pin_All;
GPIO_InitStructure.GPIO_Mode = GPIO_Mode_Out_PP;
GPIO_InitStructure.GPIO_Speed = GPIO_Speed_50MHz;
5. і викликати
GPIO_Init( GPIOC, &GPIO_InitStructure);
Одним викликом RCC_APB2PeriphClockCmd можна ввімкнути тактування декількох модулів (звісно, підключених до тієї ж шини), через “або”:
RCC_APB2PeriphClockCmd(RCC_APB2Periph_GPIOA | RCC_APB2Periph_GPIOC, ENABLE);
