Презентация на тему Архітектура та живопис другої половини XIX століття

специфічних ознак усі жанри . Під впливом демократичних тенденцій

у розвитку всієї культури на перше місце висувається побутовий жанр , який безпосередньо відображає життя народу .
Тематичні рамки цього жанру розширюються , а він збагачується на нові сюжети і міцніше пов’язується зі суспільною проблематикою . Художники прагнуть осмислити нового героя часу , нові відносини , що складаються в суспільстві, знайти й утвердити нові мистецькі цінності. Зростання інтересу до минулого України , до національно-визвольної тематики зумовило піднесення історичного жанру.
Любов до рідного краю , відчуття природи як суттєвого чинника в понятті «батьківщина» було основою формування пейзажного жанру , що набуває самостійного ідейно - естетичного значення . Взагалі переважна більшість українських митців не були майстрами якогось одного жанру , а володіли багатьма із них .

України в осередках , що мали давні історичні й

мистецькі традиції. Більшість митців усе ж відчували свою незалежність до єдиного українського мистецтва , навіть намагалися влаштувати в Києві із наддніпрянцями виставки.

У середині XIX ст. Т. Шевченко і П. Федотов заклали основу критичного , реалістичного мистецтва .

Одесі, Києві й Харкові. В них зосереджується виставочна діяльність,

формуються місцеві художні кадри, створюються вогнища мистецької освіти. Активізація художнього життя безпосередньо пов’язана з діяльністю «Товариства пересувних виставок»(1870). Ряди передвижників постійно поповнювалися українськими майстрами живопису, графіки, скульптури. Українська тема не тільки знайшла відображення у творчості багатьох передвижників , а й сприяла посиленню романтичних тенденцій у деяких картинах І. Крамського, І. Рєпіна, пейзажних творах А. Куїнджі. Вже в 1872 р. була перша виставка цього товариства у Києві та Харкові. Наступного року до маршруту було включено Одесу, Полтаву, Катеринослав, Миколаїв та ін. міста.

проблеми ( «В люди» К. Костанді , «Об’їзд володінь»

М. Кузнецова, «Глухомань» П. Левченка , «Жертва фанатизму» М. Пимоненка , «Проводи рекрутів» І. Соколова , «Хворий» К. Трутовського тощо ). Звертаючись до теми народу і Батьківщини , митці активно утверджували позитивний ідеал , прагнули розкрити красу природи і людини , втілити в образах вічну принаду буття.

«Жертва фанатизму» М . Пимоненка

«В люди» К. Костанді

«Глухомань» П . Левченка

обставин найбільшого розвитку набули побутовий і пейзажний жанри. Історичну

тему художники розробляли значно менше , переважно це робили учні Петербурзької академії мистецтв у майстерні І . Рєпіна . Визначні представники побутового і пейзажного жанрів – С. Васильківський , С . Світославський , М . Ткаченко , К . Трутовський та ін. гідно втілили у своїх малюнках ідеали високої людяності і краси , створили полотна , сповнені почуттями народного.

К. Трутовський «Одягають вінок»

С. Васильківський «Етюд моря. Венеція»

архітектурі позначена впливом різних історичних стилів і напрямів, що

поєднувалися в одній будівлі. Це поєднання (еклектизм) і було найбільш характерним для міського, громадського і житлового будівництва . Тоді у будівництві вже почали масово використовувати нові технології та матеріали (бетон, залізо, залізобетон тощо).
З-поміж напрямів архітектурного мистецтва вирізнялися віденський неоренесанс і стиль французького відродження. Неоренесанс поширився у західноєвропейських країнах, дістався Чернівців, Львова, Києва, Одеси, Херсона, Харкова та ін. українських міст. Найтиповішими є споруди міських театрів (Київ, Львів, Одеса) та громадські будівлі.

храм Української Православної церкви – Київського Патріархату. Збудований у

1862-1882 р. р. Собор побудовано в руському неовізантійському стилі, початковий проект собору склали І. Штром і П. Спарро, пізніше його архітектор О. Беретті. У спорудженні собору брали участь архітектори Р. Бернгард, К. Я. Маєвський, В. Ніколаєв. Собор у плані – традиційний давньоруський шестистовпний триапсидний храм, але увінчаний сімома банями.

собор, будинок Першої гімназії в Києві), В. О. Шредер

(будинок оперного театру і театру Соловцова в Києві), Й. Главка (будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях), Ю. Гохбергер (будинок Галицького сейму), В. Садлівський (залізничий вокзал у Львові) та ін.

О. Беретті

Й. Главка

і розкутості українського бароко прийшов стриманий, академічний стиль класицизму.

За будівництвом міст наглядали спеціальні комісії і комітети. Громадські споруди будувалися з урахуванням їх призначення – головною метою архітектора стало не створення зовнішньої привабливості, а внутрішній комфорт (висока стеля, вентиляція, освітлення).

Перехід від бароко до класицизму відбився і на плануванні міст. Обов’язково виділяється адміністративний центр з площею, на якій розміщувалися помпезні будівлі урядових установ, квартали були прямокутними. Композиції ансамблів, окремих архітектурних комплексів, палацово- паркового ландшафту носили відкритий характер.

в 1903 році проект будівлі Полтавського земства архітектора В.

Кричевського . Розписи виконав художник Васильківський .

палац Розумовського у Батурині в живописній місцевості над Сеймом,

палац Галагана в Сокирницях на Чернігівщині, до якого прилягає лісопарк площею 600 десятин, парк «Олександрія» на березі Росі в Білій Церкві, знаменита «Софіївка» в Умані, де руками кріпаків, без використання якої-небудь техніки були насипані гори, викопані ставки.

Парк «Олександрія»

Парк «Софіївка»