Слайд 4
Особливості розвитку післявоєнної Канади
- Економічне піднесення: національний
дохід виріс удвічі, прискорилися темпи індустріалізації, Канада вийшла на
3 місце в західному світі за обсягом ВВП.
- Відкриття значних запасів нафти, газу, кольорових металів.
- Активне освоєння західних і північних територій, приєднання 1949 р. Ньюфаунленду.
- Участь у заснуванні ООН і НАТО.
- Послаблення традиційних зв’язків з Великою Британією.
- Посилення інтеграції з США.
Слайд 5
Політика Канадського уряду
партія
- Ліберальна
Програмні засади -
Неолібералізм: “держава загального
добробуту”. Значна роль державного регулювання економіки, курс на поглиблення інтеграції з США.
- Перемоги на виборах – 1945, 1949, 1953,1963р.
- Лідери – В.А. Макензі Кінг, Л. Сен – Лоран, Л. Пірсон.
Слайд 6
Основні заходи:
- Закон про канадське громадянство; верховний
суд став вищою апеляційною інстанцією Канади
( 1947 р).
- Затверджено новий прапор Канади: червоний кленовий листок на білому тлі ( 1965р).
- Об’єднано автомобільну промисловість США та Канади.
- Закон про медичне обслуговування (1966 р).
- Участь у заснуванні НАТО.
- “ Особливе партнерство” з США: 1947 р. – розміщення військових та військово – повітряних баз США; 1950 р. – угода про принципи економічного співробітництва тощо.
Слайд 7
Невирішені проблеми:
Уповільнення темпів економічного росту.
- Відсутність ефективної
програми соціально – економічних перетворень.
- Квебетська проблема.
Слайд 8
Прогресивно - консервативна
Неоконсерватизм: захист приватного підприємства, розширення прав
провінцій, відновлення традиційних зв’язків з Великою Британією.
Перемоги на виборох
– 1957 р.
Лідери – ДЖ. Дифенбейкер.
Слайд 9
Основні заходи:
- “ Канадизація економіки”: збільшено податок на
прибуток іноземних компаній державні замовлення направлялися канадським підприємствам, видобуток
корисних копалин фірмами, які мали понад 50 % іноземного капіталу.
- Сезонні громадські роботи.
- Збільшення зарплати бюджетникам, пенсій, виплат для інвалідів та ветеранів війни.
- Кредити на придбання дешевого житла.
- Біль про права громадян ( 1960 р).
- Субсидії для підтримки закупівельних цін на продукти тваринництва.
Слайд 10
Невирішені проблеми:
- Брак фінансів для частини задикларованих
програм.
- Безробіття.
- Конфлікт з провінціями через зростання
витрат на утримання центрального апарату.
Слайд 11
Проблема Квебеку
Суть проблеми:
Франкомовні громадяни канади,які проживають переважно в
провінції Квебек, становлять 27% населення країни і сповідують католицизм.
Натомість англоканадці становлять 44% населення і є протестантами. Саме англоканадці посідають провідне місце в усіх сферах життя країни, що призводить до напруження у відносинах цих національних груп.
Характер: національно – релігійний та соціально – економічний.
Слайд 12
Причини проблеми:
- Квебек – провінція з найвищим рівнем
безробіття в Канаді.
- Домінування англоканадців в економічному житті
провінції.
- Соціальна нерівність англо та франко-канадців.
- Домінування англійської мови в освіті, культурі,соціально – економічному житті та загроза насильницької асиміляції франко – канадців.
Слайд 13
Перебіг подій:
- 1949 – придушення страйку гірників
м. Асбестос за наказом Оттави викликало формування опозиції, що
обєднала різні соціальні верстви.
- 1968 р. – створення Квебецької партії. метою якої є вихід Квебеку з Канади.
- 1969р.- реформи П.Є. Трюдо: французька мова стала другою державною, ведення двомовності в регіонах, навчання в школах обома мовами.Квебеку надається значна урядова допомога.
- 1970р.- “ жовтнева криза”: через теракти нелегального фронту визволення Квебеку в провінції запровадження надзвичайне становище на один рік, введені федеральні війська, проведені арешти націоналістів.
Слайд 14
1974р.- квебецький парламент прийняв закон про єдину державну
мову првінції – французьку.
1980 р. – за відокремлення
Квебеку від канади на референдумі проголосувало 40% виборців.
1987 р. – приєднання Квебеку до конституції 1982 р. на умовах розширення прав провінцій. Але канадський парламент угоду нератифікував.
1995 р. – на референдумі 49, 9 % квебекців проголосували за відокремлення Канади.
Результати: Квебецька проблема остаточно не вирішена, хоча й втратила свою гостроту.
Слайд 15
Канада в 1970 – ті роки.
При владі –
ліберальна партія, примєр – міністр П.Є.Трюдо.
Головне завдання –
вийти зі світової економічної кризи 1974 – 1975 рр.
Обмеження допомого безробітним.
Обмеження імміграції.
Посилене державне регулювання економіки.
Обмеження іноземного капіталу в канадській економіці.
У вирішенні квебецької проблеми – принцип “ одна країна – одна нація”. В 1970 р. до Квебеку введені війська.
Зміцнення відносин з країнами західної Європи, соціалістичними країнами, “ третім світом”.
Підтримка політики розрядки першої половини 1970 – х років.
Слайд 16
Коституційна реформа 1982 р. в Канаді
Причини:
-
зіткнення прибічників федералізму та сепаратизму, централізму та регіоналізму розхитували
конституційний лад.
Зміст реформи
- Припинено дію законодавчих повноважень Великої Британії щодо Канади, проте Канада залишилась у Британській співдружності націй.
- Основний закон переданий під юрисдикцію федерального парламенту.
- Розширені повноваження провінцій.
Слайд 17
Невирішені проблеми
Франко – канадці не отримали визання рівноправності
з англо – канадцями. Акт про конституцію не підтримав
Квебек.
Не повністю включені права і свободи, передбачені документами міжнародних організацій та ООН ( право на працю на житло).
Немає гарантій конституційних прав та свобод.
Слайд 18
Канада в 1980 – ті рр. ХХст.- на
поч.ХХІ ст.
Уряди:
1980 – 1983 рр.- ліберальний уряд П.Е.Трюдо;
1984 – 1993 рр. – консервативні уряди. Б.Малруні, К.Кемпбел;
.1993-2003 рр.- ліберальний уряд Ж.Кретьєна,
з 2003р.- ліберальний уряд П.Мартіна.
Слайд 19
Періоди економічного спаду:
1980 – 1982 рр., 1990 –
1992 рр.
Економічна політика: приватизація державної власності; політика ”відкритих дверей”
для американських інвестицій;
1994р. – Договір про вільну торгівлю між Мексикою, США та Канадою ( НАФТА).
Сильний вплив глобалізації світового господарства: широкий доступ на світові ринки, зростання іноземних інвестицій тощо.
“ Стратегія однакових можливостей”: сприяння розвиткові вищої освіти і наукових досліджень.
“Створення безпечного суспільства”: вдосконалення соціальної системи, збільшення витрат на соціально – економічний розвиток до 80% федерального бюджету.
Сьоме місце за обсягами ВВП та витрат на технологічні нововведення.
Четверте місце за наукомісткістю виробництва і конкурентоспроможністю економіки.
Слайд 20
Зовнішня політика Канади
Член НАТО.
Спільне з США командування військами
проти повітряної оборони, член угоди про Об’єднане командування аерокосмічної
оборони Північної Америки ( НОРАД).
Без’ядерна держава, невеликі військові витрати.
Участь у миротворчих операціях у складі військ ООН.
Участь у санкціях проти расистського режиму апартеїду у Південно –Африканській Республіці.
2. 12. 1991р.- Канада визнала незалежність України та встановила дипломатичні відносини у повному опсязі.
Посідає вагоме місце серед країн “ великої вісімки”.
Слайд 21
Українці в Канаді
Діаспора понад 1 млн. осіб( 5
– те місце в Канаді).
Перші поселенці – жителі Станіславського
воєводства ( 1891 р).
Переважно Українці осідали в сільській місцевості слабко освоєних регіонів Північної Канади. Компактна проживання: міста Вініпех, Едмонтон, Торонто, Монреаль, Ванкувер, Оттава.
Обіймають високі посади: Роман Гнатишин був генерал – губернатором Канади, Іван Сопінко членом Верховного суду країни, 62 українці були парламентарями.
Слайд 22
Більшість українських політичних, культурних, суспільних, релігійних організацій Канади
входять до конгресу українців Канади.
Наукові установи: Наукове товариство ім.
Т.Г.Шевченка, Українська вільна академія наук ( УВАН); курс україністики викладають у 12 університетах.
Преса; “ Українські вісті ”,
“ Гомін України ” тощо.
- Коштами громади в Канаді встановлені пам’ятники Т. Шевченкові, Володимиру Святому,Лесі українці, І.Франку, жертвам голодомору 1932 – 1933рр., жертвам Чорнобиля тощо.
Слайд 23
Пьер Елліот Трюдо (фр. Joseph Philippe Pierre Yves
Elliott Trudeau, 1919, Монреаль, Канада — 2000, Монреаль, Канада)
— п'ятнадцятий прем'єр-міністр Канади. Очолював уряд протягом 15 років. Його називають –батьком сучасної Канади, який відкрив країну для всього світу і заклав платформу для процвітання країни в 90-х роках минулого століття. Він переніс центр законодавчої влади з британського парламенту в Палату Общин в Оттаві, зробивши таким чином Канаду повністю самостійною і незалежною від колишньої метрополії.
Слайд 24
Роmon John "Ray" Hnatyshyn, *16 березня 1934 —
†18 грудня 2002) — канадський політик українського походження. Син
Івана Гнатишина — сенатора від Партії прогресивних консерваторів. У 1990–1995 рр. — 24-й генеральний губернатор Канади