Слайд 2
ЗМ. 2
Історія України з середини XVII ст.
до сучасності
Заняття 3.
Україна у XVII – XVIII
cт.
Слайд 3
1. Гетьманщина наприкінці XVII - на початку XVIII
ст.
НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ:
2. Гетьманщина у геополітичних процесах ІІ половини XVIII
ст.
3. Правобережна Україна наприкінці XVII - у XVIII ст.
Слайд 4
Самостійна робота
Тема 2. Заняття 4.
Західноукраїнські землі під владою
Австрії.
1. Соціально-економічний стан західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії
наприкінці XVIIІ – у І половині ХІX ст. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ.
2. Соціально-економічний стан західноукраїнських земель під владою Австрійської імперії у ІІ пол. XIX ст.
1656 р., укладення Віленської угоди між Річчю Посполитою та Московською державою.
Гетьманство Івана Виговського – Гадяцький договір 1658 р. 16 вересня.
Січень 1663 р. – Чорна рада: обрання двох гетьманів: Павло Тетеря (Правобережжя), Іван Брюховецький (Лівобережжя).
Гетьманство Петра Дорошенко (1665-1676 рр.) – ціль правління об'єднання України, 1668 р. був гетьманом обох гетьманств.
Намагався утворити союз з Османською імперією.
Слайд 6
Перше навчальне питання
Гетьманщина наприкінці XVII - на початку
XVIII ст.
Слайд 7
Іван Самойлович
(?-1690)
Гетьман Війська Запорізьського на Лівобережній Україні
с 1672 по 1687 роки
Слайд 8
«Вічний мир» суттєво ускладнив становище лівобережного гетьмана І.
Самойловича.
До того ж не вдалі кримські походи;
Призначення
на посади полковників родичів;
Підпорядкування української церкви Московському патріархові 1686 р.
Після усунення І. Самойловича гетьманська булава на Лівобережжі 1687 р. дісталася генеральному осавулу І. Мазепі (1687—1708).
Слайд 9
Іван Мазепа
РОКИ ЖИТТЯ (1639-1709)
ГЕТЬМАНСТВО (1687-1708)
Слайд 10
Своєю політикою Іван Мазепа зміцнив гетьманську владу.
Основну
ставку робив на козацьку старшину, як вищий стан населення
Гетьманщини.
Відновив панщину на лівобережной Україні.
Був найближчим радником Петра І.
В питанні посилення та розширення свого впливу на Україні покладався на Петра І.
Слайд 11
ПІВНІЧНА ВІЙНА (1700-1721 рр.)
між Швецією і Росією
та їх союзниками.
Мета: вихід Росії до Балтійського моря.
Гетьманщина
надавала активну військову допомогу Росії.
Слайд 12
Петро І
(1672-1725)
Останній цар Всєя Русі з династії Романових
і перший Імператор Всеросійський
Слайд 13
КАРЛ ХІІ
(1682-1718)
Король Швеції в 1697—1718 роках
Слайд 14
У 27 вересня 1707 р. І.Мазепа уклав таємний
союз із Карлом ХІІ.
У жовтні 1708 р. Військо
Карла XII вступило в Україну.
На його бік перейшов І.Мазепа з 4 тис. козаків, а також 8 тис. запорозьких козаків.
У 1708 р. обрали нового гетьмана, і ним став Іван Скоропадський (1708-1722 рр.)
27 червня 1709р. відбулася Полтавська битва, яка завершилась поразкою Карла XII та І. Мазепи.
Слайд 15
21 вересня 1709 р. у с. Варниця неподалік
від Бендер помирає гетьман І. Мазепа. Українська еміграція обирала
гетьманом П. Орлика, гетьманом який так і залишився гетьманом у вигнанні. Він склав проект першої Конституції України, яка отримала назву ”Пакти і Конституція прав і вольностей Запорозького війська.”
Пилип Орлик
(1672-1742)
Гетьман правобережної
України
Слайд 16
Друге навчальне питання
Гетьманщина у геополітичних процесах ІІ половини
XVIII ст.
Слайд 17
Зазначений період поділяється на два періоди:
діяльність Малоросійської колегії,
правління Гетьманського уряду.
1722-1727 рр.,
1734-1747 рр.
1764-1781 рр. – ліквідація Лівобережного
гетьманства, створення Малоросії.
Разом з тим відновлення гетьманату у 1727-1734 рр. – Данило Апостол та 1747-1764 рр. – Кирило Розумовський.
Причини відновлення гетьманату пов'язані із початком русько-турецьких війн за відвоювання Півдня України та Криму у Османської імперії і вихід на Чорне море.
Головна ударна сила в війні складалася саме з козацького війська.
Слайд 19
Катерина ІІ
(1729-1796)
Імператриця Всеросійська
с 1762 по 1796 роки
Слайд 20
Російсько-турецькі війни, що точилися впродовж 1768–1791 рр.
Доленосний
Кючук-Кайнарджійський мирний договір, за яким до складу імперії відійшов
Південь України а згодом й Крим.
Турки зреклися сюзеренітету над Кримським ханством, яке незабаром, у 1783 р., було приєднане до Росії.
У 1770 р. виникло місто Олександрівськ (Запоріжжя), 1778 р. – Херсон, 1783 р. – Севастополь, 1787 р. Катеринослав, 1789 р. – Миколаїв, 1794 р. – Одеса.
Слайд 22
3 серпня 1775 р. – ліквідація Запорізької Січі
Слайд 23
Губернія з такою назвою була створена 22 березня
1764 р.
В житті населення півдня, ця назва буде повертатися
ще де кілько разів у ХІХ ст., остаточно назва «Новоросія», як територіально-адміністративна одиниця зникне у 1872 р. і знову повертиться з небуття у ХХІ ст.
16 грудня 1764 р. Комісія Сенату оголосила постанову про скасування автономних слобідських полків.
У 1835 р. Слобідсько-Українська губернія взагалі була скасована, а більша частина її території була включена у новостворену Харківську губернію. Менша, північна і північно-східна – також населена переважно українцями, стала частиною Курської і Воронізької губерній Росії.
Слайд 24
Третє навчальне питання
Правобережна Україна наприкінці XVII - у
XVIII ст.
Слайд 25
Після поразки Української революції подальшу долю українських земель
визначали сусідні держави — Польща, Росія та Туреччина.
На
Правобережжі Польща відновлювала порядки які існували до повстання Б. Хмельницького.
У 1699 р. Польський сейм скасував на Правобережжі козацький устрій. Козаки були поза законом, за винятком тих, що наймалися на службу до польських магнатів.
Панщина становила 5-6 днів.
Відновлювалося переслідування православних.
Слайд 26
Посилення польського гноблення викликало хвилю повстань. З 1700
по 1704 рр. точилася визвольна боротьба правобережного козацтва на
чолі з фастівським полковником Семеном Палієм.
Семен Палій
(?-1710)
Полковник Білоцерківський (фастовський)
Слайд 27
На Правобережжі поширився рух гайдамаків
У другій пол. XVIII
ст. гайдамацький рух переріс у народно-визвольне повстання, яке отримало
назву Коліївщина. Тривав з 1734 по 1768 рр.
Найвідоміші лідери: Максим Залізняк та Іван Гонта.
Повстання було спрямовано проти польського гноблення, на ліквідацію панівної верстви суспільства, великої земельної власності.
Царський уряд допоміг Польщі у його придушенні.
На Галичині, Закарпатті, Буковині соціальний протест проявився в русі опришків.
Найбільш відомим ватажком був Олекса Довбуш(з 1738 по 1745р.)Рух опришків був придушений австрійським урядом в першій половині ХІХ ст.
Слайд 28
На долі українських земель три поділи Речі Посполитої
позначилися таким чином: за першім в 1772р. до Австрії
відійшла Галичина;
за другим у 1793р. До Росії відійшло Правобережжя (Київщина,Волинь,Поділля);
за третім поділом 1795 р. до Росії відійшла Волинь (Берестейщина).
До Австрійської імперії була приєднана в 1775р. Буковина. Під безпосереднім контролем Габсбургів перебувало і Угорське королівство разом з українським Закарпаттям.
З 1867р. Австрійська імперія отримала назву Австро-Угорщини. На кін.XVIIIст. Українські землі опинилися в складі-Російської та Австрійської імперій.
Слайд 29
В період з кінця XVII до кінця XVIII
ст. Україна крок за кроком втрачала свої права, незалежність,
свій устрій, церковну автокефалію, навіть своє ім’я, що його офіційно заступило «Малоросія». Хоча , при цьому і збереглася ідея незалежності, суверенності України, ця ідея не згасала і в найтяжчі часи, її успадкували діячі ХІХ ст., вона лягла підвалиною відродження України у ХХ ст.
ЗАКЛЮЧЕННЯ