Презентация на тему Видатні люди Польщі

— військовий і політичний діяч, організатор антиросійського повстання у

Польщі 1794 року, герой Польщі та Білорусі, почесний громадянин Франції та США .

астроном і математик, фізик, правник, дипломат, економіст, канонік, лікар

і астролог. Автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи.
Він відкрив, що Земля є кулею, математично обґрунтував ідею про рух Землі та інших планет навколо Сонця, визначив послідовність розташування планет, обчислив їх відносну віддаленість від Сонця тощо. До заслуг Коперника належать проектування і будівництво гідравлічної машини у Фромборку, що постачала в будинки воду, а також запуск польського монетного двору. В 1526 році відкрив закон обігу грошей, надалі названий «Законом Коперніка-Ґрешема».

- видатний польський вчений фізик, хімік. Лауреат Нобелівської премії

з хімії та фізики (єдиний учений за історію премії у двох різних галузях природничих наук - в 1903 р. з фізики, в 1911р. з хімії). Велику частину життя Марія Складовської-Кюрі провела у Франції. Її основними досягненнями можна вважати розвиток теорії радіоактивності, радіоактивні методи розділення ізотопів і відкриття двох нових елементів - радію і полонію. Під її особистим контролем здійснювалося перше дослідження в світі з лікування раку за допомогою випромінювання.

купюрах – на банкноті номіналом 20 тисяч злотих 1989

року випуску та банкноті номіналом 20 злотих 2011 року випуску.

– геній музики XIX століття: польський композитор, піаніст-віртуоз та

педагог. Автор чисельних творів для фортепіано.
По-новому трактував жанри – відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, зробив скерцо самостійним танцем, підніс на новий рівень польські народні танці – мазурку, полонез.
Основну частину свого життя провів у Парижі. Хоч сам він похований у Парижі на відомому кладовищі Пер-Лашез, та серце Шопена замуровано за заповітом в одній з колон в костьолі Святого Хреста у Варшаві.

опер, батько польської національної опери. Його оперні адаптації народних

мелодій за часів історичних розділів країни піднімали цивільний дух польського народу.

Станіслав Монюшко (1819 - 1872)

1833)
– польський композитор і політичний

діяч Речі Посполитої, Великого князівства Литовського, граф, племінник великого гетьмана литовського Михайла Казимира Огінського.
Написав багаточисленні бойові пісні, марші, полонези. Найбільшу славу йому приніс полонез “Прощання з Батьківщиною”, більш відомий як “Полонез Огінського”. Деякі дослідники приписують Огінському музику польського гімну (мазурка Домбровського, автор слів Юзеф Вибіцький).

- польський композитор і диригент, один з найбільших музикантів

XX ст.
Автор 4-х симфоній, низки камерно-інструментальних і камерно-вокальних творів.Чотири рази у 1959–1985 рр. йому присуджувалася Перша премія Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО. Він - володар багатьох інших престижних премій. Нагороджений золотою медаллю Королівського філармонічного товариства Великобританії (1987), кавалер французького Ордена мистецтв і літератури, польського Ордена Білого орла (1994), почесний доктор багатьох університетів, включаючи Кембриджський. Його твори виконували кращі музиканти світу, серед яких Мстислав Ростропович.

— сучасний польський композитор, диригент, педагог.
Володар

головних нагород багатьох престижних музичних конкурсів, у т.ч. «Греммі» (1998,1999) і нагороди для найкращого композитора на фестивалі в Каннах (2000). У 2004 р. нагороджений Імператорською премією (нагорода Японського Імператора, яку прийнято вважати Нобелівською премією у мистецтві).
Написав музику до 85 фільмів і театральних вистав. Його музика звучить в фільмах «Сяйво» Стенлі Кубрика, «Дикі серцем» і «Внутрішня імперія» Девіда Лінча, «Острів проклятих» Мартіна Скорсезе).

— сучасний польський композитор кіномузики і театру.
Відомий своєю

співпрацею з польськимии режисерами Кшиштофом Кещлевським і з Агнєшкою Холланд. Міжнародний успіх принесли йому музичні композиції до фільмів «Декалог», «Подвійне життя Вероніки», «Три кольори: синій, білий, червоний».
Володар багатьох престижних музичних нагород, в т.ч.Срібного ведмедя на кінофестивалі в Берліні та нагороди Об’єднання критиків в Лос-Анджелесі. Член Французької Академії мистецтв і науки.

один з найвідоміших польських поетів і драматургів епохи Відродження.

Автор героїко-комічної поеми «Шахи»(видана 1564 р. або 1565 р.), трагедії «Відмова грецьким послам» (1578). Це — написана білим віршем трагедія, в основу якої покладено зміст однієї із пісень гомерівської «Іліади», де грецькі посланці вимагають від Паріса повернути викрадену ним Єлену. «Відмова грецьким послам» стала одним із перших польських зразків світської драми у польській літературі.

один із найвидатніших польських поетів, засновник польського романтизму, родоначальник

нової польської літератури і нової польської мови, діяч національно-визвольного руху.
Його роль для польської літератури можна порівняти з роллю Пушкіна для російської літератури, Шевченко - для української. В Західній Європі він порівнюється з Байроном та Ґете. Відомий як автор поетичної новели «Дзяди» та національного епосу «Пан Тадеуш», який вважають останнім великим епосом шляхетної культури Речі Посполитої.

— один із найбільших польських поетів і драматургів епохи

Романтизму поряд з Міцкевичем.
Палкий демократ. Популярність завоював революційними віршами 1830-1831 рр.
Створив польський романтичний театр. Відомі його драми: «Кордіан» (1834), «Мазепа» (1839), улюблене створіння поета – казкова і напрочуд поетична «Балладина» (1839).
Найпрославленіша й найоригінальніша його поема - «Беньовський» (1841).
Після розгрому польського повстання з 1931р. - в еміграції, помер від туберкульозу в Парижі. У 1927 р. його тіло було перевезе-но до Кракова і поховано на Вавелі. .

видатний польський прозаїк. Він — автор низки оповідань і

романів, зокрема, «Без догми» (1889–1890), «Quo vadis» (1896, перекладений більш ніж сорока мовами),«Хрестоносці» (1897–1900).
Творчість Сенкевича відіграла велику роль в історії польської культури і отримала всесвітнє визнання (Нобелівська премія з літератури 1905 року «за видатні заслуги в області епосу»). Більшість його романів екранізовано.

польський письменник, один з основоположників польської новели, представник критичного

реалізму, що заперечував романтизм.
Справжнє ім'я - Олександр Гловацький. Учасник польського повстання 1863–1864.
Спочатку писав гумористичні оповідання, не маючи змоги писати на серйозні теми, але згодом з'являються оповідання «Жилець з горища»(1875), «Сирітська доля»(1876), «Михалко» і «Антек»(обидва - 1880), ін.– до 1885 р. Їх близько 60-ти; далі - повість «Форпост»(1885); соціально- психологічні романи «Лялька»(1887–1889), «Емансиповані жінки»(1890 –1893); історичний роман «Фараон» (1894 –1895); роман «Діти» (1908).

Його твори перекладені багатьма мовами.

— польський поет, прозаїк, есеїст, перекладач, літературознавець, дипломат,

юрист. Нагороджений Нобелівською премією з літератури (1980), Нейштадтською літературною премією (1978),орденом Білого Орла(1994).
Є класиком польської літератури, але водночас, завдяки йому польська культура 2-ї половини ХХ ст. мала модерне обличчя.
Першою збіркою віршів «Поема про застиглий час» (1933) Мілош розпочав свою багатотомну творчість. Світову популярність принесла йому книга нарисів «Поневолений розум» (1953).

поетеса і перекладачка, одна із небагатьох жінок, нагород-жених Нобелівською

премією в галузі літератури (1996), відзначена Орденом Білого Орла (2011), член Польської академії знань, член американської Академії мистецтва і літератури (з 2001).
Її перші роботи - в дусі соцреалізму. Основні збірки поезій: «Тому живемо» (1952), «Волання до Єті» (1957), «Сто потіх» (1967), «Велика кількість» (1976), «Люди на мості» (1986), «Кінець і початок» (1992), «Мить» (2002), «Забавлянки для великих дітей» (2003), «Вистачить» (2012). Її книги перекладено на 42 мови.

— польський живописець, автор багатьох батальних та історичних

полотен.
Полотна цього талановитого і працелюбного художника викликали запеклі суперечки. Одні вихваляли їх, інші – критикували з піною біля рота. Але байдужим до його картин не залишилось нікого.
«Він належав до найбільших художніх велетнів XIX століття»
Стасов.

Автопортрет, 1892

В основі картини - реальні історичні події, що відбулися

в 1773 році на сеймі у Варшаві.

Відомі полотна Яна Матейка :

Крайового відділу Галицького сейму у Львові.

витримане у традиціях "палацового портрета", але від нього віє

домашнім затишком і теплом.

Крім історичних полотен, з-під пензля Матейка вийшло безліч (більше ста) портретів.

галереєю у старшого сина художника Тадеуша в 1909 році.

1879
Свій портрет у шлюбній сукні Теодора Матейко порвала в

припадку ревнощів. Матейко, бажаючи помиритися з нею, в 1879 році написав новий .

базиліки Маріацького костелу в Кракові
У 1889-1891рр. Матейко разом з

учнями під час реставрації виконав розпис базиліки Маріацького костелу в Кракові.

польський кінорежисер і кіносценарист. Володар «Оскара» (2000 р. за

видатні заслуги у кінематографі).
Його фільм-дебют про польську молодь у воєнні роки «Покоління» (1955) поклав початок «польській школі кіно». Фільм "Канал" (1956) у 1957 році фільм був удостоєний в Каннах Срібної пальмової гілки. А фільм «Попіл і діамант» (1958), удостоєний винагороди ФІПРЕССІ на МКФ у Венеції (1959), увійшов до Золотого фонду світового кінематографа (в десятку кращих кінострічок).
Кінофільм "Пан Тадеуш" (1999) - екранізацію одноіменної поеми Адама Міцкевича - Вайда вважає своїм головним твором.

з найбільш відомих польських кінорежисерів, лауреат премії Оскара. У

світовому кінематографі він є знаковою фігурою. Багато молодих режисерів прагнуть наслідувати його, але стиль Поланського все одно залишається неповторним. Його фільми отримали численні престижні нагороди в різних країнах. Досить відомі його фільми «Дитина Розмарі» (1968), «Китайський квартал»(1974, номінований на 11 «Оскарів»), «Тесс» (1979, номінований на 3 «Оскара»), «Дев'ята брама» (1999) і «Піаніст» (2002, «Золота пальмова гілка» на Каннському кінофестивалі , «Оскар» за найкращу режисуру) і т.д.

польський кінорежисер і сценарист.
Відомі його роботи — фільми

:
«Знахар» (1982);
екранізації трилогії Генрика Сенкевича — історичні фільми
«Пан Володиєвський» (1968),
«Потоп» (1974) — у 1975 р. отримав номінацію на «Оскар», як «Найкращий фільм іноземною мовою»,
«Вогнем і мечем» (1999) – 2 місце в списку найдорожчих польських фільмів, став одним із найбільш відвідуваних польських фільмів, знаменитий український актор Богдан Ступка виконав в ньому роль Богдана Хмельницького.

Зірка Єжи Гофмана на
Алеї зірок у Лодзі