художник. Його творчість охопила декілька галузей малярства: портретну, пейзажну,
жанрову, релігійну.Як представник останньої доби класицизму, Шевченко уникав великих академічних полотен. Його творчість найкраще виявлялася у невеликих інтимних речах.
Особливу малярську славу йому здобули портрети.
У романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка» уже помітний відхід від академізму.
Різнобічний талант митця відбився і в художній графіці (серія «Мальовнича Україна»). 1860 року Тарасу Шевченку надали звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв. Нажаль, заслання та заборона малювати перешкодили йому розкритися в повній мірі його живописному таланту.