внутрішній світ особистості, її думки, стан душі
Композиція – фрагментарна;
твір побудований як потік свідомості головного героя.
Герой твору — Джакомо, в якому автор втілив концепцію про неперевершеність, багатогранність людської натури, здатної творити свій неповторний світ, не обмежений реальністю.
В основі твору — історія кохання, яка поступово перетворюється на історію душі, що прагне самопізнання і через себе пізнання життя і духу епохи.
Автобіографічні факти: перебування в Італії, Франції, Ірландії, робота вчителем англійської мови, одруження тощо. Ці факти переосмислені, узагальнені. Власна біографія лише привід для роздумів про життя людини, її поривання і падіння, надії і розчарування, про мистецтво, пошуки себе у світі й усвідомлення сенсу існування. Тому твір набуває філософського значення.
"Джакомо"