Слайд 10
Разом з братом Іваном Біликом у 1875 році
закінчив роботу над романом «Хіба ревуть воли, як ясла
повні?»
Слайд 11
Аналіз роману Літературний рід: епос Жанр «Хіба ревуть воли»: соціально-психологічний роман
Інша назва (авторський підзаголовок): «Пропаща сила» Тема «Хіба ревуть воли»: зображення життя
та боротьби українського селянства проти соціального гноблення, зокрема кріпосництва, напередодні і під час реформи 1861 року. Видання: 1880 рік, Женева Головні герої твору: Чіпка, його мати Мотря («найбільш трагічний жіночий образ української літератури»); батько – Іван Варениченко (Хрущ, Хрущов, Притика); Оришка – бабуся Чіпки; Максим Ґудзь, Матня, Лушня, Пацюк – «Пропаща сила»; Явдоха (Явдошка) – дружина Максима; пани Польські; чиновництво – Порох, Чижик; Галя («польова царівна») – дружина Чіпки, Грицько – друг дитинства Чіпки; Христя – дружина Грицька. Проблематика: Людина і суспільство Батьки і діти Добро і зло Народна мораль Жіноча доля Кріпацька неволя «Пропаща сила» Хабарництво Місце дії – село Піски
Слайд 12
Цитати про героїв Про Чіпку:Це широкоплечий двадцятирічний парубок, з
гострими карими очима, довгобразим лицем, одягнений у білу вишивану
сорочку та просту свиту, накинуту наопашки. На голові в нього висока шапка. Баба Оришка: Вона була дитині єдиним порадником, добрим янголом і вихователем. Поки мати наймитувала, баба Оришка і доглядала хлопчика, і знайомила з навколишнім світом, і звеселяла онука казками. Мотря: Чоловік Мотрі виявився «двужоном», і, коли покинув її вагітною й вернувся до першої жінки, Мотрю підняло на глум все село. Вона й сама не знала, хто вона: чи заміжня покритка, чи невінчана вдова. Грицько:Купивши грунт, почув себе Грицько зараз іншим, немов на аршин виріс… Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда