Презентация на тему Презентація по І.Франку (Гріффен М.)

вгору йде…»

І.Франка. З них близько 1020 художніх, біля 630 перекладів

майже з усіх мов світу, 1200 наукових праць, 1650 публіцистичних статей, більше 1000 листів до вчених та товаришів.

(1878), соціальний роман «Борислав сміється» (1882, уперше зображені початкові

форми революційної боротьби робітництва та стихійне пробудження його класової свідомості).

соціально-психологічна повість «Перехресні стежки» з життя інтелігенції. Назва твору

символізує «перехрещені» життєві шляхи персонажів. Кожен із героїв повісті є носієм сформованого світогляду, має власні плани, інтереси, правила й норми. Перед нами — герої різних статей, різних соціальних верств, професій, врешті — різних національностей. Життєві перехрестя залишають свій відбиток на їх внутрішньому світі.

— це показ важкого життя зубожілого галицького селянства; друга

— зображення громадської діяльності адвоката Євгена Рафаловича, який постає носієм головної проблеми твору. Обидві лінії пов'язані з молодим адвокатом Є. Рафаловичем, який приїжджає працювати в одне з міст Галичини. Він пробуджує свідомі почуття солідарності у селян, шукає поліпшення долі народу, невтомно викриває державну бюрократію.

психологічну характеристику «руського», тобто українського села, мешканці якого —

люди темні, затуркані, залякані, безправні. Неосвічені, наївні та довірливі селяни не вміють захистити себе, не знають, кому вірити. Вони так звикли до свого пана, що не розуміють, як самі могли б керувати майном, прибутками.

проблеми добра і зла, особистості і народу, бідності і

багатства, людської гідності і духовної ницості, людини і закону. У творі Франко розкриває взаємозв'язки українського селянства та інтелігенції, стосунки між різними суспільними групами, проблеми влади та підлеглих, зневір'я і затурканості селян, проблеми тодішнього судочинства, проблеми подружніх стосунків, безправ'я жінки в суспільстві.

І. Франка. До твору подано підзаголовок «Із записок відлюдька».

У новелі змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Героїня дуже помилилася у своєму виборі, і це призвело до тяжких моральних та фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше чисте й незаплямоване кохання.

І .Франка у 1905 році – у «золотий період»

його творчості. У цей час письменник шукав нові шляхи вираження думки, опрацьовував нові теми, мотиви. Як справжній митець, письменник мав нахил «обсервувати життя в його найрізноманітніших проявах» і творив у стані «тієї ніколи й нічим не заспокоєної гарячки, котра змушує… перейматися стражданнями й радощами, думками й мріями інших людей».

кохання як джерело щирих людських переживань. Хоч і дещо

тенденційно, письменник підносить живе людське почуття, яке розбиває всі штучні ситуації й регламентації естетично впорядкованого світу. Притчова структура набуває то мелодраматичного то іронічного, то філософсько-етичного смислів.