Презентация на тему Франц Кафка „Перевтілення”

і жити праведно – він зробив предметом творчості, яка

у кожній своїй фразі є свідченням розчарованої доброї волі.
Томас Манн.

3 липня 1883 року в Празі в родині власника

магазину оптової торгівлі галантереєю.
Франц був старшим сином і мало спілкувався з трьома молодшими сестрами. Материнські гени і батьківське виховання створили особистість, схильну до рефлексії і самоаналізу.

мати Ф.Кафки

чеське походженя: Кафка — це галка, і галка буде

служити емблемою торгового дому. Існує дві версії щодо походження прізвища: прізвище присвоєно родині при Йосипі II, у той час коли євреї отримали цивільний статус. Сам Франц Кафка ідентифікував себе з образом цього чорного птаха і завжди ненавидів обидва «К» в своєму прізвищі.

залишилися при цьому у світі темного міщанства, де всі

інтереси зосередились на "справі", де мати безсловесна, а батько безперервно хизується тим приниженням і знегодами, яких він зазнав для того, щоб вибитися в люди. І в цьому темному і затхлому світі народився і ріс письменник не тільки тендітний і слабкий фізично, але й чутливий до всякого прояву несправедливості, неповаги, грубості та корисливості. Письменник у 1901 році вступає до Празького університету, спочатку вивчає хімію і германістику, потім юриспруденцію. Після закінчення університету працює в суді, страховому бюро, де працює майже до кінця життя.

молодості, але працював він повільно і важко, хоча до

25 років було ним написано безліч віршів і якась кількість прози, вівся і щоденник, але все це було спалено, коли Кафку виповнилося 26 років, і п'ять місяців він обдумував свої літературні можливості, поки в 1910 році не поновив ведення щоденника.

яким подружився в 1903 році, але дружба це була

не надто серцева - Брод нарікає, що цілих сім років Франц не показував йому своїх літературних творів.

Хліб насущний Франц Кафка заробляв, служачи в страховому товаристві, що давало йому також можливість ознайомитися з положенням трудящих Богемії.

своєю нареченою Феліцією Бауер він упродовж п'яти років заручався

навіть двічі.

була зустріч з журналісткою і перекладачкою Міленою Єсенською (вона,

до речі, стала першою перекладачкою його творів чеською мовою). Ця жінка мала непересічну вдачу, її Кафка по-справжньому любив. Утім, любовні стосунки з М. Єсенською, що їх письменник переживав з величезною емоційною інтенсивністю, також не увінчалися шлюбом: Мілена була заміжньою жінкою і, попри сильне почуття до Кафки, так і не наважилася покинути свого чоловіка.

років, стали три незавершених романи: «Зниклий безвісти» (інша назва

- «Америка», був розпочатий 1912 p.), «Процес» (1914—1915), «Замок» (1922); новели, притчі, афоризми. Особливе місце у літературній спадщині Ф. Кафки посідають його щоденники та листи, що балансують на межі документальної та художньої прози.
Лише незначна частина написаного побачила світ за життя автора: два уривки з новели «Опис однієї боротьби» (1909), збірка «Споглядання» (1913), перший розділ роману «Зниклий безвісти» (1913), новели «Вирок» (1912), «Перевтілення» (1912), «У виправній колонії» (1919), збірка новел «Сільський лікар» (1919); упродовж останнього року життя Кафка готував до друку збірку «Голодомайстер».

з молодою єврейською дівчиною Дорою Дімант, яка спочатку стане

символом його (нарешті!) самостійності - вони поїдуть жити до Берліна, а потім скрасить його останні дні. Помер Франц Кафка 3 червня 1924 в санаторії Кірлінг під Віднем, встигнувши переглянути гранки підготовленого до видання збірки оповідань «Голодар». Похований у Празі на Страшніцком кладовищі.

Могила Кафки на Новому єврейському кладовищі міста Праги. Надпис івритом говорить:
«Аншл син Гениха Кафки та Етл; нижче — батько: Гених син Якова Кафки та Фрадл, мати: Етл, дочка Якова Леві та Ґути»

всі своє літературне та епістолярна спадщина, той зберіг все,

що вдалося зібрати, і, починаючи з 1925 року, видав спочатку всі три незавершених роману, а потім - решту прозу, щоденники і листи. Написав він і біографію Франца Кафки. Його непослух явило світові не тільки геніального письменника, а й загадку - літературну, філософську та екзистенційну, - над вирішенням якої б'ється вже кілька поколінь дослідників його творчості та просто читачів.

Франца Кафки» («Franz Kafka's ‘It's a Wonderful Life’», Велика

Британія, 1993 (1995). Режисер: Пітер Капальді. В ролі Кафки Річард Грант. Фільм отримав премію «Оскар»)
«Співачка Жозефіна та мишачий народ» (Україна-Німеччина, 1994. Режисер: Сергій Маслобойщиков)
«Кафка» («Kafka», США, 1991 Режисер: Стівен Содерберг. В ролі Кафки: Джеремі Айронс)
«Замок» (1997) (Das Schloss. Режисер: Міхаель Ганеке)
«Замок» (Росія-Німеччина-Франція, 1994. Режисер: Олексій Балабанов)
«Процес» («The Trial», Німеччина-Італія-Франція, 1963. Режисер Орсон Веллс)

багато разів:
«Людина, що неймовірно зменшилася» (1950-ті)
«Муха» (Курта Ньюмана, 1956)
«Муха»

(римейк Девіда Кронненберґа, 1986)
«Кислотний будинок»
«Перевтілення», 2002)

В Україні за його творами знято фільми: «Людина К.» (1992) та «Співачка Жозефіна й мишачий народ» (1994, удостоєний призів на кінофестивалі «Кіношок-94» в Анапі, «Молодість-94» в Києві, Каїрському міжнародному кінофестивалі, кінофестивалі «Література і кіно» в Гатчині тощо).

й буденного, трагічного та іронічного, натуралістичних деталей і складної,

затемненої символіки

Магічний реалізм – невідповідність між реалістичним способом зображення і абсолютно неправдоподібними подіями. Кафка розташовує магічний реалізм у самий центр буденності.

ядро кафківських текстів становлять ідеї знеособлення та відчуження особистості

у світі, її залежності від незбагненної та всесильної влади.
Зображуючи конфлікт особистості зі світом, письменник зосереджується не на соціальному чи психологічному аналізі, а насамперед на дослідженні універсальних законів світового буття.

- зі своєю внутрішньою біографією, у якій важливу роль

відігравали конфлікт з батьком, проблема шлюбу та суперечливе ставлення до власної творчості.

на 7 грудня 1912 року. Робота багато разів уривалась

різними сімейними та службовими обставинами. Видається вона у 1915 році. Новела має автобіографічні джерела: Грегор згадує про невдале сватання до касирки лавки капелюшків (Ф. Бауер носила екстравагантні капелюшки).
Ім'я героя було взяте з роману Я- Вассермана, де діє Грегор Замасса. - Це не просто фантастика, це величезна метафора, у якій автор підкреслює жахливість життя маленької людини. Все буденне - і в оточенні, і у стосунках - призводить до того, що людина починає втрачати свої людські риси, перетворюючись на потвору, на комаху.
Символ комахи - символ мертвого, тваринного існування звичайної сірої людини.