Презентация на тему Призначення, бойові можливості і принцип роботи НРЗ-1Л24

розміщення апаратури НРЗ.
Структурна схема НРЗ. Тракти проходження сигналів.

завдань:

загального пізнавання повітряних об'єктів;
індивідуального пізнавання повітряних об'єктів за

принципом “Де ти?”;
прийому аварійного сигналу ТРИВОГА від повітряних об'єктів своїх сил та визначення їх місця знаходження на екрані РЛС при прийомі сигналу БIДА.

Бойові можливості і технічні характеристики 1Л24

своїх сил та засобів робить оператор або автоматичний пристрій

обробки сигналів.

Вигляд відміток пізнавання на екрані індикатору

хвиль, що умовно називаються ІІІд та VІІд.
ІІІд відповідає роботі

НРЗ у системі “КРЕМНИЙ-2М”. Для формування сигналів на запит та відповідь використовується одна й та ж несуча частота f1.
VІІд відповідає роботі НРЗ в системі “Пароль”. Для формування сигналів на запит використовується частота f4, для сигналів у відповідь - дві частоти: f2 та f3. VІІд є основним.

обмежену кількість сигналів запиту та кодів сигналів відповіді, що

встановлюються за розкладом. Реалізується як в ІІІ так i в VІІ діапазонах хвиль. Використовується як режим мирного часу для пізнавання переважно цивільних літаків.

прийняття рішення про приналежність об’єкта до своїх ЗС при

наявності сигналу “Я свій” близька до 1. Імітостійкість забезпечується завдяки використанню засекречувальної апаратури ЗАО-П запитувача. Реалізується цей режим тільки в VIIд хвиль. Для Повітряних Сил є основним режимом роботи як у мирний так і у воєнний час.

Оператор (штурман), знаючи індивідуальний номер пілота, може визначити його

місцезнаходження на екрані РЛС серед інших літаків. Реалізується як в ІІІ так і в VII діапазоні хвиль.

запиті на світловий сигналізатор “Инд. Т”, що знаходиться на

робочому місці оператора (пульті 195УФ01). Реалізується завжди незалежно від встановленого режиму та діапазону. Аналог сигналу “SOS”.
2.Режим прийому аварійного сигналу “Біда”. Сигнал “Біда” може бути прийнятий тільки в режимах загального пізнавання, тобто РІ чи РІІ, при ввімкненому запиті як відповідь на сигнал запитувача як в ІІІд так і в VIIд.
3.“Контрольне пізнавання”. Використовується тільки в ІІІд для підтвердження того, що об’єкт, який в РІ видає сигнал “Я СВІЙ”, насправді належить до своїх ЗС, а не є літаком противника, що імітує сигнал відповіді.
4.“Режим запиту кораблів”. Структура сигналу запиту при пізнаванні надводних об’єктів дещо змінюється. При цьому відповідатимуть тільки кораблі. Використовується переважно по лінії “Б-К” в РІ і РІІ у ІІІд та VІІд.

конструктивно виконаний на антені РЛС. Зона пізнавання перекриває зону

огляду РЛС (Дпізнав>Двияв).
Антенний пристрій формує вузьку діаграму направленості (ДН) у горизонтальній площині та широку - у вертикальній.

апаратні режими обробки сигналів:
режим захисту від активних шумових перешкод

(АШП), що діють в напрямку бокових пелюсток. Реалізується застосуванням автоматичного одноканального квадратурного компенсатора перешкод (АКП):
Кп АКП = 6÷8дБ (5 разів)
режим захисту від несинхронних перешкод. Реалізується в усіх режимах (крім ІІр) за рахунок додаткової обробки вихідних сигналів дешифратора в аналізаторі сигналів відповіді (АСВ);

пелюсток ДН основної антени. Реалізується застосуванням додаткової ненаправленої антени

ПБП та фазової обробки сигналів в приймальному пристрої (у ІІІд);
В VIIд реалізується також режим захисту “на передачу”. Суть його полягає у неможливості вмикання відповідача літака сигналами запиту, які випромінюються боковими пелюстками ДН НРЗ, що призвело б до появи хибних відповідей на екрані.
режим підвищеної імітостійкості - “Режим И”. Вмикається у випадку коли противник намагається імітувати сигнали відповіді.

РіVII > 920Вт. РіІІІ > 870Вт.
Чутливість приймально -

дешифруючого тракту:
Рпр minVII > 104дБ/Вт.
Рпр minIII > 108дБ/Вт.
Роздільна здатність:
за дальністю:
VIIд < 500м; ІІІд < 3000м.
за азимутом:
VIIд < 8°; ІІІд < 11°.

Fп=FпРЛС / 3;
режим внутрішнього запуску з Fп=250Гц використовується для

автономної перевірки та регулювання НРЗ.
Потужність, що споживається: Рспож= 600Вт.
Час вмикання 2хв.
Середній час напрацювання на відмову 200год.

6110/912) у складі якого: бл.55С, бл.55Т, бл.55Х, бл.55Я.
Стойка У0220000,

у ній:
бл.У0020100 – задавальний генератор;
бл.У0020400 - фідерний пристрій.
Стойка У0200000, у ній:
бл.У0030100 - приймальний пристрій;
бл.У0070100 – шифро-дешифруючий пристрій та аналізатор сигналів відповіді;
бл. У0080100 - імітатор сигналів відповіді.
Стойка У0210000, у ній:
бл.У0070200 - І - поширювач каналів аналізатора сигналів відповіді;
бл.У0070200 - ІІ - поширювач каналів аналізатора сигналів відповіді.

Склад і розміщення апаратури НРЗ

Тракти проходження сигналів

РЛС, до НРЗ надходять команди управління режимами роботи. В

режимі місцевого управління, який використовується для ТО, команди управління надходять з місцевого пульту управління (МПУ), що розташований у бл.701.
З блоку синхронізації РЛС (194РХ01М) до НРЗ надходять імпульси запуску І3-5, які випереджають І3 РЛС на 162мкс, що дорівнює максимальній базі сигналу запиту. Випередження І3 РЛС необхідне для того, щоб момент кінця випромінювання в ефір сигналів НРЗ співпадав з кінцем випромінювання в ефір зондувальних сигналів РЛС. Таким чином здійснюється прив’язка сигналів пізнавання до сигналів відлуння на екрані РЛС. І3-5 надходять у 3 рази рідше ніж імпульси запуску РЛС. З блоку синхронізації до НРЗ надходить також імпульс І3-12, що визначає кінець зони обробки сигналів НРЗ.

у відповідності із встановленим діапазоном, режимом та кодом.
При роботі

у ІІр VIIд сигнал запиту формується не в ШСЗ, а в апаратурі ЗАО-П при надходженні імпульсу запуску з ШСЗ. В ЗАО-П також формується ознака коду відповіді (рос. ПОК), яка використовується для декодування сигналів відповіді в ІІр VІІд.
Посилка відеоімпульсів запиту з ШСЗ або з ЗАО-П надходить до передавального пристрою ІІІ або VII діапазону (бл.201), в якому у відповідності із часовою розстановкою вхідних відеосигналів формується послідовність потужних радіоімпульсів.

(ФП) (бл.204) і з нього через струмознімач - до

антени для випромінювання у простір.
Слід пам’ятати, що всі пристрої НРЗ, що працюють на випромінювання, вмикаються тільки при натисненні оператором кн. “МАНИПУЛЯЦИЯ” на дистанційному чи місцевому пульті управління.
Прийняті антеною сигнали відповіді ІІІ або VII діапазону з антени через струмознімач надходять до ФП і через перемикач “Прийом-Передача” надходять до приймального пристрою.

амплітудою. Крім того, в приймальному пристрої здійснюється:
компенсація АШП при

використанні квадратурного АКП;
придушення сигналів, прийнятих боковими пелюстками ДН основної антени в ІІІ діапазоні (придушення на прийом);
дешифрація кодів АМІ (в ІІІд).
З виходу приймача сигнали відповіді, нормовані по амплітуді за рівнем “ЛОГ 1” надходять до ДШ.

відповідності часової розстановки вхідних сигналів пізнавання (часового коду) очікуваній

розстановці (очікуваному часовому коду). Результатом дешифрації є формування на виході ДШ одного із сигналів “ЗО”, “ГО”, “ІО” та “Б” або їх комбінації.
Сигнали з виходу ДШ надходять до аналізатора сигналів відповіді (АСВ), в якому здійснюється:
придушення НІП (пристрій ПНП);
критерійна обробка пакетів сигналів пізнавання (пристрій АПСВ);
формування вихідних сигналів НРЗ.

автоматичного виявлення цілей РЛС 19Ж6 для прив’язки до сигналів

відлуння і виконання інших команд (КЛАПАН, БОП).
Для перевірки правильності та якості роботи приймача, дешифратора та АСВ до складу НРЗ входить імітатор контрольних сигналів відповіді (бл.801), який формує сигнали, що являють собою точну копію сигналів відповіді літака, причому, на будь-якому з існуючих кодів.
Апаратура вбудованого контролю НРЗ забезпечує безперервний оперативний контроль функціонування всіх основних систем НРЗ з індикацією на світлодіодах про несправний стан у випадку невідповідності основним технічним параметрам.