Слайд 2
Посадка підщеп
Підщепи посаджені весною, як правило, вже в
липні – серпні місяці готові до окуліровки вічком;
Одна з
головних умов - щоб ця підщепа була в стані росту, тоді буде добре відставати кора при окуліруванні
Слайд 3
Заготовка живців
Найкраще, коли живці заготовляють ввечері або в
день окуліровки зранку;
Нижню та верхню частину живців довжиною 10-15см
обрізають;
На заготовленому живці зрізують листя, залишивши черешки довжиною 1см;
Також деколи видаляють прилистники, які випаровують воду;
Живці зберігають у вологій матерії або у вологому субстраті в холодних приміщеннях, найкраще – в холодильнику;
Заготовляють тільки однорічні прирости з вегетативними (ростовими) бруньками;
Плодові бруньки порівняно з ростовими товстіші, округліші і короткі;
Ростові бруньки довгі, тонкі, загострені до верхівки;
Слайд 4
Заготовка живців
Живцевий маточник має бути чистосортним;
Дерева мають бути
здоровими, не ураженими хворобами;
Зрізати живці потрібно з верхньої або
середньої периферійної частини крони, ідеально – з південної частини;
Живці повинні бути добре визрівші. При згинанні мають злегка потріскувати.
Мають бути прямими, довжиною від 30см і товщиною 5-7мм;
Не придатні тонкі пагони, видовжені з широкими міжвузлями, недорозвиненими бруньками - так звані вовчки, пошкоджені хворобами і шкідниками.
Слайд 5
Заготовка живців
Заготовлені живці зв'язують у пучки шпагатом, прикріплюють
етикетку з назвою сорту і ставлять на зберігання у
підвал, або у холодильну камеру.
Живці в підвалі ставлять у вологий пісок на 1/3 довжини пагона;
Температура зберігання в межах 0 -+3С
Періодично пісок зволожують;
Можна зберігати живці і в кагаті снігу. Для цього живці вкладають горизонтально, засипають снігом, а зверху накривають кагат тирсою;
Необхідно захистити живці від гризунів
Слайд 6
Способи щеплень
Окуліровка;
Копуліровка;
Слайд 7
Окуліровка
Основний спосіб розмноження в розсадниках;
Це вид щеплення за
допомогою частини культурної рослини – щитка.
Щиток – це частина
пагона, який складається з кори, бруньки і невеликої кількості деревини (або без неї)
Слайд 8
Щиток
Без деревини
З деревиною
Слайд 10
Заточка ножів
Обов'язковою умовою приживання щитків є ідеальна заточка
ножів!
Зріз має бути ідеально гладеньким без рваних тканин!
Слайд 11
Види окуліровки
В Т-подібний розріз;
Вприклад;
Вприклад за кору;
Слайд 12
Окуліровка в Т-подібний розріз
Перевага цього способу – щиток
міцно фіксується за корою, не совається, не відпадає;
Недолік –
виконувати можна тільки тоді, коли кора добре відстає;
Важко зробити, коли товщина підщепи та щитка однакова;
Рана, особливо на кісточкових, важко заживає;
Займає більше часу на виконання;
Слайд 13
Окуліровку проводять в ранкові або вечірні години;
Не проводять
під час дощу, бо вода може попасти між щитком
та підщепою;
Підщепу необхідно очистити від бруду та пилюки вологою шматкою;
Обрізати всі бічні розгалуження в місці щеплення;
Саму окуліровку потрібно проводити з північної сторони.
Слайд 14
В напрямку знизу до верху проводять повздовжній розріз,
заглибивши ніж до деревини;
Потім проводять у верхній частині розрізу
поперечний розріз так, щоб утворилася буква Т
Слайд 15
Лопаткою ножа необхідно відігнути кору
Слайд 16
Під час окуліровки черенки ставлять у відро з
водою глибиною 5-10см, а зверху накривають вологою мішковиною;
У відрі
має бути не більше 5-7 черенків, щоб вони не підсихали!
Слайд 17
Вказівний палець лівої руки потрібно тримати під брунькою;
Щиток
зрізують в напрямку знизу до верху;
Перед місцем прикріплення бруньки
ніж дещо заглиблюють;
Щиток переносять на ножі;
Якщо щиток впав на грунт або торкнувся руки, то краще зрізати інший щиток.
Слайд 18
Щиток вставляють за кору в Т-подібний розріз;
Якщо щиток
виявився довшим за розріз, то все, що не помістилося
обрізають.
Слайд 19
Місце окуліровки потрібно міцно обв'язати по спіралі в
напрямку знизу до верху;
Щитки зерняткових порід можна обмотати разом
з брунькою;
Кісточкові породи, особливо черешня та абрикос, а також деякі сорти груші мають велику бруньку, тому при обмотуванні її залишають вільною.
Слайд 21
Щоб взнати, чи щиток прижився, через 2-3 тижні
легенько надавлюють на черешок. Якщо він легко відпадає –
щиток прижився. Якщо гнеться – не прижився;
Проростання бруньки весною наступного року після проведення окуліровки
Слайд 22
Недолік – часто, особливо у кісточкових, рана погано
заживає
Слайд 23
Окуліровка вприклад за кору
Переваги:
Не потрібно чекати коли кора
добре відстає;
Швидко виконується;
Рана невелика та добре заростає;
Процент приживання досягає
96%;
Підходить як для окуліровки зерняткових,так і для кісточкових, особливо черешні;
Недоліки:
Щиток при обв'язуванні рухається і може зісковзнути чи випасти.
Слайд 24
Цей спосіб відрізняється від окуліровки в Т-подібний розріз
тим, що частина кори зрізається на підщепі повністю;
Роблять зріз
довжиною 2,5-3см і на ширину щитка 5-8мм
Слайд 25
Приблизно дві третини зрізу відрізають, залишивши так званий
“язичок”
Слайд 26
Далі щиток вставляють за кору (за “язичок”);
Технологія зрізання
щитка така ж як і для Т-подібного способу;
Потрібно намагатися,
щоб між щитком та підщепою співпали камбіальні шари;
Акуратно, щоб не змістити щиток, роблять обмотування місця окуліровки
Слайд 28
Плівка для обв'язування
Сучасні види обв'язувальної плівки знімати не
обов'язково, так як вона добре розтягується, дає щитку «дихати»
та розкладається під дією сонця;
Можна використовувати звичайну, поліетиленову плівку, нарізану полосами 1,5-2см, але в такому випадку її необхідно знімати через 15-20днів, що забирає додатковий час та гроші.
Якщо залишити обв’язку, то при зимових відлигах при перепадах температур, можливе утворення під плівкою конденсату, що в подальшому приводить до випрівання або вимерзання бруньки;
Деколи, при пізньому окулюванні (початок вересня) навіть звичайну плівку не знімають до весни, так як вона може врятувати бруньки від зайців;
Слайд 29
Обрізка окулянтів
Якщо окуліровка проводилася влітку, то частину підщепи
над брунькою зрізують тільки наступного року чимраніше весною до
початку розпускання бруньок;
Якщо зрізують з запізненням, то разом з обрізаною надземною частиною видаляються і запасні поживні речовини, які встигають перейти до верхньої частини підщепи;
В результаті виростають слабкі однорічки (недогони):
Якщо окуліровка проводилася весною, то через 14-20 днів перевіряють приживлювання окулянтів, знімають обв'язку і зрізують вище бруньки на 3-5мм;
Чим більший пеньок – тим більше відхиляється пагін від вертикалі і пізніше заростає рана!
Секатор має бути добре наточеним і не зажовувати!
Гострий кінець леза має бути зі сторони бруньки, а основа – з протилежної сторони від бруньки;
Зрізи одразу зафарбовують водоемульсійною фарбою з фунгіцидом Топсин
Слайд 30
Особливості окулювання черешні
Черешня – одна з найбільш важких
для приживання культур;
Правило успіху – на зрізаному щитку не
повинно бути залишків деревини;
Навіть у зерняткових використання щитків без деревини збільшує приживання на 10-15%
Слайд 31
Технологія окулювання без деревини на щитку
Зрізаний щиток беруть
за черешок середнім і великим пальцями лівої руки, а
вказівним пальцем злегка відгинають кору щитка.
Деревина є менш гнучкою, тому вона відстає від кори. Далі її видаляють кінчиком ножа.
Слайд 32
На зрізі щитка є 2 точки одна над
іншою;
Верхня точка – це судини, які йдуть до бруньки;
Нижня
– судини, які йдуть до черешка листка;
Необхідно зберегти судини, які йдуть до бруньки. Якщо їх вирвати, то щиток вибраковують;
Слайд 33
Пучок судин, які йдуть до черешка, можна не
зберігати;
Якщо кора з різних причин не відстає від деревини,
тоді потрібно зрізати щиток з мінімальним шаром деревини
Слайд 34
Можна окулювати і звичайним способом в Т-подібний розріз
і вприклад за кору. Але ці способи часто показують
низький процент приживання вічок;
Щоб зменшити рану після окулювання використовують окулювання в П-подібний розріз за кору;
Слайд 35
Вздовж підщепи роблять два паралельні розрізи на ширину
вічка;
Намагатися не торкатися ножем до деревини та камбіального шару!
Зверху
роблять один поперечний надріз;
Пластинку кори піддівають ножем і обрізають на 2/3 висоти;
Слайд 37
Під язичок вставляють заготовлене вічко, так само як
і при окуліровці вприклад за кору;
Рана залишається з мінімальними
пошкодженнями, що сприяє кращому приживанню;
Спосіб можна використовувати для усіх плодових культур, коли кора добре відстає.
Слайд 39
Особливості окулювання груші
Є сорти груші, які не сумісні
з слаборослою підщепою – айвою;
В такому випадку використовують інтеркалярну
вставку;
Є кілька способів вирощування груші з інтеркалярною вставкою:
Вирощування саджанців у трирічному циклі:
Перший рік – на айву окулюють добре сумісний сорт груші;
Другий рік – на готовий саджанець літом окулюють несумісний сорт;
Третій рік восени – саджанець готовий до реалізації;
Недолік цього способу – дороговизна саджанців та дуже тривалий період вирощування (лишній рік)
Слайд 40
Другий спосіб окулювання з інтеркалярною вставкою
Спочатку щиток несумісного
сорту щеплюють вприклад на черенок сумісного сорту;
Потім це місце
щеплення вирізають разом з частиною деревини інтеркаляра