Презентация на тему Вирощування звичайних саджанців

липні – серпні місяці готові до окуліровки вічком;
Одна з

головних умов - щоб ця підщепа була в стані росту, тоді буде добре відставати кора при окуліруванні

день окуліровки зранку;
Нижню та верхню частину живців довжиною 10-15см

обрізають;
На заготовленому живці зрізують листя, залишивши черешки довжиною 1см;
Також деколи видаляють прилистники, які випаровують воду;
Живці зберігають у вологій матерії або у вологому субстраті в холодних приміщеннях, найкраще – в холодильнику;
Заготовляють тільки однорічні прирости з вегетативними (ростовими) бруньками;
Плодові бруньки порівняно з ростовими товстіші, округліші і короткі;
Ростові бруньки довгі, тонкі, загострені до верхівки;

здоровими, не ураженими хворобами;
Зрізати живці потрібно з верхньої або

середньої периферійної частини крони, ідеально – з південної частини;
Живці повинні бути добре визрівші. При згинанні мають злегка потріскувати.
Мають бути прямими, довжиною від 30см і товщиною 5-7мм;
Не придатні тонкі пагони, видовжені з широкими міжвузлями, недорозвиненими бруньками - так звані вовчки, пошкоджені хворобами і шкідниками.

етикетку з назвою сорту і ставлять на зберігання у

підвал, або у холодильну камеру.
Живці в підвалі ставлять у вологий пісок на 1/3 довжини пагона;
Температура зберігання в межах 0 -+3С
Періодично пісок зволожують;
Можна зберігати живці і в кагаті снігу. Для цього живці вкладають горизонтально, засипають снігом, а зверху накривають кагат тирсою;
Необхідно захистити живці від гризунів

допомогою частини культурної рослини – щитка.
Щиток – це частина

пагона, який складається з кори, бруньки і невеликої кількості деревини (або без неї)

ножів!
Зріз має бути ідеально гладеньким без рваних тканин!

міцно фіксується за корою, не совається, не відпадає;
Недолік –

виконувати можна тільки тоді, коли кора добре відстає;
Важко зробити, коли товщина підщепи та щитка однакова;
Рана, особливо на кісточкових, важко заживає;
Займає більше часу на виконання;

під час дощу, бо вода може попасти між щитком

та підщепою;
Підщепу необхідно очистити від бруду та пилюки вологою шматкою;
Обрізати всі бічні розгалуження в місці щеплення;
Саму окуліровку потрібно проводити з північної сторони.

заглибивши ніж до деревини;
Потім проводять у верхній частині розрізу

поперечний розріз так, щоб утворилася буква Т

водою глибиною 5-10см, а зверху накривають вологою мішковиною;
У відрі

має бути не більше 5-7 черенків, щоб вони не підсихали!

зрізують в напрямку знизу до верху;
Перед місцем прикріплення бруньки

ніж дещо заглиблюють;
Щиток переносять на ножі;
Якщо щиток впав на грунт або торкнувся руки, то краще зрізати інший щиток.

виявився довшим за розріз, то все, що не помістилося

обрізають.

напрямку знизу до верху;
Щитки зерняткових порід можна обмотати разом

з брунькою;
Кісточкові породи, особливо черешня та абрикос, а також деякі сорти груші мають велику бруньку, тому при обмотуванні її залишають вільною.

легенько надавлюють на черешок. Якщо він легко відпадає –

щиток прижився. Якщо гнеться – не прижився;

Проростання бруньки весною наступного року після проведення окуліровки

заживає

добре відстає;
Швидко виконується;
Рана невелика та добре заростає;
Процент приживання досягає

96%;
Підходить як для окуліровки зерняткових,так і для кісточкових, особливо черешні;
Недоліки:
Щиток при обв'язуванні рухається і може зісковзнути чи випасти.

тим, що частина кори зрізається на підщепі повністю;
Роблять зріз

довжиною 2,5-3см і на ширину щитка 5-8мм

“язичок”

щитка така ж як і для Т-подібного способу;
Потрібно намагатися,

щоб між щитком та підщепою співпали камбіальні шари;
Акуратно, щоб не змістити щиток, роблять обмотування місця окуліровки

обов'язково, так як вона добре розтягується, дає щитку «дихати»

та розкладається під дією сонця;
Можна використовувати звичайну, поліетиленову плівку, нарізану полосами 1,5-2см, але в такому випадку її необхідно знімати через 15-20днів, що забирає додатковий час та гроші.
Якщо залишити обв’язку, то при зимових відлигах при перепадах температур, можливе утворення під плівкою конденсату, що в подальшому приводить до випрівання або вимерзання бруньки;
Деколи, при пізньому окулюванні (початок вересня) навіть звичайну плівку не знімають до весни, так як вона може врятувати бруньки від зайців;

над брунькою зрізують тільки наступного року чимраніше весною до

початку розпускання бруньок;
Якщо зрізують з запізненням, то разом з обрізаною надземною частиною видаляються і запасні поживні речовини, які встигають перейти до верхньої частини підщепи;
В результаті виростають слабкі однорічки (недогони):
Якщо окуліровка проводилася весною, то через 14-20 днів перевіряють приживлювання окулянтів, знімають обв'язку і зрізують вище бруньки на 3-5мм;
Чим більший пеньок – тим більше відхиляється пагін від вертикалі і пізніше заростає рана!
Секатор має бути добре наточеним і не зажовувати!
Гострий кінець леза має бути зі сторони бруньки, а основа – з протилежної сторони від бруньки;
Зрізи одразу зафарбовують водоемульсійною фарбою з фунгіцидом Топсин

для приживання культур;
Правило успіху – на зрізаному щитку не

повинно бути залишків деревини;
Навіть у зерняткових використання щитків без деревини збільшує приживання на 10-15%

за черешок середнім і великим пальцями лівої руки, а

вказівним пальцем злегка відгинають кору щитка.
Деревина є менш гнучкою, тому вона відстає від кори. Далі її видаляють кінчиком ножа.

іншою;
Верхня точка – це судини, які йдуть до бруньки;
Нижня

– судини, які йдуть до черешка листка;
Необхідно зберегти судини, які йдуть до бруньки. Якщо їх вирвати, то щиток вибраковують;

зберігати;
Якщо кора з різних причин не відстає від деревини,

тоді потрібно зрізати щиток з мінімальним шаром деревини

і вприклад за кору. Але ці способи часто показують

низький процент приживання вічок;
Щоб зменшити рану після окулювання використовують окулювання в П-подібний розріз за кору;

вічка;
Намагатися не торкатися ножем до деревини та камбіального шару!
Зверху

роблять один поперечний надріз;
Пластинку кори піддівають ножем і обрізають на 2/3 висоти;

і при окуліровці вприклад за кору;
Рана залишається з мінімальними

пошкодженнями, що сприяє кращому приживанню;
Спосіб можна використовувати для усіх плодових культур, коли кора добре відстає.

з слаборослою підщепою – айвою;
В такому випадку використовують інтеркалярну

вставку;
Є кілька способів вирощування груші з інтеркалярною вставкою:
Вирощування саджанців у трирічному циклі:
Перший рік – на айву окулюють добре сумісний сорт груші;
Другий рік – на готовий саджанець літом окулюють несумісний сорт;
Третій рік восени – саджанець готовий до реалізації;
Недолік цього способу – дороговизна саджанців та дуже тривалий період вирощування (лишній рік)

сорту щеплюють вприклад на черенок сумісного сорту;
Потім це місце

щеплення вирізають разом з частиною деревини інтеркаляра