Презентация на тему Опасность

у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне

джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об’єкти, властивості, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини або системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

її по своєму.
Захист житла, робочого місця, достатку, здоров'я,

довкілля – основні проблеми безпечного самопочуття людини.

відтінок, який головним чином залежить від:
рівня соціального і духовного

розвитку особистості;
ситуації і суспільного устрою, які позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.

Джерелами (носіями) небезпек є:
природні процеси та явища;
елементи техногенного середовища;
людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.

у вигляді потоків енергії, речовини та інформації.
Небезпеки не діють

вибірково, а виникнувши, вони впливають на все матеріальне довкілля.
Причинами, через які окремі об’єкти не страждають від певних небезпек або ж одні страждають більше, а інші менше, є властивості самих об’єктів.

сама людина, що наражається на гострі, ріжучі нерухомі елементи,

ями, ухили, нерівності поверхні тощо

ситуацій, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 15.07.1998 р. №1099,

згідно з якою надзвичайні ситуації (НС) на території України поділяються на:
НС техногенного;
НС природного;
НС соціально-політичного;
НС воєнного характеру.

характер. Ось лише невелика їх частка:
ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ – смог,

кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю;
ПРИРОДНО-СОЦІАЛЬНІ НЕБЕЗПЕКИ – химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші;
СОЦІАЛЬНО-ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ – професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість і підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і

навіть до смерті як наслідку захворювання.
НЕБЕЗПЕЧНИМИ факторами називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

та шкідливі фактори поділяються на чотири групи:
ФІЗИЧНІ
ХІМІЧНІ
БІОЛОГІЧНІ
ПСИХОФІЛОГІЧНІ

понижений атмосферний тиск;
недостатня освітленість;
конструкції, що руйнуються;
підвищений рівень статичної електрики

та ін.

ФІЗИЧНІ

ХІМІЧНІ

хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебувають у різному агрегатному стані
які різними шляхами проникають в організм людини
які за характером дії виділяють такі речовини

грибки, найпростіші).
БІОЛОГІЧНІ
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ
фізичні перевантаження (статичні, динамічні);
нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження

аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

ВИМОГ БЕЗПЕКИ СИСТЕМ

(атомної електростанції, танкера тощо), що призводить до вельми несприятливих

змін у навколиш-ньому природному середовищі і, як прави­ло, масової загибелі живих організмів і економічних збитків. Аварії і катастрофи вини-кають раптово, мають локальний характер, у той же час екологічні наслідки їх можуть розповсюджуватися на дуже значні від­стані.

в країнах з високими технологічними стандартами, і їх виникнення

зумовлене комплексом різних причин: порушенням техніки безпеки, помилками людей або їх бездіяльністю, різними поломками, впливом стихійного лиха тощо. Найбільшу екологічну небезпеку мають катастрофи на радіаційних об'єктах (атомні електростанції, підприємства з переробки ядерного палива, уранові рудники), хімічних підприємствах, нафто- і газопроводах, транспортних системах (морський і залізничний транспорт), греблях водосховищ і т. п.

наслідків, сталася
26 квітня 1986 р. на четвертому енергоблоці Чорнобильської

АЕС в Україні. Від гострої променевої хвороби загинули 29 людей, було евакуйовано понад 120 тис., загальна кількість постраждалих перевищила 9 млн людей. Сліди чорнобильської «події» в генному апараті людства, за свідченням медиків, зникнуть лише через 40 поколінь.

дні після аварії бл. 200 тис. км2, охопивши багато

районів України, Білорусії, а також Брянську, Калузьку, Тульську та інші області Російської Федерації. Помітне випадання радіонуклідів досягло Болгарії, Польщі, Румунії, ФРН та інших країн.

як і раніше, блокує позитивне сприйняття атомної енергетики широкою

громадськістю розвинених країн.

викидом в атмосферу радіоактивних речовин, внаслідок яких має місце

довгострокове радіоактивне забруднення місцевості на величезних площах.

На підприємствах атомної енергетики відбулися такі значні аварії:
1957 рік — аварія в Уїндскейлі (Північна Англія) на заводі по виробництву-плутонію (зона радіоактивного забруднення становила 500кв.км);
1957 рік — вибух сховища радіоактивних відходів біля Челябінська, СРСР (радіаційне забруднення переважно стронцієм-90 території, на якій мешкало 0,5 млн осіб);
1961 рік — аварія на АЕС в Айдахо-Фолсі, США (в реакторі стався вибух);
1979 рік — аварія на АЕС «Тримайл-Айленд» у Гарисберзі, США (сталося зараження великих територій короткоживучими радіонуклідами, що призвело до необхідності евакуювати населення з прилеглої зони).

в м. Севезо (Італія). 10 липня 1976 р. внаслідок

помилки з боку персоналу стався витік бл. 2,5 кг надтоксичної речовини діоксину (тетрахлор-дібензодіоксину), що характеризується канцерогенною, тератогенною (патологічна дія на новонароджених) і мутагенною дією. Внаслідок аварії у кількох сотень людей розвинулося важке шкірне захворювання, десятки тисяч тварин, що отруїлися, були забиті. За оцінками фахівців-екологів, дія діоксину буде проявлятися ще протягом двох-трьох десятирічь, оскільки ця речовина здатна протягом тривалого часу зберігати свою токсичність.

є виливання 16 тис. т мазуту з танкера «Глобе

Асимі», що сталося в порту Клайпеда 21 листопада 1971 р. Ця катастрофа негативно відбилася на екосистемі Балтійського моря. Різко зменшилася чисельність фітопланктона і його видова різноманітність, було порушене природне відтворювання, забруднені міграційні шляхи.

СУДЕН, ЩО СПРИЧИНИЛИ НАФТОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ СВІТОВОГО ОКЕАНУ.

внаслідок катастрофи танкера

«Ексон валдіс» (1989) у воду вилилося 50 тис. т нафти;

у серпні 1983 р. загорівся і затонув танкер «Кастіло де Бельвер», в океан потрапило 250 тис. т нафти;

неподалік від французького порту Бордо у березні 1978 р. затонув супертанкер «Амоко Надіє», пролилося 230 тис. т сирої нафти, яка утворила на поверхні води найбільшу нафтову пляму в історії судноплавства, загинули сотні тисяч морських птахів та інших тварин.

темпів виробництва в останні роки, намітилася стійка тенденція зростання

числа техногенних аварій і катастроф. Так, в 1993 р. на території Росії сталися 134 аварії і катастрофи з екологічними наслідками, в яких загинули 1050 людей. В основному це аварії на повітряному і залізничному транспорті (при зіткненні составів з небезпечними вантажами), а також аварії і катастрофи, пов'язані з викидами отруйних газів — аміаку і пропану, з вибухами метану на вугільних шахтах, вибухами нафто- і газопроводів.

неявними або ж такими, які важко виявити чи розпізнати.

Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, так само як і джерел небезпеки, які породжують їх.