Реп (англ. rap, rapping) — жанр поезії та музики, в якому використовуються римовані тексти, які читаються під музику, або без музики у варіанті акапела, також це один з чотирьох елементів хіп-хопу. Виконавець репу зазвичай зветься репером,
пісні. Зазвичай на кожному другому такті ставиться акцент (backbeat): Клеп
(англ. clap) — одноразовий звук, схожий на хлопок. Снер, снейр (англ. snare) — звук ведучого барабана, чіткий і короткий.
Також для бекбіта можуть використовуватися перкусії (типу свистків і ланцюгів).
Слайд 4
Історія Вперше реп з'явився в 70-х роках серед афроамериканців
району Бронкс, куди його «експортували» приїжджі ямайські ді-джеї. Зокрема,
родоначальником репу називають діджея Kool . Читали реп з самого початку не з комерційною метою, а заради задоволення і робили це спочатку в основному ді-джеї. Це були нехитрі римовані куплети, звернені до аудиторії.
Слайд 5
Одяг У реперів яскраво-червоні широкі куртки, штани — так
звані спущені труби, на багато розмірів більші, ніж потрібно.
Це не просто данина моді, це символ, що бере початок з негритянського репу, адже в багатодітних негритянських сім’ях дітям купували одяг на виріст
Слайд 6
Графіті (походить від італ. grafficare — дряпати, дослівно
«надряпані») — спершу так називали одну з технік настінного
малярства. Пізніше цим словом скористалися археологи, використовуючи його як загальний термін на означення всіх видів випадкових написів і малюнків на стінах будинкі