Слайд 2
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
Загальна характеристика підприємств по зберіганню та переробці
зерна, їх вибухова та пожежна небезпека.
Протипожежні вимоги будівельних норм
до підприємств по зберіганню та переробці зерна.
Слайд 3
До підприємств по зберіганню та переробці зерна відносяться:
зерносклади,
елеватори,
млини,
комбікормові заводи.
Слайд 4
До основних будинків і споруд відносяться:
виробничі корпуси млино-круп’яних
і комбікормових підприємств,
робочі будинки елеваторів,
корпуси для зберігання
зерна, сировини і готової продукції з транспортерними галереями, включаючи окремо розташовані силоси і силосні корпуси.
Слайд 5
Зерносклади бувають двох типів зберігання: на підлозі (насипом
і в мішках) і закриті (в ємностях, засіках і
силосах).
Механізований склад з похилими підлогами:
1 - верхня транспортерна галерея; 2 – зерно;
3 – нижня транспортерна галерея
Слайд 6
Силосні корпуси складаються з окремих силосів
Силос являє
собою вертикальну циліндричну або призматичну ємність, при висоті від
верху воронки до низу надсилосного покриття більше 1.5 А (А – площа горизонтального перетину силосу).
1 – фундаментна плита;
2 – опора;
3 – балка;
4 – силосна банка;
5 – перекриття;
6 – надсилосна галерея;
7 – огородження;
8 – сходи;
9 – воронка
Слайд 7
Елеватор складається з робочої будівлі, силосного корпусу, надсилосної
та підсилосної галерей, споруди для прийому і вивантаження зерна.
Ємність елеватора може бути 200 тис.т і більше.
Сучасний елеватор являє собою зерносховище з повною механізацією всіх процесів приймання, сепарування, сушіння і переміщення зерна.
Елеватор обладнають системою дистанційного керування, автоматизованою установкою періодичного контролю температури з записом показників.
Для запобігання запилення приміщень мається розгалужена аспіраційна система.
Слайд 8
Борошномельний завод (млин) складається з зерноочисного, розмольного, вибійного
відділень і складів готової продукції і відходів.
Приймання і
попереднє очищення зерна проводиться в елеваторі при заводі.
До складу комбікормового заводу входять виробничий корпус, силосні склади для сировини та готової продукції, прийомні пристрої зернової сировини, затареної сировини, меласи.
У виробничому корпусі здійснюють очищення сировини, дроблення, дозування, змішування і гранулювання.
Слайд 9
При роботі зернопереробних підприємств виділяється виробничий пил, що
переходить у зважений стан і утворює з повітрям вибухонебезпечні
суміші.
Могутні вибухи як правило відбуваються в силосах, надсилосних і підсилосних поверхах:
у силосах (бункерах) – до 50%;
у виробничих приміщеннях – до 40%;
у системах аспірації – до 10%.
Слайд 10
Основними причинами й умовами поширення пожежі по виробничих
приміщеннях і технологічних комунікаціях є:
наявність великої кількості горючих речовин
і матеріалів;
розгалужена мережа повітроводів, технологічних каналів;
відсутність вогнезатримних пристроїв у комунікаціях;
руйнування конструкцій і устаткування в разі вибуху.
Слайд 11
2. Протипожежні вимоги будівельних норм до підприємств по
зберіганню та переробці зерна.
ДБН В.2.2-8-98 Підприємства, будівлі і
споруди по зберіганню та переробці зерна
2.1. Вимоги до генеральних планів сільськогосподарських підприємств.
НАПБ: ДБН Б.2.4-3-95 Генеральні плани сільськогосподарських підприємств.
Слайд 12
Допускається блокувати будинки та споруди ІІ СВБ загальною
довжиною не більше 400 м і площею забудови не
більше 10000 м2:
робочі будинки з силосними корпусами, окремими силосами і приймально-отпускними спорудами;
виробничі корпуси млинів, крупозаводів, комбікормових заводів з приймально-відпускними спорудами, корпусами сировини і готової продукції.
Слайд 13
2.2. Вимоги до об’ємно-планувальних та конструктивних рішень.
Ступінь вогнестійкості:
основних
будинків та споруд І, ІІ, ІІІа СВБ;
будинків зерноскладів,
споруд для приймання, сушіння і відпуску зерна і сировини, транспортерних галерей зерноскладів допускається ІІІ-У СВБ;
сушильно-очищувальних башт і виробничих будинків для обробки зернових продуктів – І, ІІ і ІІІ СВБ.
Кількість поверхів будинків І і ІІ СВ категорії Б борошномельно-круп’яної і комбікормової промисловості до 8 поверхів, робочих будівель елеваторів не обмежується при висоті до 60 м до позначки підлоги верхнього поверху.
Слайд 14
Приміщення вогневих топок зерносушарок відокремлюють глухими стінами і
перекриттями з межами вогнестійкості 120 хв і 60 хв
з виходом безпосередньо назовні.
Стіни між силосами і виробничими приміщеннями з межею вогнестійкості не менше 120 хв (п.3.3).
З’єднання будинків з зерноскладами здійснюють через транспортерні галереї, які відокремлюють від зерноскладу протипожежними перегородками 1-го типу.
Отвори для пропуску конвеєру повинні бути захищені автоматичними протипожежними клапанами або щитами (п.3.13).
Слайд 15
Зовнішні огороджувальні конструкції приміщень з виробництвами категорії Б,
а також виробничих приміщень робочих будівель елеваторів, зерноочисних відділень
млинів, надсилосних і підсилосних поверхів силосних корпусів слід проектувати з легкоскидних конструкцій, площа яких визначається розрахунком.
При відсутності розрахункових даних площу легкоскидних конструкцій слід приймати не менше 0,03 м2 на 1 м3 вибухонебезпечного приміщення.
До легкоскидних конструкцій, крім конструкцій, передбачених СНиП 2.09.02, допускається відносити конструкції, які розкриваються (з руйнуванням, поворотом чи зміщенням) при надмірному тиску 200кгс/м2.
Слайд 16
Вантажний ліфт у виробничих будівлях необхідно, передбачати при
наявності вимог технології виробництва, при цьому виходи в приміщення
категорій Б і В повинні бути влаштовані через тамбур-шлюзи з підпором повітря під час пожежі 20 Па (2 кгс/м2).
У виробничих будівлях заввишки більше 50 м один із ліфтів повинен мати режим роботи «Перевезення пожежних підрозділів» і бути розміщений у шахті з межею вогнестійкості не менше 120 хв.
Слайд 17
2.3. Вимоги до евакуаційних шляхів та виходів.
У виробничих
будинках сходи влаштовують із збірного залізобетону, сходову клітку незадимлювану,
для робочого будинку як правило типу Н1.
Для евакуації не більше 50 чоловік допускається ширина маршу 0.9 м і уклон 1 : 1.5.
Сходову клітку допускається проектувати зовні будинку.
Слайд 18
При кількості постійно працюючих у робочій
будівлі (на поверхах вище першого) і з'єднаних з ним
силосних корпусах, а також у корпусах сировини і готової продукції не більше 10 чол. в найбільш численну зміну допускається:
уклон маршів збільшувати до 1:1;
для сходових кліток передбачати сходи типу С1 негорючі з межею вогнестійкості не менше 15 хв;
зовнішні сходи типу С3, що використовуються для евакуації, проектувати з уклоном до 1,7:1.
Слайд 19
Як другий евакуаційний вихід з другого і вище
розташованих поверхів будівлі з приміщеннями категорій В і Б
допускається передбачати зовнішні сталеві відкриті сходи типу С3, якщо чисельність працюючих на кожному поверсі (крім першого) в найбільш чисельній зміні не перевищує 10 чол., на всіх поверхах — 30 чол. і площа поверху не перевищує 1600 м2 (без урахування примикаючих силосних корпусів).
Зовнішні сталеві сходи, що призначені для евакуації людей, слід розміщувати біля глухих ділянок зовнішніх стін.
Допускається розміщувати ці сходи проти засклених прорізів, при цьому з боку скління сходи повинні мати суцільну огорожу з вогнетривких матеріалів, а виходи з поверхів на сходи розміщуватись за огорожею.
Слайд 20
2.4. Протипожежне водопостачання підприємств та системи пожежної автоматики.