Презентация на тему Бароко

літературі та архітектурі ) початку XVI століття — кінця

XVIII століття.

Західної Європи і Америки (особливо в Центральній та Південній),

що охопив приблизно 150—200 років. Період почався в кінці 16 століття і завершився в кінці 18-го. Бароко (як стиль) охопило всі різновиди мистецтва, але найбільш яскраво відбилося в живопису, театрі (і пов'язаній з ними літературі), музиці, архітектурі.

орнамент, парадність, сильні контрасти об'ємів, барвистість і динамічність мальовничих

сюжетів, декоративна театральність. (Караваджо, Рубенс, Растреллі). Характерно звернення до релігійних сюжетів, гіперболізоване зображення мук святих або чудес.

Як і мистецтво Відродження, воно було гуманістичним за своєю

суттю. Але, на відміну від Відродження, художники епохи бароко сприймали світ трагічно, песимістично, розчаровано. Згідно влучного вислову, бароко - це мистецтво світу, «залишеного Богом». «Бог покинув цей світ напризволяще» - таке відчуття світу художниками бароко.

поява опери (Бах, Вівальді).

і світських мотивів, християнських і язичницьких образів. - Складні метафори,

символи, пишний риторичний стиль, патетика. - Навмисно ускладнена, вишукана і химерна форма літературного твору, наприклад, графічні вірші, рядки яких утворювали малюнки (вірші - «хрести», вірші-емблеми, наприклад) - Відчуття дисгармонії світу. Почуття життя як швидкоплинного відрізка, де панує один тільки сліпий, безглуздий рок. Відчуття людини - як мізерної, покинутої піщинки у Всесвіті. - Реальний світ, згідно світосприйняттям бароко, нагадує сон, тому твори сповнені алегоричних образів. - Перше вдале поєднання трагічного з комічним, піднесеного з вульгарним. - Розвиток стійких малих форм віршів (мадригал, сонет), побутових, сатиричних романів.

— «світ — це театр». Показово, що над входом

до театру «Глобус», де працював Шекспір (а він жив наприкінці доби Відродження й останні його твори уже позначені впливом бароко), було написано: «Увесь світ лицедіє» (читай: «Світ — це театр»).

У письменників бароко був цілий набір улюблених метафор. Одна з них — «життя — це сон». Вона надзвичайно яскраво втілилася, наприклад, у найвідомішій п'єсі П. Кальдерона, що так і називається — «Життя — це сон».

кінця 16 — 1-ї половини 18 століть (доби бароко),

переважно в західноєвропейських країнах.