День міжнародної солідарності трудящихДень міжнаро́дної соліда́рності трударів — свято, що відзначається в 142 країнах, в тому числі в Україні 1 травня або у перший понеділок травня. В Україні 1 і 2 травня щороку оголошуються вихідними днями.
Історія Походження Дня солідарності трудящих нерозривно пов’язане з боротьбою
за коротший робочий день, яка розпочалася практично з початком введення фабричної системи виробництва в США. Хоча домінуючою причиною перших страйків в країні була мізерна заробітна плата, питання коротшого робочого дня та право на створення робітничих організацій не були другорядними вимогами робітників. Згодом, в умовах все зростаючої тривалості робочого дня (яка іноді досягала 15-20 год. на день), вимога значного його скорочення стала визначальною. Страйки 1877 року, в яких було задіяно десятки тисяч працівників залізниці та сталеварної промисловості були придушені спільними діями державних та столичних військових сил. Проте вже на початку 80-х вони розгорнулися з новою силою. Слід зауважити, що вони носили здебільшого мирний характер. В 1886 році кількість працівників, що безпосередньо приймали участь в боротьбі за 8-годинний робочий день досягла 500 000 чол. Центом руху за скорочення робочого дня було м. Чикаго.
Слайд 4
Продовження 1 травня 1886 року страйкували не тільки жителі
Чикаго. До них приєдналися працівники Нью-Йорка, Балтимора, Вашингтона, Мілуокі,
Цинцинатті, Пітсбурга, Детройта та ін. Проте демонстрація була зірвана працедавцями та представниками тогочасної влади, які сподівалися приглушити робітничий рух, знищивши його лідерів. Цей день увійшов в історію, як апогей боротьби за 8-годинний робочий день. Рух за скорочений робочий день відновився 1888 року, а вже через рік охопив всю країну. 4 травня відбулася демонстрація на площі Хеймаркет (Haymarket Square) як протест проти поліцейської розправи над мітингуючими 3 травня, де було вбито 6 робітників, багато отримало поранення. Демонстрація була мирною і вже добігала до завершення, коли на місце події прибула поліція та пішла в атаку на демонстрантів. Сутичка закінчилася тим, що 7 поліцейських та 4 страйкарів було вбито. Відповіддю чиказької верхівки на вимоги демонстрантів стала кривава бійня на площі Хеймаркет, запроторення за грати лідерів руху та погіршення умов праці для робітників.
Слайд 5
14 липня 1889 року, після доповіді американських делегатів
про робітничий рух в США, Паризьким Конгресом було прийняте
рішення щодо організації «інтернаціональної демонстрації, коли у всіх країнах та містах в один визначений день струджені маси вийдуть на вулиці з вимогою офіційного скорочення робочого дня до 8 годин». Днем для проведення демонстрації було обрано 1 травня. Вже 1890 року Міжнародний день солідарності трудящих відзначався в багатьох країнах світу масовими демонстраціями та страйками, хоча влада намагалася придушити їх силами правоохоронних органів. З середини 90-х років ХІХ століття на травневих демонстраціях почали проголошуватися вимоги покращення життєвих умов, заклики до міжнародної солідарності й боротьби проти мілітаризму та війни. В радянські часи першотравневі демонстрації набули нового розмаху й масовості. Але на відміну від західних країн, де вони переросли в карнавальні дійства, носили соціально-політичний характер.Відоме гасло "Мир, праця, травень!" на довгі десятиліття закарбувалося в пам’яті людей.
Слайд 6
Довгий час Першотравень відзначався як День міжнародної солідарності
трудящих всіх країн. А в 1992 року всенародно улюблене
свято перейменували в Свято весни і праці. Тепер цей день, що відзначається частиною світової спільноти як День солідарності трудящих, в Росії використовується для проведення політичних акцій профспілками, партіями і рухами різної спрямованості – при цьому всі вони виступають під своїми гаслами.