Презентация на тему Ремонт трансмиссии

ремонту і технологічні умови ремонту системи живлення. 3. Характерні види

спрацювання, дефекти агрегатів, вузлів трансмісії. 4.Порядок ремонту вузлів та деталей трансмісії.

.
4.Зношування приборів та механізмів системи живлення.

не розкомплектовують.
Деталі ,які мають тріщини, відколи, зриви різі ,не

ремонтують;
Не допускаються тріщини ;
Спрацьовані деталі замінюють;
Стан насосу перевіряють тиском перед фільтром.

найбільшого спрацювання плунжера (розміщення проти впускного й
відсічного вікон гільзи);

В і Г – місця найбільшого спрацювання гільзи

вантажів і валика; А – отвори під осі вантажів;

Б – шийки валика під
втулку; В і Д – шийки під підшипники; Г – різі; б – муфти регулятора з втулкою:
А – торцевих поверхонь паза (канавки) під пальці вилкового важеля; Б – поверхні отвору
втулки; в – вантажа регулятора із втулкою: А – отворів втулок під осі; Б – виступу в
місцях упору в підшипник

голки та спрацювання її ущільнювальної частини.
4.Усадка пружини.
5.Спрацювання торця корпуса

форсунки.

2 – покажчик рівня палива; 3 – кронштейн; 4

– камера впорскування з підсвічуванням; 5 – вимикач освітлення; 6 – відсмоктуючий пристрій; 7 – манометр; 8 – секундомір; 9 – ручка керування клапанною коробкою; 10 – кришка; 11 – кран; 12 – корпус; 13 – рукоятка; 14 – заливна горловина

спрацювання деталей коробки передач, ведучих мостів , кінцевих передач.
3.Спрацювання

шліцьових поверхонь, гнізд під підшипники в карданних валах.

диску, ослаблення та зломлення пружин, зношення голкових підшипників та

пальців віджимних важелів, зношення головок віджимних важелів, зношення фрикційних накладок ведомих дисків, ослаблення копкого з’єднання диску зі ступицею, зношення шліцевої частини ступиці.

деталях, зломлення деталей, підвищений шум, стук, підвищений нагрів під

час експлуатації та порушення регулювання в результаті зношення підшипників та їїз посадочних місць, порушення гвинтових нерухомих з’єднань, зубових зчеплень та згину окремих деталей.

допомогою гайок для регулювання

шестерні встановлені неправильно;
А і А1 – відстань від

торця шестерні до привал очної площини коробки передач;
В і В1 – відстань від торця ведучої шестерні до вічі відомої шестерні.

провернути шестерні. В добре відрегульованому зчепленні на зубах нефарбованої

шестерні (відомої) залишається відбиток на ¾ … 3/5 довжини зуба (зміщений до основи малого конуса). Допускається зчеплення зубів з відбитком фарби в вигляді розділених п’яте довжиною не менше 10 мм з інтервалом не більше 5 мм. Не допускається відбиток в вигляді вузької полоски біля вершини або основи зуба. Якщо розташування відбитку не відповідає вище вказаним вимогам – регулювання повторити

на зубах
Рисунок – Відбитки фарби на зубах конічних шестерень

при перевірці їх зчеплення
А – правильне регулювання зчеплення, Б – регулювання зчеплення, що допускається.

конусів обох шестерень співпадають в точці О перетину півосей

цих шестерень. В цьому випадку в місці контакту поверхонь зубів, співпадаючих з лінією ОС, відбувається кочення одного зуба по другому з мінімальним зношенням зубів. В більшості головних конічних передач нормальний боковий зазор в зчепленні знаходиться в межах 0,25 – 0,45 мм. Під час зношування зубів по товщині зазор збільшується, але регулюванню не підлягає, так як при цьому порушується правильна установка шестерень і різко збільшується знос зубів. Максимально допустимий зазор для більшості машин 1,8 – 2,5 мм. Боковий зазор перевіряють індикатором, який встановлюється до зубу відомої шестерні не менше ніж в трьох положеннях, або використовують свинцеві пластини товщиною 0,5 – 1,0 мм, які прокотують між шестернями, а по товщині вм’ятин визначають зазор;