Слайд 2
Рослинні організми можуть бути одноклітинними і багатоклітинними, а
також колоніальними.
Тіло одноклітинної рослини складається лише з однієї
клітини, яка здійснює всі життєві функції і процеси організму.
Слайд 3
Тканина — це сукупність клітин, що мають спільне
походження, подібну будову і виконують властиві їм функції.
Тіло багатоклітинної
рослини складається із сукупностей багатьох клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій.
Слайд 4
Типи рослинних тканин
Покривні
Основні
Провідні
Механічні
Твірні
Слайд 5
Покривна тканина — це шар клітин, які вкривають
орган.
Покривна тканина захищає рослину від випаровування, висихання, несприятливих
умов, забезпечує газообмін і водопостачання.
Покривна тканина — це епідерма (епідерміс), корок та кірка.
Слайд 6
Епідерма вкриває молоді частини рослини. Найчастіше має один
шар живих, без хлоропластів, тісно притиснених одна до одної
клітин. Стінки клітин звивисті і мають різну товщину.
Слайд 7
Звернені до зовнішнього середовища стінки клітин епідерми товщі
і часто вкриті товстим шаром кутикули (плівка з жироподібних
речовин).
Слайд 8
Захисні властивості епідерми можуть підсилюватися різними виростами —
волосками.
Слайд 10
Корок — багатошарова мертва тканина.
Оболонки клітин корка
потовщені і просочені речовиною, за складом близькою до жирів,
майже непроникною для води й повітря. Ці клітини щільно зімкнені між собою (міжклітинників немає) і виконують основні захисні функції.
Клітини корка мертві, наповнені повітрям або смолистими чи дубильними речовинами.
Слайд 11
Кірка – багатошарова мертва тканина, утворюється на зміну
корку. Типова кірка спостерігається у деревних рослин.
Слайд 12
Основна тканина — тканина рослин, що складається з
живих клітин різної форми, виконує різноманітні функції: асиміляційну, газообмінну,
запасаючу, видільну тощо.
Основну тканину зазвичай називають паренхімою, оскільки вона створює ніби основу органів і заповнює простір між частинами органів.
Розрізняють три групи основних тканин: асиміляційну, запасливу і повітроносну (аеренхіму).
епідерма
епідерма
паренхіма
Слайд 13
Основна асиміляційна тканина розміщена в усіх зелених частинах
рослин. Її клітини містять хлоропласти, в яких здійснюється процес
фотосинтезу.
Основна запаслива тканина заповнює м'які частини листків, плодів, серцевину стебел та коренів. У її клітинах відкладаються на запас поживні речовини.
Основна повітроносна тканина багата, як правило, на міжклітинні проміжки, заповнені повітрям. Міжклітинники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газообмін рослин.
Слайд 14
асиміляційна паренхіма
повітроносна паренхіма
Слайд 15
Провідні тканини пристосовані для руху води та розчинених
у ній речовин як у напрямку від кореня до
пагона, так і в зворотному напрямі — від листків до коренів.
До складу провідних тканин входять судини (трахеї), трахеїди і ситоподібні трубки.
Слайд 16
Судини (трахеї) — це довгі трубки, що формуються
з багатьох розміщених одна над одною клітин, поперечні стінки
яких руйнуються. Поздовжні стінки судин нерівномірно потовщені (здерев'янілі), цитоплазма відмирає.
Трахеїди — це видовжені клітини з косими поперечними перетинками, якими вони сполучаються одна з одною, утворюючи суцільний ланцюг. Як і трахеї, це мертві клітини з нерівномірно здерев'янілими стінками. Завдяки потовщенням трахеї і трахеїди протистоять стискуванню і розтягуванню.
Судини (трахеї)
трахеїди
Судини (трахеї)
трахеїди
Слайд 18
По судинам і трахеїдам вода і розчинені в
ній мінеральні солі рухаються від коренів до надземних частин
рослини.
Судини і трахеїди, крім провідної, забезпечують ще й опорну функцію.
клітини паренхіми
судини
продих
клітина продиху
повітряні проміжки
молекула води
клітинна стінка судини
прилипання
зв’язок
Клітина судини
молекула води
Слайд 19
Ситоподібні трубки — видовжені, живі клітини, що сполучаються
між собою за допомогою поперечних перетинок з великою кількістю
пор і нагадують сито (ситоподібна пластинка).
Поздовжні стінки ситоподібних трубок потовщуються, але не дерев'яніють. Цитоплазма клітин зберігається, а ядро руйнується на самому початку формування трубок. Поряд із ситоподібними трубками розміщені супровідні клітини — клітини- супутники.
Слайд 20
По ситовидним трубкам органічні речовини, які утворилися в
листках, відтікають у всі органи рослини.
Слайд 22
Механічні тканини надають рослині міцності, завдяки якій вона
витримує значну масу, протистоїть вітру, дощу, снігу.
Механічні тканини
складаються з товстостінних клітин з надзвичайно міцною і пружною оболонкою.
Клітина паренхіми
Клітина механічної тканини
пори
Слайд 23
Коленхіма — жива механічна тканина у рослин, яка
розташовується безпосередньо під епідермісом.
Клітини коленхіми характеризуються нерівномірним потовщенням стінок,
за рахунок чого вони можуть виконувати опорну функцію.
Слайд 24
Склеренхіма – рослинна тканина, що складається переважно з
мертвих клітин з дуже потовщеними стінками; розрізняють два типи
клітин склеренхіми: волокна і склереїди, або кам'янисті клітини; виконує механічні функції (надає жорсткості органам рослини, утворює зовнішні покриви).
Слайд 25
Склереїди — клітини рослин з дуже потовщеними здерев'янілими
оболонками, часто просякнутими солями кальцію або кремнеземом.
В оболонках
кам'янистих клітин помітні радіальні канали — пори.
З кам'янистих клітин побудовані тверді оболонки плодів і насіння (кісточки вишень, слив, абрикосів і т. д.).
Слайд 26
Твірна тканина (меристема) — це тканина, клітини якої
здатні ділитися, завдяки чому ростуть органи, що дає початок
всім іншим тканинам.
Твірні тканини складаються з дрібних клітин, що густо заповнені цитоплазмою, всередині кожної клітини є велике ядро. Клітини твірних тканин міцно пов'язані між собою.
Слайд 27
Твірні тканини розміщуються на верхівці стебла рослини або
кореня. За рахунок поділу клітин верхівкової твірної тканини рослина
росте у висоту та довжину.
Всередині стебла і кореня також міститься твірна тканина (бічна). За її рахунок стебло і корінь ростуть у товщину. Твірні тканини можуть бути й в інших частинах рослини.