Презентация на тему 390c3adbef8c1891c56dbdd16d06d88e

також колоніальними.

Тіло одноклітинної рослини складається лише з однієї

клітини, яка здійснює всі життєві функції і процеси організму.

походження, подібну будову і виконують властиві їм функції.
Тіло багатоклітинної

рослини складається із сукупностей багатьох клітин, групи яких спеціалізуються на виконанні певних функцій.

орган.

Покривна тканина захищає рослину від випаровування, висихання, несприятливих

умов, забезпечує газообмін і водопостачання.

Покривна тканина — це епідерма (епідерміс), корок та кірка.

шар живих, без хлоропластів, тісно притиснених одна до одної

клітин. Стінки клітин звивисті і мають різну товщину.

і часто вкриті товстим шаром кутикули (плівка з жироподібних

речовин).

волосками.

потовщені і просочені речовиною, за складом близькою до жирів,

майже непроникною для води й повітря. Ці клітини щільно зімкнені між собою (міжклітинників немає) і виконують основні захисні функції.

Клітини корка мертві, наповнені повітрям або смолистими чи дубильними речовинами.

корку. Типова кірка спостерігається у деревних рослин.

живих клітин різної форми, виконує різноманітні функції: асиміляційну, газообмінну,

запасаючу, видільну тощо.

Основну тканину зазвичай називають паренхімою, оскільки вона створює ніби основу органів і заповнює простір між частинами органів.

Розрізняють три групи основних тканин: асиміляційну, запасливу і повітроносну (аеренхіму).

епідерма

епідерма

паренхіма

рослин. Її клітини містять хлоропласти, в яких здійснюється процес

фотосинтезу.

Основна запаслива тканина заповнює м'які частини листків, плодів, серцевину стебел та коренів. У її клітинах відкладаються на запас поживні речовини.

Основна повітроносна тканина багата, як правило, на міжклітинні проміжки, заповнені повітрям. Міжклітинники, сполучаючись у загальну сітку, забезпечують газообмін рослин.

у ній речовин як у напрямку від кореня до

пагона, так і в зворотному напрямі — від листків до коренів.

До складу провідних тканин входять судини (трахеї), трахеїди і ситоподібні трубки.

з багатьох розміщених одна над одною клітин, поперечні стінки

яких руйнуються. Поздовжні стінки судин нерівномірно потовщені (здерев'янілі), цитоплазма відмирає.

Трахеїди — це видовжені клітини з косими поперечними перетинками, якими вони сполучаються одна з одною, утворюючи суцільний ланцюг. Як і трахеї, це мертві клітини з нерівномірно здерев'янілими стінками. Завдяки потовщенням трахеї і трахеїди протистоять стискуванню і розтягуванню.

Судини (трахеї)

трахеїди

Судини (трахеї)

трахеїди

ній мінеральні солі рухаються від коренів до надземних частин

рослини.

Судини і трахеїди, крім провідної, забезпечують ще й опорну функцію.

клітини паренхіми

судини

продих

клітина продиху

повітряні проміжки

молекула води

клітинна стінка судини

прилипання

зв’язок

Клітина судини

молекула води

між собою за допомогою поперечних перетинок з великою кількістю

пор і нагадують сито (ситоподібна пластинка).

Поздовжні стінки ситоподібних трубок потовщуються, але не дерев'яніють. Цитоплазма клітин зберігається, а ядро руйнується на самому початку формування трубок. Поряд із ситоподібними трубками розміщені супровідні клітини — клітини- супутники.

листках, відтікають у всі органи рослини.

витримує значну масу, протистоїть вітру, дощу, снігу.

Механічні тканини

складаються з товстостінних клітин з надзвичайно міцною і пружною оболонкою.

Клітина паренхіми

Клітина механічної тканини

пори

розташовується безпосередньо під епідермісом.

Клітини коленхіми характеризуються нерівномірним потовщенням стінок,

за рахунок чого вони можуть виконувати опорну функцію.

мертвих клітин з дуже потовщеними стінками; розрізняють два типи

клітин склеренхіми: волокна і склереїди, або кам'янисті клітини; виконує механічні функції (надає жорсткості органам рослини, утворює зовнішні покриви).

оболонками, часто просякнутими солями кальцію або кремнеземом.

В оболонках

кам'янистих клітин помітні радіальні канали — пори.

З кам'янистих клітин побудовані тверді оболонки плодів і насіння (кісточки вишень, слив, абрикосів і т. д.).

здатні ділитися, завдяки чому ростуть органи, що дає початок

всім іншим тканинам.

Твірні тканини складаються з дрібних клітин, що густо заповнені цитоплазмою, всередині кожної клітини є велике ядро. Клітини твірних тканин міцно пов'язані між собою.

кореня. За рахунок поділу клітин верхівкової твірної тканини рослина

росте у висоту та довжину.

Всередині стебла і кореня також міститься твірна тканина (бічна). За її рахунок стебло і корінь ростуть у товщину. Твірні тканини можуть бути й в інших частинах рослини.