Презентация на тему Фізіологія нейрона. Збудження та гальмування в ЦНС. Інтегративна функція нейронних ланцюгів

клітин:нейронами і нейроглією
нейрон-це клітина ,яка складається з тіла(сома) та

відростків:коротких гіллястих-дендритів,та довгого аксону який бере участь в утворенні нерва
з нейронів побудована нервова система;
Автоматія;

розходиться на 2(аксон і дендрит); Мультиполярні:багато дендритів,1 аксон.

Мієлінові
в ЦНС і ПНС

висока шв. проведення збудження
вкриті нейролемою
Нервовий імпульс поширюється стрибкоподібно від одного перехвату Ранв’є до іншого
Безмієлінові волокна
вегетативна (автономна)НС
мала швидкість проведення збудження
Нервовий імпульс по немієліновому волокну поширюється безперервно

Астроцити
-беруть участь у створнні

ГЕБ
-в обміні медіаторів,іонів
-синтезують фактори регулятори росту та розвитку нейронів
Олігодендроцити
-утворюють мієлінову оболонку нейронів
-поглинають деякі м/о
Мікроглія-беруть участь у фагоцитозі
Епендимоцити-вистилають шлуночки головного мозку,беруть участь в утворенні спинномозкової рідини

тисячами інших нейронів завдяки синапсам:
будова-нервове пресинаптичне закінчення(містьть гранули нейромедіатора),пре-синаптична

мембрана,синаптична щілина,постсинаптична мембрана(з рецепторами до нейромедіатора)

імпульси в одному напрямку.

Класифікація синапсів

імпульсів до еферентних нейронів, це має визначне значення для

координації діяльності ЦНС, звільняє її від переробки несуттєвої інформації.
Гальмування – це зменшення, або повне припинення відповідної реакції на подразнення.
В ЦНС гальмування – активний процес а не втома нейронів.
Гальмування зв’язане з існуванням гальмівних нейронів, які вони іннервують (вставні нейрони Реншоу, а в мозочку нейрони Пуркіньє).

пресинаптичній мембрані)
• постсинаптичне(зниження чутливості постсинаптичних рецепторів соми та нейронів )

МЕДІАТОРИ:ГАМК,гліцин
гальмівні синапси розміщені між збудливими синапсами
гіперполяризація-Гальмівний постсинаптичний потенціал

удосконалення рефлекторної діяльності(навчання,письмо,плавання, творчість),за рахунок зміни кількості нейромедіаторів,щільності рецепторів

на постсинаптичній мембрані тощо.

допомогою медіаторів. Залежно від хімічної природи їх поділяють на чотири

групи: 1. Аміни (ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін) 2. Амінокислоти (гліцин, глютамін, ГАМК та інші) 3. Пурини та нуклеотиди (АТФ) 4. Нейропептиди (вазопресин та інші) За функціональними властивостями медіатори ЦНС поділяються на: - збуджувальні (1 гр.) - гальмівні (2 гр.) - модулюючі по нейрохімічній ознаці: 1. Холінергічні (медіатор – ацетилхолін) 2. Адренергічні (медіатор – норадреналін)

організму та беруть участь у здійсненні рефлексів.
Нервові центри

входять до складу ЦНС і складаються з багатьох тисяч і навіть мільйонів нейронів, зібраних компактно або розміщених в різних відділах ЦНС, але об΄єднаних функціонально.
Центр мови знаходиться в скроневій, лобовій і тімʼяній долях лівої півкулі головного мозку

нейрони , які без стороннього подразнення довільно , спонтанно

виділяють медіатор і таким способом підтримують ритмічну фонову активність нервових центрів, їх тонус і відповідно тонус виконавчих органів, наприклад м΄язів навіть у стані сну.

сумація подразнень підпорогової сили(ЗПСП); втома в міру тривалої роботи нейронів у нервових центрах виснажуються запаси медіатора і стає неможливою передача збудження через синапси, знижується чутливість постсинаптичної мембрани до медіатора це втома нервового центру

діяльності різних систем в єдине ціле.
Принципи інтеграції:
КОНВЕРГЕНЦІЯ ЗБУДЖЕННЯ-імпульси,які проходять

в ЦНС можуть сходитись до одних і тих же рухових нейронів
ДІВЕРГЕНЦІЯ ЗБУДЖЕННЯ-здатність нейрона встановлювати чисельні зв”язки з іншими нейронами(одна і та сама нервова клітина бере участь у багатьох процесах,забезпечуючи іррадіацію збудження)
СУМАЦІЯ ЗБУДЖЕННЯ-при частому та тривалому надходження імпульсів підпорогової сили вони сумуються і виникає залповий ПД(чхання)
ІРРАДІАЦІЯ ЗБУДЖЕННЯ-нервові імпульси при тривалому подразненні рефлекторних центрів можуть викликати збудження сусідніх рефлекторних полів

принцип кінцевого шляху

Координація – це узгоджувальна взаємодія окремих рефлексів

з метою пристосування до умов існування. (Який рефлекс в першу чергу, який в другу, в третю…).

що при збудженні одних нервових центрів діяльність інших може

галмуватись.
Цей принцип реципронності був показаний на діяльності м’язів антагоністів – згинаючій і розгинаючій.

Принцип загального кінцевого шляху. Чутливих нейронів набагато більше ніж рухових, й тому різні аферентні шляхи зводяться до загальних вихідних шляхів.

Принцип зворотнього зв’язку. При скорочені скелетних м’язів подразнюються їх пропріорецептори, які посилають імпульси в ЦНС, які контролюють силу та інші характеристики м’язового скорочення.

Принцип домінанти лежить в основі узгоджувальної діяльності організму.

Домінанта – тимчасово пануюче вогнище збудження в ЦНС, яке визначає характер відповідної реакції організма на зовнішнє і внутрішнє подразнення.

Координаційна функція ЦНС: