Слайд 2
Дія гормонів
1) гемокринна (гормональна) - дія на значній
відстані від місця утворення;
2) ізокринна (місцева) – хімічна речовина,
синтезована в одній клітині впливає на клітину, розташовану в тісному контакті з першою, і вивільнення цієї речовини здійснюється в міжклітинну рідину і кров;
2.1) паракринна — гормон, що утворюється в одній клітині, поступає в міжклітинну рідину і впливає на клітини, розташовані близько біля першої клітини;
2.2) юкстакринна – гормон не потрапляє в міжклітинну рідину, а сигнал передається через плазматичну мембрану поряд розташованої іншої клітини;
2.3) аутокринна - гормон впливає на ту ж клітину, з якої вивільнився, змінюючи її функціональну активність;
2.4) солинокринна - гормон з одної клітини поступає в просвіт протоки і досягає таким чином іншої клітини, здійснюючи на неї специфічний вплив (наприклад, деякі шлунково-кишкові гормони).
3) нейрокринна, або нейроендокринна (синаптична і несинаптична) - гормон, вивільнюється з нервових закінчень, виконує функцію нейротрансмітера або нейромодулятора;
1) системні гормони
2) місцеві гормони на периферії
3) нейротрансмітери або нейромодулятори та гіпоталамічні нейрогормони
4) інтракринна – гормон синтезується і діє внутрішньоклітинно в одній і тій же клітині;
Слайд 3
Механізми дії гормонів
Гормони здійснюють свій специфічний вплив через
взаємодію зі специфічними рецепторами на клітинах-мішенях.
Клітини-мішені - це
клітини, які специфічно взаємодіють з гормонами за допомогою спеціальних білків-рецепторів.
Білки-рецептори розташовані на:
зовнішній стороні мембрани клітини,
в цитоплазмі,
на ядерній мембрані,
на інших органелах клітини.
Гормони можуть діяти:
на весь організм в цілому (СТГ, тироксин);
на тканини-мішені (інсулін регулює поступання глюкози в м’язову і жирову тканини);
на одну тканину-мішень (ТТГ, АКТГ).
Слайд 4
Загальні властивості гормонів
виділяються з клітин, що їх утворюють
у позаклітинний простір;
не є структурними компонентами клітин і
не використовуються як джерело енергії;
здатні специфічно взаємодіяти з клітинами, що мають рецептори для даного гормону (клітини-мішені);
мають дуже високу біологічну активність - ефективно діють на клітини у дуже низьких концентраціях
(близько 10-6-10-12 моль/л).
Слайд 5
Регуляція фізіологічного рівня гормонів
Здійснюється трьома шляхами :
1. Нервова
або нейрогуморальна регуляція - реалізується через вплив симпатичної та
парасимпатичної нервової системи. Прикладом цього є адаптаційний синдром у відповідь на
стресові фактори (відкритий Сельє), який супроводжується активацією синтезу гормонів
гіпоталамуса – гіпофіза – наднирників.
2. Метаболічна регуляція секреції гормонів, що здійснюється через вплив хімічних датчиків
(метаболітів ) крові на хеморецептори. Так, накопичення глюкози в крові стимулює синтез
інсуліну і гальмує синтез адреналіну.
3. Тропна регуляція (гуморальна) здійснюється через вплив тропних гормонів гіпофізу на
секрецію гормонів периферійних ендокринних залоз за принципом “прямого-зворотнього”
зв’язку або “плюс–мінус” взаємодії. Залози внутрішньої секреції і гормони, що ними
продукуються, складають єдину систему, тісно пов’язану механізмами “прямого” (+) та
“зворотнього” (-) зв’язку:
Механізм негативного зворотного зв’язку
Механізм позитивного зворотного зв’язку
Слайд 6
Класифікація гормонів
Функціональна класифікація
1. Ефекторні гормони — гормони, що
безпосередньо впливають на орган-мішень.
2. Тропні гормони — гормони, основною
функцією яких є регуляція синтезу і виділення ефекторних гормонів. Виділяються аденогіпофізом.
3. Рилізінг-гормони — гормони, що регулюють синтез і виділення гормонів аденогіпофізу, переважно тропних. Виділяються нервовими клітинами гіпоталамуса.
Слайд 7
Класифікація гормонів
За місцем природного синтезу розрізняють:
1) Гормони
центральних ендокринних утворень (вазопресин, окситоцин, тропні гормони гіпофізу та
інш.);
2) Гормони периферичних ендокринних утворень (партгормон, тироксин, альдостерон та інш.);
3) Гормони органів змішаних функцій (інсулін, соматостатин, естрогени, андрогени та інш.);
4) Гормони дифузної ендокринної системи (гістамін, секретин, гастрин, нейропептид Y, серотонін та інш.); .
Слайд 8
Класифікація гормонів
За біологічними функціями:
1. Гормони, що регулюють обмін
вуглеводів, жирів, амінокислот: інсулін, глюкагон, адреналін, глюкокортикоїди.
2. Гормони, що
регулюють водно-сольовий обмін: альдостерон, вазопресин, ангіотензин, натрійуретичний фактор передсердь.
3. Гормони, що регулюють обмін кальцію і фосфатів: паратгормон, кальцитонін, активні форми вітаміну D3.
4. Гормони, що відповідають за репродуктивну функцію організму: андрогени, естрогени, гонадотропні гормони.
5. Гормони, що регулюють функції периферичних ендокринних залоз: гормони гіпоталамуса, тропні гормони гіпофіза.
Слайд 9
Класифікація гормонів
За характером біологічної дії розрізняють:
1. Істинні, або
“справжні” гормони - це біологічно активні сполуки, що виконують
роль сигналів в комунікації віддалених органів і тканин;
- синтезуються спеціалізованими клітинами в ендокринних залозах;
- секретуються безпосередньо в кров, лімфу, чи спинномозкову рідину;
- здійснюють свою дію на віддалені органи–мішені, тобто мають дистантну дію;
- при порушенні їх синтезу чи транспорту виникають характерні види патології;
Належать: а) гормони гіпоталамуса, гіпофіза, епіфіза; б)гормони щитовидної залози;
в) гормони паращитовидної залози; г) гормони коркової частини наднирників;
д) гормони коркової частини наднирників; е) гормони островкового апарату підшлункової залози;
є)гормони чоловічих та жіночих статевих залоз.
2. Гормоноподібні речовини (гормоноїди, парагормони, тканинні гормони, гістогормони, гормони місцевої дії) - виконують роль сигналів міжклітинної комунікації між близько розташованими клітинами, тканинами, органами;
- мають нейроендокринне або неендокринне походження;
- синтезуються спеціалізованими клітинами печінки, нирок, міокарду, сполучної тканини, слизової шлунково–кишкового тракту, лімфатичної системи, тощо;
- виділяються не в кров, а в міжклітинну рідину (деякі з них діють в мембранозв’язаному стані на поверхні ефекторної клітини);
- діють на клітини-мішені на місці свого утворення, тобто характеризуються місцевою (ізокринною) дією
Слайд 10
Класифікація гормонів
За хімічною природою:
1) гормони білково-пептидної природи:
пептиди: глюкагон,
кортикотропін, меланотропін, вазопресин, окситоцин, АКТГ, кальцитонін, енкефаліни, пептидні гормони
шлунка і кишечника, гіпоталамічні ліберини і статини, гормони тимуса (тимозин, тимопоетин);
прості білки (протеїни): інсулін, соматотропін, пролактин, паратгормон, плацентарний лактоген;
складні білки (глікопротеїни): тиреотропін, фолітропін, лютропін, хоріонічний гонадотропін, еритропоетини.
Слайд 11
Класифікація гормонів
За хімічною природою:
2) гормони-похідні амінокислот:
похідні тирозину:
тироксин, трийодтиронін, дофамін, адреналін, норадреналін;
похідні триптофану: мелатонін, серотонін;
похідні гістидину:
гістамиін.
Слайд 12
Класифікація гормонів
За хімічною природою:
3) стероїдні гормони:
С21-стероїди: кортикостероїди (глікокортикоїди-кортизол,
кортизон, кортикостерон і мінералокортикоїди - альдостерон) прогестини (прогестерон, прегнандіол)
С19-стероїди:
андрогени (тестостерон).
С18-стероїди: естрогени (естрадіол, естрон, естріол)
С27-стероїди: 1,25-диокси-вітамін D3 (1,25(ОН)2-D3) та екдизони комах.
Слайд 13
Класифікація гормонів
За хімічною природою:
3) похідні жирних кислот (ейкозаноїди):
арахідонова
кислота та її похідні:
простагландини,
тромбоксани,
лейкотрієни;
ретиноїди (ретиноєва кислота);
неотеніни
комах.