Презентация на тему Молекулярні основи спадковості. Реалізація спадкової інформації

ПАВЛІЧЕНКО Віктор Іванович
medbio@zsmu.zp.ua

Запоріжжя
2017

інформації
Характеристика нуклеїнових кислот
Будова і класифікація генів про- та еукаріотів
Генетичний

код
Організація потоку інформації в клітині

Ф.- 1944, Ейвері О.)
2. Кон'югація (1946, Ледербергом)
3. Трансдукція (1951,

Зіндер)
4. Розмноження бактеріофагів (1952, Херші та Чейз)
5. Розмноження ВТМ-РНК (1957, Френкель - Конрат)

Г, Ц) – один ланцюг ДНК
2. Антипаралельність II структури

(5 > 3) – два ланцюги ДНК
3. Комплементарність II структури (А-Т, Г-Ц)
4. Регулярність II структури (правозакручена спіраль)

до вільного 3'-кінця
Первинна структура ДНК - послідовність нуклеотидів одного

ланцюга

Розкручування молекули ДНК. Елонгація: подовження ланцюга ДНК шляхом приєднання нуклеотидів

до 3’ кінця ланцюга. Таким чином, утворюються нові ланцюги ДНК за участю ферменту ДНК-полімерази в присутності іонів металів Mg2 + або Mn2 +. Термінація: завершення процесу реплікації. Кожен дочірній ланцюг ДНК скручується з материнським ланцюгом в подвійну спіраль. Так утворюються дві молекули ДНК ідентичні материнській. Вони формуються окремими фрагментами (реплікони) по довжині хромосоми

участю ферментних систем:
УФ-специфічна ендонуклеаза видаляє тимінові димери (ТТ)!!!
Ендонуклеаза

– видаляє «помилки»
β-ДНК-полімераза синтезує латку комплементрану непошкодженому ранцюгу ДНК
ДНК-лігаза зшиває ланцюг ДНК

між урацилом та дезоксирибозою
Ендонуклеаза розщеплює ланцюг ДНК зліва від

апіримідинової ділянки.
ДНК-полімераза β вбудовує правильний нуклеотид
ДНК-лігаза зшиває розрив в ланцюгу ДНК

Кокейна
3. Тріхотіодістрофія
4. Синдром передчасного старіння та ін.

вірусом ДНК)
Трансформація (захоплення чужої ДНК)
Включення транспозонів
2. У евкаріот:
Включення транспозонів
Мейотичний

кросинговер
Мітотичний кросинговер
Генна конверсія
Рекомбінації генів антитіл та ін.

За функціями:
Кодуючі поліпептиди (структурні)
Кодуючі РНК
Кодуючі РНК
Кодуючі мікроРНК

послідовність розташування амінокислот у білках згідно з розміщенням нуклеотидів

у ДНК та іРНК. Властивості генетичного коду: Код триплетний – кожна з 20 амінокислот зашифрована послідовністю розташування трьох нуклеотидів. Код вироджений (надлишковий) – кожна амінокислота шифрується більш ніж одним кодоном (від 2 до 6). Виняток становлять метіонін, кодується тільки триплетом АУГ, і триптофан – УГГ. Код специфічний – кожний кодон шифрує тільки одну амінокислоту. Код універсальний – один триплет однаково ефективно кодує одну і ту ж амінокислоту у всіх живих організмів: від вірусів до людини. Код ніколи не перекривається – кожний нуклеотид входить лише в один триплет. Код безперервний – між триплетами немає розділових знаків, тобто код має лінійний безперервний порядок зчитування. Триплети УАА, УАГ і УГА визначають припинення синтезу одного поліпептидного ланцюга,. Вони розташовані наприкінці кожного гена. Колінеарність – послідовність нуклеотидів у молекулі іРНК точно відповідає амінокислотній послідовності в поліпептидному ланцюгу. Односпрямованість – зчитування інформації в процесі транскрипції і трансляції відбувається лише в напрямку 5΄-3´-кінець.  

модифікація)

перенесення (переписування) інформації із дволанцюгової молекули ДНК на одноланцюгові

молекули РНК. При цьому матрицею для синтезу РНК може бути тільки один ланцюг ДНК, який отримав назву сенсового ланцюга. У транскрипції розрізняють три стадії: ініціацію, елонгацію і термінацію. Фермент, який здійснює цей процес, називають ДНК-залежною РНК-полімеразою. В еукаріот відомо три типи РНК-полімераз: 1 – відповідає за синтез рРНК, 2 – відповідає за синтез іРНК, 3 – відповідає за синтез тРНК і низькомолекулярної рРНК – 5S РНК. Трансляція (від лат. translatio – переведення, перенесення) – переведення генетичної інформації, що міститься у вигляді послідовності мономерів ДНК, у послідовність амінокислот білка. Під час трансляції інформація переводиться з чотирилітерного алфавіту нуклеїнових кислот на двадцятилітерний алфавіт амінокислотних послідовностей поліпептидних ланцюгів.

нуклеїнових кислот на двадцятилітерний алфавіт амінокислотних послідовностей поліпептидних ланцюгів. У

цьому процесі розрізняють три стадії: Стадія активації амінокислот – утворення аміноациладенілатів у результаті взає­модії амінокислот з АТФ під контролем ферменту, специфічного для кожної аміно­кислоти. Ці ферменти – аміноацил-тРНК-синтетази – беруть участь у наступній стадії. Стадія аміноацилювання тРНК – приєднання амінокислотних залишків до тРНК у результаті взаємодії рРНК і комплексу аміноацил-тРНК-синтетази з аміноациладе­нілатом. Кожний амінокислотний залишок приєднується до специфічної тРНК. Власне трансляція, або полімеризація, амінокислотних залишків з утворен­ням пептидних зв’язків і, таким чином, полімеризація поліпептидних ланцюгів. Ця стадія відбувається на рибосомах під контролем іРНК згідно з генетичним кодом.

органелах – рибосомах; кожна рибосома має велику і малу

субодиниці, які відіграють важливу роль на різних етапах біосинтезу білків; біосинтез білка відбувається в чотири етапи: на першому етапі, у процесі траскрипції на матриці ДНК синтезуються всі необхідні для біосинтезу білка РНК; матричні (інформаційні) РНК після транскрипції зазнають процесу посттранскрипційної модифікації: у процесі сплайсингу з новоутвореної іРНК вирізаються неінформаційні фрагменти – інтрони і зшиваються інформаційні ділянки – екзони; модифікована іРНК у комплексі з білками (у вигляді інформосом) виходить з ядра в цитоплазму; рибосомальна РНК (рРНК) необхідна для побудови рибосом, де вона утворює комплекси з різними білками; транспортна РНК (тРНК) бере участь у процесі активації амінокислот;

відбувається активація амінокислот за допомогою тРНК і ферменту аміноацил-тРНК-синтетази; на

третьому етапі, у процесі трансляції, відбувається зчиту­вання інформації з іРНК і перенесення її на амінокислотну послідовність поліпептидного ланцюга; у процесі трансляції рибосома стрибкоподібно пересувається триплетними кроками, у результаті чого до іРНК приєднуються все нові комплекси тРНК-амінокислота і нарощується поліпептидний ланцюг; на четвертому етапі синтезований поліпептидний ланцюг набуває вторинної, третинної, а в деяких випадках і четвертинної структури (процес посттрансляційної модифікації). Для синтезу білка необхідно: 1) енергія (у вигляді АТФ у мітохондріях); 2) відпо­відні ферменти; 3) інформація про структуру білка (у ДНК, а потім в іРНК); 4) аміно­кислоти і відповідні їм тРНК; 5) рибосоми. Молекули білка синтезуються в клітині впродовж 1-2 с. Синтез білків у клітині відбувається в інтерфазі – період між її поділом.

представити у вигляді схеми:
ДНК про-і-РНК

і-РНК поліпептидний ланцюг білок
Етапи біосинтезу білків:
Транскрипція (лат. Transcriptio - переписування). Це синтез в ядрі клітини
молекули попередника і-РНК (про-і-РНК) за програмою ДНК.

Ініціація. Під дією ферменту подвійна спіраль ДНК розкручується. Фермент РНК-полімераза приєднується до промотор ДНК і з вільних нуклеотидів починається синтез про-і-РНК.
Елонгація - процес нарощування полінуклеотидних ланцюга.
Термінація - закінчення синтезу про-і-РНК, коли фермент досягає стоп-кодону (АГТ, АЦТ або АТЦ).