Слайд 2
Оцінка екологічної ситуації запорізької області
Запорізька область є однією
з найбільш навантажених областей за промисловим потенціалом, що обумовлено
наявністю і високою концентрацією підприємств чорної і кольорової металургії, теплоенергетики, атомної енергетики, хімії, машинобудування. Завдяки розвинутій промисловій інфраструктурі, область має високий інвестиційний потенціал, який може бути використаний для поліпшення стану атмосферного повітря. З іншого боку, неминучим наслідком промислового розвитку області є тенденція до збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Слайд 3
Оцінка екологічної ситуації запорізької області
Щороку
в атмосферу Запорізької області викидається 350 тонн забруднювачів, з
яких 230 тонн припадає на стаціонарні/точкові джерела і 120 тонн - на автотранспортний сектор. Загалом, щодня у повітря Запорізької області викидається 631 тонна шкідливих частинок. Обсяги викидів збільшуються у темпі 2 - 2,5% на рік.
Так, у 2006 році стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря було викинуто близько 260,0 тис. тонн забруднюючих речовин.
Слайд 4
Оцінка екологічної ситуації запорізької області
Найбільш забрудненими
є стоки підприємств чорної та кольорової металургії, а також
каналізаційні стоки від комунальних житлових комплексів. На ці точкові джерела припадає 60% загального обсягу викидів забрудненої води в області. Основними складниками забруднення води є: відпрацьовані матеріали, хлориди, сірка, фосфати, солі амонію, нітрати, нафтопродукти, цинк, нікель тощо.
Слайд 5
Оцінка екологічної ситуації запорізької області
У поверхневих
водоймах категорії I, до яких належить ріка Дніпро, лабораторні
результати показують перевищення санітарних параметрів у 20% випадків. Значна частина мікробіологічного вмісту дніпровської води походить із численних приток Дніпра.
Слайд 6
Оцінка екологічної ситуації запорізької області
Земельні ресурси та ґрунти.
Земельні ресурси Запорізької області займають площу 2,72 млн.га, з
яких майже 85% - 2,3 млн.га становлять землі сільськогосподарського призначення. Основний вплив людини на земельні ресурси та ґрунти відбувається через сільське господарство, промисловість, виробництво електроенергії та транспорт. Природнокліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Погіршення екологічного стану відбувається внаслідок підтоплення, ерозії, засолювання, фізичних деформацій та стискання. Внаслідок природних і технологічних діянь відбувається активізація екзогенних процесів: зсувів, осідань ґрунту, берегової абразії та інші.
Слайд 7
Оцінка екологічної ситуації запорізької області
Ерозія берегів річок завдає
серйозної шкоди оточуючим землям; найбільш гостро ця проблема стоїть
для узбережжя Азовського моря та ріки Дніпро. Ситуація у прибережній зоні "Приморська" наближається до критичного стану – тут створення Дніпровського водосховища сприяло інтенсифікації розмивання берегів ріки. На окремих ділянках смуга між морем та лиманом вже розмита, при інтенсивних штормах вона може бути повністю розмита, що призведе до знищення рекреаційної оздоровчої зони в районі м. Приморськ, вимиву мулової грязі з лиману і забруднення акваторії Азовського моря, активізації зсувних процесів корінного плато узбережжя, на якому розташовані оздоровчі заклади.
Слайд 8
Оцінка екологічної ситуації закарпатської області
Багато
зелені й наявність річки — не ознака безпечного для
здоров’я середовища, принаймні не в Ужгороді. За даними Центральної геофізичної обсерваторії, Ужгород 12-й за рівнем забруднення у переліку з 53 міст України. У далеко не промисловому центрі повітря переповнене формальдегідом, оксидом азоту, діоксидом вуглецю, тобто, небезпечними речовинами, які невідчутні на запах, зате викликають хвороби верхніх дихальних шляхів, а в поодиноких випадках — онкологічні захворювання.
Слайд 9
Оцінка екологічної ситуації закарпатської області
Промислових
підприємств на Закарпатті хоч і небагато, але проблем від
них теж вистачає. Невеликим підприємствам легко приховати відходи. Однак рівень забруднення великий
Слайд 10
Оцінка екологічної ситуації закарпатської області
Найбільше шкоди в
Ужгороді спричиняє транспорт, вірніше, пальне, на якому він їздить.
«Викиди від транспорту в 2012 році склали 86,9 % від загального обсягу викидів. За останні роки зросла кількість автомобільного транспорту, автозаправних станцій, що є вагомим джерелом у забрудненні атмосферного повітря, — коментують у Департаменті екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА. — Транспортом, що перебуває у приватній власності населення Закарпаття, автотранспортом підприємств, залізничним та авіаційним у 2012 році викинуто у повітря 63,9 тис.тонн шкідливих речовин, що на 11,5% менше, ніж у 2011 році (72,2 тис.тонн).
Слайд 11
Оцінка екологічної ситуації закарпатської області
Скорочення
площ зелених зон міста. В останні роки в місті
стрімко скорочується площа зелених насаджень (слід врахувати й те, що в місті планомірно відбувається омолодження міських зелених насаджень, що є безперечним позитивом дій міської влади. Разом з тим не враховано, що молоді дерева не в змозі виконувати функції „фільтру”, вбираючи з повітря шкідливі речовини. Це під силу лише дорослим деревам). Частина міської території, яка раніше була засаджена алеями та впорядкована газонами, сьогодні віддана під забудову. В той час відомо, що 1 га зелених насаджень поглинає від 45 до 70 тонн пилу (разом з адсорбованими на ньому токсинами) на рік.
Слайд 12
Оцінка екологічної ситуації закарпатської області
Значну проблему стосовно
накопичення сміття у місті складає відсутність пунктів прийому вторинної
сировини – поліетилену та пляшки ПЕТ. Також відсутньою є практика сортування сміття у окремі контейнери: пляшок ПЕТ, скляних та бляшаних; органічних відходів; інших видів відходів.