Презентация на тему Злочини проти довкілля

довкілля (Розділ VIІІ КК)
Ст. 13 Конституції України

визначає, що “земля, її надра, атмосферне повітря, водяні й інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виняткової (морський) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади й органи місцевого самоврядування в межах, визначених дійсною Конституцією. Кожен громадянин має право користатися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону”.

Проблеми охорони навколишнього середовища викликають міжнародну занепокоєність. На міжнародному рівні висловлюються пропозиції, спрямовані на те, щоб злочини проти довкілля каралися так само суворо, як і інші, тяжкі чи особливо тяжкі злочини.

законодавства України відносяться:

Конституція України;
Декларація про державний суверенітет України;

Закони України “Про охорону навколишньої природного середовища”, “Про тваринний світ”, “Про охорону атмосферного повітря”, “Про природно-заповідний фонд України”;
Міжнародні норми по охороні навколишньої природного середовища, у тому числі - Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, що була підписана від імені України в 1992 році і ратифікована 4 лютого 1994 року й ін.;
інші закони і підзаконні акти.

кримінальному праві значна увага приділена дослідженню різних аспектів злочинів

проти навколишнього середовища, їхніх складів.

Злочини проти довкілля розміщені в Розділі VIII КК України 2001 року (21 стаття).

Злочини проти довкілля – це суспільно небезпечні, передбачені кримінальним законом діяння, що зазіхають на суспільні відносини по охороні якісно сприятливого природного середовища, раціональному використанню її ресурсів і забезпечення екологічної безпеки населення.

злочинів проти довкілля:

законі як злочини з матеріальним складом: порушення правил екологічної

безпеки (ст.236 КК), неприйняття заходів для ліквідації наслідків екологічного забруднення (ст.237 КК) та ін. Ряд складів злочинів передбачають суспільно небезпечні наслідки у виді «створення небезпеки заподіяння шкоди»: чи забруднення псування земель (ст.239 КК), порушення правил охорони надр (ст.240 КК) і ін.

Об'єктивна сторона деяких складом злочинів сформульована як злочини з формальним складом: приховання чи перекручування відомостей про екологічний стан чи захворюваності населення (ч.1 ст.238 КК) та ін.

екологічної безпеки» (ст.236 КК)
Суспільна небезпека злочину полягає

у посяганні на екологічну безпеку, встановлений порядок проведення екологічної експертизи, заподіянні шкоди здоров’ю людей, тваринному і рослинному світові, довкіллю.

Екологічна безпека — це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров’я людей.

(ст. 241 КК)

атмосферного повітря» передбачає:

Забруднення або іншу зміну природних

властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля….

Кваліфікуючими ознаками злочину

(ч. 2 ст. 241) є спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків.

Суспільна небезпека цього злочину полягає в заподіянні шкоди

водним об'єктам, які є національним надбанням народу України, однією з природних основ його розвитку.

2 ст. 242 КК передбачена відповідальність за діяння зазначені

в ч. 1 ст. 242 КК, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки.

Порушення ветеринарних правил, яке спричинило поширення епізоотії або інші

тяжкі наслідки……..

Епізоотія - це масове поширення інфекційних хвороб серед диких і домашніх тварин на певній території.