Слайд 2
ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
8.1. Правові засади проведення аудиту ефективності виконання
бюджетних програм
8.2. Методика проведення аудиту ефективності бюджетних програм
8.3.
Аудиторській звіт про ефективність виконання бюджетних програм та реалізація його результатів
Слайд 3
Бюджетна програма –
це систематизований
перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань,
виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.
Слайд 4
Метою аудиту ефективності виконання бюджетних програм є
здійснення
оцінки досягнення запланованих показників (продуктивності, ефективності, якості), виявлення проблем
у виконанні бюджетної програми та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності використання ресурсів держави.
Основними завданнями аудиту ефективності є:
Слайд 5
Система параметрів «ефективності», що покладено в основу концепції
державного аудиту ефективності виконання бюджетних програм
Слайд 6
Результативні показники бюджетної програми (далі - результативні показники)
-
це особлива складова бюджетної програми, яка характеризує хід
її реалізації, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми.
Наказ Міністерства фінансів України від 10.12.2010 № 1536 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 553)
Слайд 7
Результативні показники бюджетних програм мають відповідати таким критеріям:
Слайд 8
Об'єкт аудиту ефективності виконання бюджетних програм – є
бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми,
ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту.
Предметом аудиту ефективності виконання бюджетних програм – є результативні показники бюджетних програм.
Результативні показники ефективності виконання бюджетних програм поділяються на такі групи:
показники затрат;
показники продукту;
показники ефективності
показники якості.
Слайд 9
Характеристика результативних показників виконання бюджетних програм
Слайд 10
Перелік прийомів та процедур державного аудиту виконання бюджетних
програм
Слайд 11
Схема організації та проведення аудиту ефективності виконання бюджетних
програм
Слайд 12
Процес аудиту ефективності виконання бюджетних програм складається з
таких основних етапів:
1етап– підготовка до аудиту;
2 етап
– проведення аудиту;
3 етап – реалізація результатів аудиту.
Слайд 13
Орієнтована схема дій та джерел інформації на першому
етапі
Слайд 14
Дані доцільно зібрати за кілька років, що підвищить
ступінь достовірності оцінки ефективності виконання бюджетної програми. На підставі
зібраних даних необхідно:
оцінити рівень досягнення результативних показників бюджетної програми через співвідношення фактично отриманих та запланованих результативних показників;
оцінити ефективність програми порівнянням забезпеченого рівня виконання результативних показників програми до рівня їх фінансування.
Зокрема, виконання бюджетної програми може бути оцінено як:
Слайд 15
Проблема аудиту ефективності –
невиконання запланованих результативних показників
бюджетної програми через неефективне використання бюджетних коштів.
Слайд 16
Перелік проблемних питань аудиту ефективності
Слайд 17
Гіпотези аудиту ефективності виконання бюджетних програм – припущення
аудитора (здогад) щодо причини виникнення та існування проблем, недосконалості
певних позицій в організації виконання бюджетної програми.
В якості гіпотез аудиту можливо розглядати:
недосконалість (недостатність, суперечливість) законодавчо-правової бази, нормативно-методологічного забезпечення;
відсутність (недосконалість) звітності про виконання бюджетної програми.
Приклади гіпотез аудиту:
через недостатнє обґрунтування реальних потреб у коштах затверджено занижені асигнування, в результаті чого не досягнуто мети реалізації бюджетної програми;
відсутність чітких критеріїв відбору учасників виконання програми спричинила розподіл бюджетних коштів тим одержувачам, які не змогли їх освоїти;
відсутність, неузгодженість нормативно-правової бази щодо порядку проходження бюджетних коштів спричинила дублювання обов'язків учасників програми і уникнення відповідальності за досягнення результатів;
відсутність повної, достовірної та своєчасної інформації, взаємодії учасників бюджетної програми не дозволила оперативно управляти бюджетними коштами;
складна процедура оформлення документів, недоліки в обслуговуванні не сприяли своєчасному і повному використанню бюджетних коштів, в результаті чого роботи не виконано.
Слайд 18
Метою розробки програми аудиту є
визначення заходів, які
необхідно виконати під час проведення аудиту ефективності, та надання
детальної інструкції з роботи.
Слайд 19
Збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою
підтвердження або спростування висунутих гіпотез аудиту
Підготовка висновків та пропозицій,
реалізація яких підвищила б рівень виконання бюджетної програми
Обговорення результатів з учасниками аудиту ефективності
Ланцюг опрацювання даних у процесі проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм
Слайд 20
На рівні головного розпорядника бюджетних коштів для спростування
чи підтвердження гіпотез аудиту мають бути досліджені такі орієнтовні
питання:
оцінити, чи цілі досліджуваної бюджетної програми пов'язані з цілями довгострокової державної програми та відповідають функціям головного розпорядника;
визначити, чи не дублює та суперечить досліджувана програма іншим програмам;
з'ясувати чи визначав головний розпорядник показники, яких необхідно досягнути кожному виконавцю бюджетної програми, чи правильно вони визначені;
дослідити відповідність фактичних отримувачів бюджетних коштів тим, які були визначені на етапі планування, та з'ясувати причини відхилення;
дослідити обґрунтованість розрахунків, наявність проектно-кошторисної документації та затвердженого механізму проходження коштів;
проаналізувати достатність затверджених обсягів бюджетних коштів для задоволення технологічних потреб, можливість залучення альтернативних джерел фінансування;
проаналізувати ефективність запровадженої системи звітності, у т.ч. стосовно її орієнтації на продукт;
визначити, чи звітував головний розпорядник щодо реалізації досліджуваних програм, а також наскільки його звіти є надійними;
визначити, чи аналізував головний розпорядник можливість реалізації програми іншими шляхами чи засобами;
встановити, чи регламентовано порядок проведення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, чи дотримуються встановлені вимоги.
Слайд 21
З метою з'ясування цих питань дослідженню підлягають документи:
Слайд 22
На рівні одержувачів бюджетних коштів необхідно проаналізувати:
чи забезпечено
єдине трактування існуючої нормативно-методологічної бази щодо цільового та ефективного
використання бюджетних коштів, чи зрозумілими були вказівки розпорядника бюджетних коштів (відповідального виконавця) та стан їх виконання;
чи дозволяла матеріально-технічна база, наявні кадри тощо бути виконавцем бюджетної програми;
чи звітність, яка направлялась розпоряднику бюджетних коштів (відповідальному виконавцю), була достовірною;
як вплинула ритмічність фінансування на досягнення запланованих результатів.
На рівні користувачів результатами бюджетної програми методом опитування (співбесіди, анкетування, інтерв'ювання) з'ясовується:
стан поінформованості громадян про існування досліджуваної програми;
стан задоволення попиту громадян у програмі, якістю отриманих соціальних послуг за кошти бюджетної програми;
доцільність функціонування досліджуваної бюджетної програми;
недоліки та прорахунки при виконанні програми, бачення шляхів їх усунення.
Слайд 23
Аудиторський звіт –
письмовий документ, у якому керівник
аудиторської групи (аудитор) повідомляє про обсяги та результати виконаного
аудиту ефективності виконання бюджетної програми.
Типовий аудиторський звіт (інформація про участь в аудиті ефективності) має наступну структуру:
Слайд 24
При складані розділу „Пропозиції” слід додержуватись наступних вимог
до пропозицій:
мають ґрунтуватися на результатах роботи, фактах, висновках;
зосереджуватися на
тому, що треба змінити;
залишити на розсуд користувачів аудиторського звіту способи проведення змін;
повинні бути достатньо детальними і реальними, щоб їх можливо було впровадити;
по можливості, мають бути диференційовані за рівнями та виконавцями.
ПРОТОКОЛ
узгодження проекту аудиторського звіту
(інформації про участь в аудиті ефективності)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(посадова особа органу ДФІ, що здійснив аудит ефективності)
та _______________________________________________________________
__________________________________________________________________
(посадова особа розпорядника бюджетних коштів (виконавця))
розглянули та обговорили проект аудиторського звіту за темою
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(найменування теми аудиту ефективності)
Невраховані органом ДФІ зауваження розпорядника бюджетних
коштів (виконавця) до аудиторського звіту (інформації про участь в
аудиті ефективності) наведено в додатку, що є невід'ємною частиною
цього протоколу.
___________________ _________________________________
(посада працівника (посада працівника розпорядника
органу ДФІ) бюджетних коштів (виконавця))
____________________ _________________________________
(ініціали, прізвище) (ініціали, прізвище)
"___" ____________ 200_ р. "___" ____________ 200_ р.
Слайд 26
Тести для перевірки знань
1. Результативні показники бюджетних програм
мають відповідати таким критеріям:
А) реалістичність, актуальність, суспільна значимість;
Б) обґрунтованість,
законність, доцільність;
В) ефективність, точність, системність;
Г) усі відповіді правильні.
2. Обсяги та структуру ресурсів, які забезпечують виконання бюджетної програми, характеризують структуру витрат бюджетної програми та можуть включати штатну чисельність працівників бюджетної установи визначають за рахунок:
А) показників затрат;
Б) показників продукту;
В) показників ефективності та якості;
Г) усі відповіді правильні.
3. Після визначення проблеми аудиту для підготовки програми аудиту збираються дані з різних джерел, що характеризують бюджетну программу, а саме:
А) інформація про діяльність головного розпорядника бюджетних коштів за програмою (відповідального виконавця) та його органів на місцях;
Б) механізми управління та форми контролю головного розпорядника за виконанням програми;
В) законодавче, економічне та інше середовище, заходи для забезпечення функціонування бюджетної програми;
Г) усі відповіді правильні.