у розвинених
країнах (США, Канаді,
західноєвропейських
країнах, Японії) у зв'язку з
переходом
їх до постіндуст-
ріальної цивілізації.
Розвивається під впливом
науково-технічної революції.
Визначальним стає
нематеріальне (переважно
духовне) виробництво.
Ґрунтується на:
різних формах власності
(індивідуальній, колективній,
державній, змішаній);
переважно інтелектуальній
праці, носії якої виступають
водночас її власниками.
Регулюється законами
ринкової економіки,
державою та іншими
інституціями.
Виникає в ХУІ ст. під впливом
досягнень науки і технології.
Основним поштовхом до
розвитку є:
первинна механізація праці
(1770-1780);
запровадження парового двигуна,
залізниці (1830-1890);
широке використання електро-
технічного та важкого
машинобудування (починаючи
з кінця ХІХ ст. і донині).
Ґрунтується на:
великій приватній власності;
найманій праці;
механічних знаряддях праці.
Регулюється переважно ринком,
а також державними інституціями.
Ринок диференціюється на
ринок засобів виробництва і
ринок предметів споживання.
Об'єктом купівлі-продажу стають:
робоча сила, земля, ліс, паливно-
енергетичні та сировинні ресурси,
цінні папери, валюта, інформація.
ПРОСТЕ
КАПІТАЛІСТИЧНЕ
СУЧАСНЕ
Виникає після першого
суспільного поділу праці
(скотарство відокремлюється
від землеробства).
Внаслідок другого і третього
суспільного поділу праці
(ремесло відокремлюється
від землеробства і
скотарства, торгівля
виокремлюється у самостійну
сферу діяльності).
Ґрунтується на:
дрібній, приватній власності;
праці власника засобів
виробництва;
ручних знаряддях праці.
Регулюється переважно
традиціями і господарями.
Ринок обмежується товарами:
золотом, рабами, тканинами,
посудом, продуктами харчування,
спеціями тощо. Відсутні ринки
землі, робочої сили, грошей.
